Атарова К. Н. Вимисел або документ?

Атарова К. Н. Вимисел або документ?

"Джерело: Література Освіти) в 1665 році

М., "Наука", Науково-видавничий центр "Ладомир"

(с) К. Н. Атарова. Переклад, стаття, примітки, 1997.

Дивне, ні на що не схоже

твір - і роман, і історична праця.

Вальтер Скотт

"Джерело: Література Освіти)"Робинзона Крузо". Однак він був одним із самих плідних і різнобічних авторів свого часу. Список творів Дефо за сучасним даними (адже більшість речей він публікував анонімно) перевалив за полтисячи назв. І, крім романів, серед них: сатиричні памфлети на злість дня в прозі й у віршах, життєпису всякого роду знаменитостей (включаючи карних злочинців), праці історичні (найрізноманітніші - від "Історії воєн Карла XII" до "Звіту про історію й реальності примар), опису подорожей (реальних - "по всьому острові Великобританії" і вигаданих - "кругосвітніх) і безліч трактатів і есе по економіці, комерції, політиці, богослов'ю - з питань глобальним і часткою: від "Загальної історії торгівлі" до "Надійного плану по негайному запобіганню вуличного злодійства"...

"Джерело: Література Освіти)"Подальші пригоди Робинзона Крузо" і "Серйозні міркування Робинзона Крузо", - зараз мало хто знає. І не випадково - суд історії справедливий: вони дійсно уступають не тільки його первістку, але й многим іншим романам

"Джерело: Література Освіти)"Робинзон", "Молль Флендерс", "Роксана) масовими тиражами в м'яких обкладинках - вірна ознака читацької популярності - "Щоденник Чумного Року", книга, що дотепер не переводилася на російський мова

"Джерело: Література Освіти)"Щоденник" був зовсім не відомий у Росії. У числі свідчень інтересу до нього наших співвітчизників є й такий знаменний факт. Екземпляр "Щоденника Чумного Року" перебував у бібліотеці Пушкіна {De Foe Da"Джерело: Література Освіти) вся Англія було буквально одержиме манією "первооткривательства", коли на карті миру ще подекуди значилися: "Поки ще не відкриті місця", коли книги про подорожі - реальн і вигаданих - користувалися найширшим читацьким попитом і коли ще не забулася сенсаційна історія Олександра Селькирка, привезеного в Англію після чотирирічного перебування на незаселеному острові Мас-А-Тьерра архіпелагу Хуан-фернандес. Саме з обліком, як ми б тепер виразилися, суспільного клімату тої пори й створювався "Робинзон Крузо".

"Джерело: Література Освіти)"Щоденником Чумного Року". У квітні 1720 року в Марселі почалася епідемія чуми й тривала не менш року, причому лютувала так, що віднесла біля п'ятдесятьох тисяч життів. Марсель - морський порт, а Англія - морська держава; і хоча від Марселя до англійських прибережних міст шлях неблизький, звістки про чум (а про неї багато писали в газетах, у тому числі й у виданнях, де співробітничав Дефо {Так, в "Дейли пост" з'явилося повідомлення "Чуму в Марселі", в "епплби" - замітки "Чуму", "Чуму в Марселі", "Нещастя чуми"; навесні 1721 року Дефо пише про чум у Тулоні, трохи пізніше - про чум в Авиньоне, де згорів госпіталь із чумними хворими.}) не могли не схвилювати англійське суспільство. Згадали 1665-й рік - рік Великої лондонської чуми: тоді її теж занесли через море, з Голландії, де вона бушувала перед цим протягом двох років. Страсті збільшилися ще й тим, що уряд видав так званий "Карантинний закон", відповідно до якого король мав право заборонити на строк до одного року торгівлю із країнами, від яких могла виходити небезпека зарази. У цьому випадку наклали ембарго на средиземноморские кораблі. Це викликало буру збурювання негоціантів, що дорікали уряд у панікерстві. Дійшло до того, що влади змушені були звернутися до впливового єпископа едмунду Гибсону із проханням роз'яснити народу небезпека нової епідемії

"Джерело: Література Освіти)"Короткі міркування про чумну заразу". Книга була написана за розпорядженням монарха

