Американська література. Енциклопедія «Кругосвет»

Американська література. Енциклопедія «Кругосвет»

"Кругосвет"

krugosvet. ru/e"Джерело: Література Освіти)

"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти) джерелом відомостей про колонію є Історія поселення в Плімуті (опубл. 1856), складена другим губернатором У. Бредфордом (1590&"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти) теократія початку втрачати владу, що було викликано ростом добробуту, припиненням гонінь і занепадом духовності в Новій Англії. Инкрис Мезер (1639&"чудовисько" пуританства. Він був людиною багатобічних наукових інтересів, стійким супротивником рабства й діяльним філантропом. Його шедевр Mag"Джерело: Література Освіти) більшості просвітителів у тім, що джерело зла &"Джерело: Література Освіти)&"Великого пробудження" &"Джерело: Література Освіти)"внутрішнє світло" &"Джерело: Література Освіти)&"Пенсильванскую газету" (1729&"Альманах Простака Ричарда" (1733&"Альманасі) окремою книгою Шлях до багатства (1757). Франкліна брав участь у роботі Континентального конгресу і його комітету зі складанню проекту Декларації незалежності. Його сатири на британську колоніальну політику коштують в одному ряді з політичними сатирами Дж. Свифта й Вольтера

"Джерело: Література Освіти) переконанням. Торуй належать кілька цікавих творів, наприклад Листа вірнопідданої дами (між 1768 і 1775) Ганни Халтон. Останній королівський губернатор Массачусетса Т. Хатчинсон написав об'єктивну й безсторонню Історію колонії й провінції затоки Массачусетс (1764, 1767, 1828). Першим з вігів зажадав в Англії справедливості Дж. Оутис у Підтвердженні й обґрунтуванні прав британських колоній (1764). Д. Дикинсон у Листах пенсильванского фермера (1767&"Джерело: Література Освіти) думка формували А. Гамильтон, Дж. Медисон і Д. Джей, спільно випустивши серію політичних есе Федераліст (1787&"Джерело: Література Освіти)"горілочного бунту", давши в романі Сучасне лицарство (1792) сатиричні портрети "бунтарів" у дусі англійця Г. Филдинга. Сентименталіст С. Ричардсон, сучасник Филдинга, став зразком для Сусанни Роусон, що написала книгу про спокусу й гіркі сльози Шарлотта Темпл (1790). Ч. Б. Браун (1771&"готичного" роману: Виланд (1798), Артур Мервин (1799), Ормонд (1799) і едгар Хантли (1799). Збірник нарисів Листа американського фермера (1782) Сент-Джона де Кревекера примітний оптимістичним поглядом на майбутнє Америки. Першим у ряді численних есеїстів, що відрізнялися палким націоналізмом, був Н. Уебстер; його любов до Америки знайшла вираження, крім політичних нарисів, у тім, що він склав Словник американської англійської мови (1800&"Джерело: Література Освіти)"хартфордскими (або коннектикутськими) гострословами", відома як індивідуальними, так і колективними творами. Засновник групи Д. Трамбл (1750&"никербокери" своя назва одержали по ім'ю історика з Нью-Йорка Д. Никербокера, якого придумав В. Ирвинг. У різний час до "никербокерам" належали не менш 20 авторів, що працювали в Нью-Йорку на початку 1800-х років, у т.ч. три перших видатних майстрів американської літератури: Ирвинг, поет і редактор У. К. Брайант і романіст Дж. Ф. Купер. Фігури меншого масштабу &"Джерело: Література Освіти)&"Ивнинг пост", ставши першим у ланцюжку великих нью-йоркських редакторів. В. Ирвингу (1783&"Джерело: Література Освіти)&"морському" роману. Перший з них, Лоцман (1823), уважається й найкращим

"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти)&"мистецтво для мистецтва". Він прийшов до нового положення про те, що душу поезії &"страшних оповідань" у світовій літературі, а новели Вбивство на вулиці Морг, Таємниця Марі Пиці й Викраденому листу надають право вважати По основоположником детективного жанру

"Джерело: Література Освіти)&"Трансцендентальний клуб" і літературний ежеквартальник "Дайел" ("Циферблат), що Емерсон один час редагував. Його поезія відзначена таким же нонконформізмом. Він зневажав строгим розміром, уникав розповсюджених шаблонів і створював свіжі образи, які згодом надихали емили Дикинсон і Р. Фроста. Поетичні збірники Емерсона Вірші (1846) і Травневий день і інші вірші (1867) стали віхами в історії американської поезії

