Архієрейська нежить

Салтиков Щедрін Михайло Євграфович

Жив був цар Арон, і був глава церкви. Тільки запитує він один раз обер прокурора Толстого: «Які в архієреїв привілею?» Відповідав Толстою: «Дві суті архієрейські привілеї: пити архієрейський настій і мати архієрейську нежить». Розсердився цар. «Архієрейський настій я знаю, але отчого ж мені, главі церкви, архієрейської нежиті не надано? Подавай у відставку!» Подав Толстой у відставку note_234; призиває цар нового обер прокурора Победоносцева й говорить: «Щоб завтра ж був у мене архієрейська нежить!» Зніяковів Победоносцев, поспішає в Синод, а там уже Святий дух про всім архієреям переказав. «Так і так,- говорить Победоносцев,- як хочете, а треба паную честь зробити!» - «Але чи буде благочестивішому государеві на честь, коли ніс у нього загине?» - перший засумнівався митрополит Макарий note_235.- «А я к тому присовокупляю,- сказав митрополит Исидор,- краще пускай всі сини батьківщини без носів будуть, ніж упаде єдиний улас із носа царьова без волі божией!» - «Як же із цим бути?» - запитує Победоносцев.

Згадали тоді архієреї, як Яків Довгорукий паную Петру правду говорив note_236, і сказали Филофею митрополитові: «Іди до царя й звести йому правду про архієрейську нежить». Став Филофей перед царя й упав на коліна note_237: «Змилуйся, православний цар,- волав він,- скасуй пагубне оное бажання!.» Однак цар розгнівався: «Дивуюся я, старий пес, твоєму злочастию,- сказав він,- ви, жеребці неситі, готові весь мир заковтати, а мене, главу церкви, на бобах залишити!»- «Але чи знаєш ти, благоверний государ, що означає цей жаданий для тебе архієрейська нежить?» - вопросил Филофей, не встаючи з колін.- "Утворення я одержав недостатнє,- відповідав цар,- а тому знаю багато шкідливого, а корисного нічого не знаю. Був у мене, втім, днями Тертий Філіппов note_238 і казав: буває проста архієрейська нежить і буває з бобонами. Але потім додала: «Таємниця ця велика є», - шед удавися!" Тоді побачив Филофей, що тепер самий час паную правду возвестить, упав ростом на землю й, поцілувавши шпору царьову, возопил: «Не розпалюйся, самодержець, але вислухай! Привілей ця дарований архієреям царем Петром (...) Як це виснажливо, ти можеш бачити на мені, прочанині твоєму! Ще в дитинстві був я осягнуть цим (...) батьки ж мої, бачачи в оном знамення прийдешнього архиерейства, не токмо не припиняли такого, але навіть всіма мірами споспешествовали. Потім, складаючись уже вікарієм пріснопам'ятного митрополита Філарета, я (...) ледь не втратив носа, і тільки молитвами московських чудотворців Петра, Алексія, Іони й Пилипа такий удержав. Отож вона привілей ця яка!» Вислухав цар Филофееви слова, бачить, правду старий пес говорить. «Спасибі тобі, долгогривий, що мій ніс від погибелі остеріг. А всі таки треба мене чим нибудь за втрату привілею винагородити. Іди й звести святителям: маю я бажання прелюбодействовать!»

Не взвидел світла від радості Филофей. Біжить у Синод, шию вигнув, гриву по вітрі розпустив, ірже, гогоче, ногами викидає. Попався Бог по дорозі - задавив. Чи довго, чи коротко, а нарешті прибіг

«Так і так,- говорить: силою твоею возвеселится цар! Повелите ка, святі батьки, з архіву скрижалі Моисееви note_239 винести!» Зрозуміли святителі, що справа на лад іде, послали за скрижалями. Бачать, на другій скрижалі написано: Сьома заповідь: не прелюбодействуй! «Добре це для тих,- мовив Никандр Тульський note_240,- які нежить архієрейський мають!» - «Для тих же, - заперечив протопресвітер Бажанов,- які такого не мають, зовсім без потреби, тому що тим тільки подавай!» Судили, виряджали й, нарешті, послали за гравером Пожалостиним. Запитують: « чиМожеш ти до сему додати: Цар же так возвеселится?» - «Можу», - відповідав Пожалостин і, вийнявши різець, начертав. Тоді Синод ухвалив: копію з виправлених оних скрижалей відіслати для відомості в правління райських селищ; у святцах же на цей день відзначити тако: дозвіл провина і єлею

Note_234

Подав Толстой у відставку... - Мається на увазі відхід Д. А. Толстого у квітні 1880 р. з поста обер прокурора Синоду, що він займав протягом п'ятнадцяти років (з 1865На місце Д. А. Толстого був призначений К. П. Победоносцев.

Note_235

...перший засумнівався митрополит Макарий. - Уведені в оповідання митрополит Макарий і митрополит Исидор - реальні історичні діячі. Перший з них, у миру М. П. Булгаков (1816 1882) - відомий богослов і церковний історик, автор тринадцатитомной «Історії російської церкви» (Спб., 1857 1883), другий, у миру Я. С. Никольский, в 1880 р. був митрополитом Санкт Петербурзьким, що ознаменував своє митрополитство пристроєм Исидоровского будинку піклування бедних духовного звання й Училища дівиць духовного звання

Note_236

...Яків Довгорукий паную Петру правду говорив... - Мова йде про Я. Ф. Долгорукове (1639 1720), державному діячі й сенаторі петровского царювання, що славились непідкупністю й прямотою свого характеру - якостями, що особливо яскраво виявилися після 1717 р., тобто після призначення його президентом Ревізійної колегії

Note_237

Став Филофей перед царя й упав на коліна... - Салтиков називає в казці духовних осіб, або йому добре відомих, або тих, кого доводилося особисто бачити й зустрічати по роду своєї адміністративної діяльності. Филофей (1808 1882) під час вице губернаторства Салтикова у Твері був тамтешнім єпископом

Note_238

Був у мене, втім, днями Тертий Філіппов... - Салтиков уводить у казку як епізодичні особи й деяких загальних з Унковским знайомих. До них ставиться й Т. И. Філіппов (1825 1899), відомий знавець і виконавець російських народних пісень, а також публіцист слов'янофільської користі, що часто бував у будинку Унковских на Надеждинской вулиці (нині- вул. Маяковскогот. И. Філіппова добре знав і сам Салтиков.

Note_239

Скрижалі Моисееви - у біблійній міфології кам'яні плитки з «10 заповідями», вручені Мойсею богом Яхве на горі Синай (Результат, XXXII, 19).

Note_240

...мовив Никандр Тульський... - Під час служби Салтикова в Тулі Никандр (1816 1893) був архієпископом тульським і белевским.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Архієрейська нежить. И в закладках появилось готовое сочинение.

Архієрейська нежить.