"Джерело: Література Освіти)"Належні предуготовления до чумної епідемії для душі й для тіла", а в березні "Щоденник Чумного Року". Так що деякі сучасні дослідники допускають, що й Дефо, подібно докторові Миду, виконував "соціальне замовлення" {Див.: Plumb J. H. I"Джерело: Література Освіти) і навіть психолог-експериментатор. Слово "експериментатор" ужито тут не випадково; адже у всіх своїх романах автор як би ставить один експеримент, тільки проводить його в різних умовах. А ціль експерименту - усвідомити, яка природа людини. Чи доброякісний, грубо говорячи, вихідний матеріал? Що його поліпшує, що калічить? Яка "міра міцності" суспільної моральності й чим обернеться вона, ця моральність, в екстремальній ситуації? Якими виходять людина й суспільство в цілому з важкого випробування? {До речі, саме англійське слово "Visitatio"Джерело: Література Освіти)"Робинзоне Крузо" заповзятлива, енергійна особистість виявляється наданої самої собі на незаселеному острові; вона вирвана із суспільних зв'язків, позбавлена благ цивілізації, але також і її соціальних конфліктів

В "Радостях і прикростях Молль Флендерс" особистість приблизно того ж типу, але змушена існувати й діяти в суспільстві, з його часом безжалісними законами. Робинзону, що перебуває на острові, довгий час не доводиться робити вибір між добром і злому, моральним і аморальним учинком, матеріальним успіхом і духовним падінням. Молль постійно зіштовхується із цією дилемою

Здавалося б, в "Щоденнику" перед нами інша художня структура: тут немає навіть центрального героя - оповідач, що зник під таємничими ініціалами "Г. Ф.", скоріше хронікер, чим головний учасник подій. І все-таки Дефо - уже в новому аспекті - зайнятий усе тією же улюбленою своєю перевіркою людської природи в граничних обставинах. Тільки тут "піддослідним кроликом" виступає не окрема особистість - невдачливий негоціант, занесений бурою на незаселений острів, або злодійка Молль, або куртизанка Роксана. У центрі уваги - збірний образ лондонців, причому і як збіговисько окремих індивідів, і - що для Дефо особливо важливо - як злагоджений соціальний організм

"Джерело: Література Освіти) ремісників, моряків, лікарів, духівництва, чиновників, міських влада, двору... Досліджуються всі градації людського страху й розпачу: первісна паніка й повальна втеча з міста; загальна сторожкість і підозрілість; покаянні настрої, що охопили більшість городян; відмова від дріб'язкових упереджень і релігійних забобонів перед особою загального нещастя; отупіння й байдужість розпачу під час піка епідемії, коли люди, изверившись, вирішують, що порятунку ні, і перестають берегтися; нарешті, бурхливе, а часом і безрозсудний прояв радості при перших же звістках про спад епідемії, що коштувало многим життя тоді, коли головна небезпека вже минуло

"Джерело: Література Освіти) як соціального апарата боротися із загальнонародним лихом - це теж не в останню чергу займає Дефо.

Чимало хвилює автора й питання, якими вийшли люди із цього страшного випробування: огрубіли душевно від пережитих нещасть і понесених втрат або ж, навпаки, стали більше жалісливі до ближніх, памятуя про ефемерність земного існування й про незриму присутність караючої долоні Господньої?

Однак всі ці питання не стільки декларативно обговорюються, скільки виникають мимоволі, породжені оповіданнями про безліч людських доль. Перед читачем миготить калейдоскоп сценок людського поводження - іноді це лише скороминуща замальовка, іноді більше докладний виклад зі згадуванням передісторії персонажа і його подальшої долі, що виходить за рамки Чумного Року. Мати, що зважилася розуму після раптової кончини єдиної дочки; човняр, що самовіддано піклується про свою захворілу сім'ю; молодий купець, сам приймаючі пологи в смертельно хворої дружини, тому що в місті неможливо знайти повитуху, і багато інших прикладів безкорисливої любові, шляхетності, самопожертви... Але є й лікарі-шарлатани, що безсовісно вимагають у бідняків останні їхні заощадження на свідомо марні й навіть шкідливі зілля проти чуми, і безжалісні доглядальниці, измивающиеся над безпомічними хворими, і невдачливі злодюжки, які промишляють у заражених будинках і часом стають жертвами власної жадібності, і городяни, що біжать із замкнених будинків і залишають найближчих родичів умирати в повній самітності... Словом, у невеликий по обсязі книзі перед читачем з'являється як би вся "людська комедія" - безліч доль, безліч життєвих і моральних ситуацій...

"Джерело: Література Освіти)"Чумі" рядка з Дефо. По тій же моделі, уперше запропонованої в "Щоденнику", - затверджують деякі англійські дослідники - побудовані й романи Г. Уеллса, що оповідають про опір суспільства глобальному стихійному лиху

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Атарова К. Н. Вимисел або документ?. И в закладках появилось готовое сочинение.

Атарова К. Н. Вимисел або документ?.