А. КРИМСЬКИЙ. «СВЯТЕ КОХАННЯ» (ІДИЛІЯ). ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ

Мета: ознайомити школярів з біографією А. Кримського, проана-

Лізувати його поетичний твір, охарактеризувати образ ліричного героя, дати визначення ідилії; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, творчу уяву, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, враження; формувати кругозір школярів; виховувати шанобливе ставлення до творчості А. Кримського, до такого щирого почуття, як кохання, яке є стимулом життя кожної людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Кримського, бібліотечка його творів, грамзапис пісень про кохання; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний Момент

II. Актуалізація Опорних Знань. Бесіда За Питаннями

• Що таке кохання? Кого ви любите? У чому це виявляється?

• Поясніть приказку «Від кохання до ненависті один крок».

• Які книги, фільми, вистави про кохання вам відомі? Чим вони вразили вас?

• Чи має кохання певні зобов’язання? Яка атмосфера панує у вашій родині?

• Чому щасливими вважають тих людей, які палко кохають одне одного?

• Чи буває кохання постійним? Від чого це залежить?

III. Оголошення Теми, Мети Уроку. Мотивація Навчальної Діяльності

IV. Сприйняття Й Засвоєння Учнями навчального Матеріалу

А. Кримський... поет, учений, громадський діяч,

Що всім єством народові належить.

П. Тичина

Бо знаю я серце, що всі мої болі

Погоїть любов’ю.

А. Кримський


96

Сучасний Урок Української Літератури В 7 Класі


1. Біографічний нарис про А. Кримського. матеріал для вчителя

Агатангел Юхимович Кримський (15 (3) січня 1871 р.— 25 січня 1942 р.)

Ім’я А. Ю. Кримського — багатогранного вченого-філолога, оригінального письменника і перекладача, передового громадського діяча, палкого патріота Батьківщини — широко відоме не тільки на Україні, а й у наукових колах багатьох зарубіжних країн.

Агатангел Юхимович Кримський народився 15 (3) січня 1871 р. в м. Во-лодимирі-Волинському в родині вчителя історії та географії, що походив з бахчисарайського татарського роду. Незабаром батько його переїхав працювати на Наддніпрянщину в м. Звенигородку. Після закінчення другої київської гімназії А. Кримський вчиться в колегії Павла Галагана (1885–1889), де на нього мав великий вплив відомий український філолог П. Г. Житецький. У 1889 р. А. Ю. Кримський вступає до Лазарєвсько-го інституту східних мов у Москві, після закінчення якого (1892) його залишили при кафедрі арабської філології для підготовки до професури. Протягом 1892–1896 рр. молодий учений пройшов також курс історико-філологічного факультету Московського університету.

Для поглиблення знань з орієнталістики і для роботи над арабськими рукописами А. Ю. Кримського у 1896 р. було відряджено на два роки до Сірії та Лівану. Після повернення з арабських країн (1898) А. Кримський багато сил та енергії віддає діяльності в Лазарєвському інституті східних мов, де він викладає в спеціальних класах курси історії семітських мов, керує практичними вправами щодо перекладів з російської мови на арабську і навпаки.

У 1918 р. А. Ю. Кримський переїхав до Києва. Він став одним із засновників і перших академіків Української Академії наук.

Бурхлива плідна наукова діяльність Агатангела Юхимовича в Академії наук і в Київському університеті була перервана початком Великої Вітчизняної війни. А. Ю. Кримський був евакуйований до Казахстану, де він і помер 25 січня 1942 р.

Наукова і письменницька творчість А. Кримського надзвичайно багатогранна. Ще навчаючись у гімназії, він почав свою літературну діяльність: писав вірші, оповідання, які друкувалися в рукописному журналі; переклав «енеїду» Вергілія і кілька глав «Анабазиса» Ксенофонта, що були згодом видані під псевдонімом Я. Крамер.

У студентські роки Агатангел Юхимович друкував у галицьких виданнях науково-критичні й публіцистичні статті, рецензії, переклади, матеріали про культурне життя в Росії, а в російській пресі — про життя Галичини.

А. Кримський установив дружні стосунки з великими українськими письменниками, революціонерами-демократами І. Франком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою.


Агатангел Юхимович був автором усіх найважливіших статей, що присвячені мовам, історії, етнографії, літературам народів Близького і Середнього Сходу і вміщені в енциклопедичному словнику Брокгауза та ефрона і в словнику Граната.

Визначним явищем у галузі україністики того часу була оригінальна праця А. Кримського «Украинская грамматика» в двох томах (1907–1908), яка відзначалася багатством матеріалу, цікавими спостереженнями, використанням історичних джерел.