"Джерело: Література Освіти)&"Дайела", Торо будував життя згідно із трансценденталистскими заповідями опори на власні сили, незалежності й нонконформізму. Ідеали й віра Торо розкриті в книзі Уолден, або Життя в лісі (1854) &"Джерело: Література Освіти)&"Стару садибу" у Конкорде. Там він написав оповідання, що ввійшли в збірник Легенди "Старої садиби" (1846). Прагнучи примирити інтерес до психології зі своїм кальвіністським світоглядом, Готорн всі частіше створював не просто оповідання, але моральні алегорії &"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти)&"бостонскими брамінами" &"традиції благопристойності" європейської культури. Самим видним з "брамінів" і самим популярним поетом свого часу був Г. У. Лонгфелло (1807&"Джерело: Література Освіти)&"медичних" романах елси Веннер (1861), Ангел-Хоронитель (1867) і Смертельна ворожість (1885) він досліджував спонукальні мотиви людини з погляду медицини й психології того часу. Дж. Р. Лоуелл (1819&"Джерело: Література Освіти)"брамінів", поет Д. Г. Уитьер (1807&"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти)"місцевій", літературі. З іншого боку, промисловий ріст у післявоєнні роки змінив вигляд націй. Письменники стали приділяти більше увагу безпосередньої сиюминутной американського життя й менше &"Джерело: Література Освіти)"пережитками" романтизму, що чіплявся за цінності минулого, щоб зупинити настання реалізму. Визнаним "лауреатом Конфедерації" був поет і редактор Г. Тимрод. У віршах поета, романіста, лектора й музиканта С. Ленира (1842&"Джерело: Література Освіти)&"пророком Демократії". Його подання про рівність і народовладдя опиралися на глибоку віру в людське товариство. У вірші, яким відкривалися Листи трави і яке згодом одержало назву Пісня про себе, вона з'єднав себе з усім людством

"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти)"місцевого колориту" обмежували себе побутописанням і поверхневим зображенням конкретних районів. Сара Орн Джуит (1849&"статичного" роману, у якому майже немає дії, але важливі описи обстановки й характери, що повністю відповідає створеним нею словесним пейзажам рідного штату Мен. Дж. У. Кейбл (1854&"лібералізмом" у расовому питанні (Грандиссимес, 1888). Дж. Ч. Харрис (1848&"справжньому" хлопчиські. Пригоди Гекльберри Фіна (1885) &"дикун", що не бажає підкорятися законам суспільства, що прагне його придушити. Відбір епізодів, що розкривають конфлікти епохи; напружений сюжет; народний початок і розмаїтість типів &"майстром", і багато критиків як і раніше вважають його першим романістом Америки. Своя майстерність він вигострював, не перестаючи експериментувати в жанрах оповідання, повісті й роману. Теорії й практиці Джеймса сучасний роман зобов'язаний багатьма основними принципами форми й композиції. Джеймс уважав єдино реальним лише те, що нам особисто відомо. Тому він перемістив поле реалістичного мистецтва із зовнішнього у внутрішній мир, створивши суб'єктивний роман &"потоку свідомості", допускає в художній текст лише те, що є досвідом або сприйняттям якого-небудь персонажа. Автор усунутий з оповідання, читач стежить за розвитком сюжету й довідається "правду" винятково через сприйняття діючих осіб. Через зосередженість на суб'єктивному діалог і внутрішній монолог грають у романах Джеймса значно бóльшую роль, чим дія. Творчість Джеймса обмежена трьома основними проблемами: протиставлення американської щирості й неотесаності &"другий період" творчості Джеймс дещо запозичив у французьких натуралістів, які малювали влада над людиною внеличних біологічних, економічних і соціальних сил. При цьому, як показують романи Бостонци (1886), Княгиня Казамассима (1886) і Трагічна муза (1890), Джеймс не відмовлявся від віри у волю волі. Остання книга примітна тим, що в ній виникає тема зіткнення життя й мистецтва. У циклі експериментальних романів, що описують розкладання британського суспільства, &"головний", період Джеймс перевершив все написане їм раніше, створивши три великих романи &"виробництва", що виготовляє товар, і паразитизмом "бізнесу", покликаного забезпечувати прибутку для непрацюючого класу. Філософія прагматизму, розроблена У. Джеймсом (1842&"разгребателями бруду", безжалісно викривала користолюбство й презирство до суспільного блага, властиві американському бізнесу на рубежі століть. Крім того, ряд письменників виразили свій протест у романах, по суті являвшихся пропагандою у формі художньої літератури

Вірою в прогрес і технічні відкриття проникнуть утопічний роман е. Беллами (1850&"традиції благопристойності" сувору реальність життя

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Американська література. Енциклопедія «Кругосвет». И в закладках появилось готовое сочинение.

Американська література. Енциклопедія «Кругосвет».