Багато зробив Агатангел Юхимович як голова Правописної комісії Академії наук республіки у створенні «Найголовніших правил українського правопису» (1919–1920), що були схвалені Народним комісаріатом освіти УРСР. Це була перша українська орфографія, яку Радянський уряд затвердив (1921) як обов’язкову для всіх державних, громадських, культурно-освітніх установ і організацій, для всіх видавництв і періодичної преси.

Учений із широким колом наукових інтересів — семітолог і тюрколог, іраніст і славіст, письменник і перекладач, мовознавець, літературознавець, етнограф, фольклорист та історик,— автор близько 1000 наукових праць.

Український народ пишається тим, що поряд з іменами славнозвісних учених світу стоїть і ім’я А. Кримського.

2. Після опрацювання біографії А. Кримського учням пропонується як

висновок скласти «доміно» про життєвий і творчий шлях митця.

А. Кримський —> Письменник —> Академік —> Учений (науковець) —> викладач —> Мовознавець —> Фольклорист —> Перекладач —> Громадський діяч —> Патріот...

3. теорія літератури. Поняття про ідилію, епітет

3.1. Ідилія (гр. ЕШуПіоп — Зображення, малюнок) — невеликий поетичний твір, що зображує легке, безтурботне життя, веселе проведення часу на лоні природи. Цей жанр зародився в античній поезії.

3.2. Епітет (гр. Еріікеіоп — Прикладне, додаток, прізвисько) — поетичний троп: художнє означення, влучна характеристика особи, предмета чи явища, що допомагають наочно уявити ці явища, відчути ставлення автора до них, викликаючи в читача певну їх негативну чи позитивну оцінку: очі дівочі, зелен гай, дзвінка пісня, супостат озвірілий.

4. Опрацювання твору А. Кримського «святе кохання»

4.1. Виразне читання поетичного твору.

4.2. Тема: Відтворення щирих почуттів закоханого ліричного героя, які є його смислом життя.

4.3. Ідея: Возвеличення прагнення людини любити, оскільки кохання зцілює її, бадьорить, робить щасливою.


98

Сучасний Урок Української Літератури В 7 Класі


4.4. Основна думка:

А) людина без кохання не живе, а існує;

Б) «Бо знаю я серце, що всі мої болі

Погоїть любов’ю».

4.5. Жанр: Ідилія, інтимна поезія.

4.6. Композиція. Поетичний твір містить 8 розділів (ХІV, ХV (а, б, в, г, д, е), ХVІ, ХVІІ,

ХVІІІ (серенада), ХІХ (з Ґете), ХХ (Іспанський романс), ХХІ), які поєднані між собою темою кохання. У них ліричний герой акцентує увагу на тому, що саме кохання супроводжує людину протягом усього її життя.

4.7. Художні особливості ідилії.

Епітети: «святе кохання», «шляхетні почування», «п’яні думи», «ро

жевий городчик», «рани душевні», «біла жіночка», «білосніжна грудь»,

«солодкі мрії», «густий, розлогий ліс», «похилені берізки», «срібний ту

ман», «гарячий шепіт».

Повтори: «Виходь, виходь...», «І жду... жду», «Я жду, я жду...», «Невже ж...»

Порівняння: «Я, мов гімназист, що вперше закохався».

Метафори: «затемнюється розум», «знудилась квітка», «кохання працю спиняє», «душа лине», «руки подужчали», «засяє любов», «хвиля йде», «ллється місяць», вітерець не шелестить», «ладан капотить», «хвиля фонтанує... плеще і бринить», «тінь шелестить», «серцем чую», «п’янів сад», «лукаво шелестіли пальми».

Риторичні оклики:

«Так! Тільки божество бува таке блаженне!»;

«З любові я святий... святе моє кохання!»;

«Є тисячі! Стидався б!»;

«Та ні! Я загадався

Про милую свою!»;

«Мій краю!..»;

«Так пишуть школярі... А що ж робити:

Я знов дитина!

Рефлексіє, щезай! бо час — радіти:

Така година!»;

«Гей, вінок,

Кучерявий од квіток!»;

«Море, грай!»;

«Я жду, я жду тебе!»;

«Заждавсь я, сива Горпинко!

Виходь, виходь мерщій!»;

«І жду, Фіалко, жду!»;

Страницы: 1 2

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » А. КРИМСЬКИЙ. «СВЯТЕ КОХАННЯ» (ІДИЛІЯ). ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ. И в закладках появилось готовое сочинение.

А. КРИМСЬКИЙ. «СВЯТЕ КОХАННЯ» (ІДИЛІЯ). ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ.