Автобіографічні замітки

Що стосується Мюнхена, у якому письменникові Л. Ф. довелося провести більшу частину свого життя, те тут відносно частіше, ніж у будь-якому іншому місті миру, викликали пожежну команду із чистого хуліганства. Пива тут вироблялося й споживалося теж більше, ніж у якому-небудь іншому місті миру. Журнал Фрідріха фон Шиллера «Ори» знайшов тут 3 - х передплатників, а роман «Король Людовик II, або Порфіроносний мученик» - 109853. В останній рік перебування письменника Л. Ф. у цьому місті там налічувалося 137 високообдарованих людей, 1012 - зі здатностями вище за середнє рівня, 9002 - із середніми здатностями, 537284 - зі здатностями нижче середніх і 122962 страшенних антисеміта. З 537284 чоловік зі здатностями нижче середніх зараз займають вищі пости в державних установах або займаються інтелігентною працею - 8318, з 9002 людей із середніми здатностями - 112 чоловік, з 1012 зі здатностями вище за середнє - 17, з 137 високообдарованих - 1. Письменник Л. Ф. виявив надзвичайну життєздатність, зробивши в атмосфері цього міста 407263054 вдиху й видиху й не нанеся цим помітного збитку своєму здоров'ю

Письменник Л. Ф. зробив 23257 пробачних гріхів, головним чином з ліні й трохи флегматичного сластолюбства, а також 2 серйозних гріхи. Він зробив 10096 добрих справ, головним чином з ледачої добродушності, і 2 дійсно гарних учинки, якими він пишається перед самим собою. Він володів 1 раз у житті будинком, що 1 раз був конфіскований; 6 разів він мав значний стан, що 4 1/2 рази спливало від нього через інфляцію, а 1 раз було конфісковано, і 1 раз - підданством, якого 1 раз був позбавлений. Коли до влади прийшли націонал-соціалісти, у нього було 28 рукописів, 10248 книг, 1 автомобіль, 1 кішка, 2 черепахи, 9 квіткових клумб і 4212 інших предметів, якісь під час обшуків, зроблених націонал-соціалістами, минулого або наведені в непридатність, або вбиті, або розтоптані, або украдені, або «вилучені» іншими способами. Поліція тричі підтверджувала, що ці «вилучення» зроблені за розпорядженням прусского міністра внутрішніх справ, 4 рази - що вони зроблені комуністами, переодягненими у форму штурмовиків. Письменник Л. Ф. був 1 раз одружений. Він урятував 1 дівчину від утоплення, 2 юнаків - від сценічної діяльності, 6 аж ніяк не бездарних молодих людей - від професії письменника. Правда, в 106 випадках подібного роду він виявився неспроможний

Письменник Л. Ф. склав 11 драм, з них 3 гарних, які жодного разу не були поставлені, 1 досить посередню, котра ставилася 2346 разів, і 1 дуже погану, котра, через те, що він нікому не давав права на її постановку, ставилася незаконно 876 разів. У драмі посередньої, багато разів що ставилася, він прогледів помилку в списку діючих осіб, отчий 41 вірш втратився якого б те не було змісту. Ці вірші вимовлялися на 2346 спектаклях 197 акторами, і жоден режисер, виконавець або рецензент, а також жоден з 1500000 глядачів жодного разу не помітили цього

4 романи письменника Л. Ф. були надруковані в Німеччині загальним тиражем в 527000 екземплярів. Через те, що письменник Л. Ф. дозволив собі помітити, що в книзі Гітлера «Моя боротьба», що містить 164000 слів, 164000 разів порушені правила німецької граматики або стилістики, власні книги письменника Л. Ф. були віддані нарузі, на нього було зведено 943 надзвичайно грубі наклепницькі обвинувачення й 3248 просто грубих, а в 1584 інспірованих понад газетних статтях і 327 виступах по радіо його книги були оголошені отрутою для германського народу. 20 екземплярів цих книг, крім того, були врочисто спалені. Залишок же цієї отрути зі схвалення германського уряду як і раніше продавався за кордоном у німецькому виданні, що давало германському уряду іноземну валюту. Таким способом Германський державний банк, до речі сказати що конфіскував поточні рахунки письменника Л. Ф., поповнив свою касу ще на 13000 доларів, з яких письменникові Л. Ф. дісталися 0 доларів. Після цього субсидований державою іпотечний банк зажадала від письменника Л. Ф., щоб він, через конфіскацію його будинку й майна, покрив позичку в розмірі 63214 імперських марок, видану під заставну на цей будинок, зі своїх подальших літературних заробітків поза Німеччиною. Германські ж фінансові органи, переставши одержувати податки з конфіскованого майна, присудили письменника Л. Ф. до великих штрафів, і насамперед за «вивіз капіталів за кордон».

Письменник Л. Ф. міг у годину надрукувати на друкарській машинці до 7 сторінок, скласти до 30 рядків прози й до 4 рядків віршів. За годину писання віршів він втрачав у вазі 325 грамів

Вимоги, пропоновані до письменника Л. Ф. навколишнім світом, були досить різноманітні. Йому на прочитання й для подальшого просування були прислані 8784 рукописи молодих письменників, які ображалися, якщо в нього йшло більше 2 днів на читання їхніх добутків. 84 такі рукописи були знищені разом із власними рукописами письменника Л. Ф. при розгромі його будинку націонал-соціалістами. 17169 чоловік бажали мати його автограф, 826 дам домагалися місця його секретаря. У нього було 202 родича, 2124 знайомих і 1 друг. З 52 його добрих знайомих за 4 роки війни було вбито 22 чоловік, за 2 3/4 роки панування соціаліст^-соціалістів-націонал-соціалістів загинуло 19, 11 і зараз живе

2087 чоловік бажали одержати в письменника Л. Ф. вичерпні відомості про те, чи є Христос, Шекспір, Бісмарк, Ленін, Теодор Герцль або Гітлер найбільшим з людей. 515 чоловік бажали з'ясувати в нього, як «складати» книги. 714 разів йому анонімно телефонували, щоб назвати його «мерзенним жидом». Він залишив без відповіді 2084 анкети. Незважаючи на небезпеку, з якої це було сполучено для його кореспондентів, він манівцями одержав з национал-социалистской Німеччини 5334 листа з вираженням співчуття його діяльності

19 разів у своєму житті письменник Л. Ф. був цілком щасливий і 14 разів безмежно засмучений. 584 рази людська дурість, яку не можна виразити ніякою цифрою, вражала його до болю й доводила чи ледве не до нестями, але потім він перестав на неї реагувати. Дуже ясно усвідомлюючи тім, що заслуги не завжди під стать успіху й що сама людина не завжди під стать своїм заслугам, вона, якби його запитали: « чиЗадоволені ти своїм життям до сьогоднішнього дня?» - відповів би: «Так. Готовий повторити».

1953

Примітки

Вірш, надрукований мною наприкінці 1914 року в якобсоновской «Шаубюне»... - Мається на увазі «Пісня полеглих». Вона надрукована в театральному щотижневику «Шаубгоне» не наприкінці 1914, а в лютому 1915 г.

Якобсон Зиґфрід (1881 - 1926) - театральний критик, редактор «Шаубюне».

Революційна драма, у яку Фейхтвангер включив «Пісню полеглих» - «Тисяча дев'ятсот вісімнадцятий рік».

Деблин Альфред (1876 - 1946) - видний німецький письменник, критичний реаліст, один час близький до експресіонізму. Своєю ідеєю синтезу двох культур, сполучення діючого раціоналізму, що він уважав характерним для європейського напряму думок, зі споглядально-пасивним відношенням до життя, нібито властивим Сходові й Азії, Деблин дуже вплинув на Фейхтвангера в ранній період його духовного розвитку

Брехт Бертольт (1898 - 1957) - найбільший німецький драматург, творець теорії «епічного театру». У співавторстві з ним Фейхтвангер написав кілька п'єс. Брехт - марксист і художник, що стояв на позиціях соціалістичного реалізму, - вплинув на суспільні погляди Фейхтвангера, допоміг йому ясніше зрозуміти ідеали соціалізму й роль народних мас вистории.

Я ріс у католицькому южногерманском місті. - Фейхтвангер має на увазі Мюнхен

Стриндберг Йухан-Август (1849 - 1912) - шведський письменник; в останній період своєї творчості написав ряд добутків, у яких зображував жінку як істота неповноцінними, спонукуване лише низинними інстинктами

Ведекинд Франк (1864 - 1918) - німецький драматург; основна проблема ряду його п'єс - проблема підлоги. Лулу - героїня його драм «Дух землі» і «Ящик Пандори»; її образ - образ жінки-самки - символізував владу підлоги, що Ведекинд уважав головною рушійною силою життя

Шницлер Артур (1862 - 1931) - австрійський драматург і прозаїк, імпресіоніст. Для його ранніх п'єс характерна камерність, психологізм, витонченість форми, відірваність від реального життя

Гуго фон Гофмансталь (1879 - 1929) - великий австрійський поет-символіст і драматург, у своїх добутках часто розвивав ідею безсилля людини перед долею, переваги пасивного споглядання над дією

Уайльд Оскар (1856 - 1900) - англійський письменник і драматург; героїня його написаної французькою мовою драми «Саломея» - євангельський персонаж - представлена як «фатальна, демонічна» жінка

Генріх Манн... створив у романі тип герцогині Ассийской... - Мається на увазі ранній роман Г. Манна «Богині», написаний під сильним впливом модернізму. Його героїня, герцогиня Ассийская, послідовно шукає щастя в красі, у мистецтві й у любові, найчастіше переступаючи в цих пошуках норми моралі

Штраус Рихард (1864 - 1949) - видатний німецький композитор і диригент, автор багатьох програмно-симфонічних поем з літературним сюжетом, пользовавшихся широким успіхом. В описувану епоху його популярність зросла ще більше завдяки постановці опори «Саломея», написаної по п'єсі Уайльда.

Рейнгардт Макс (1873 - 1943) - найбільший німецький режисер, чия творчість характеризується пошуками яскравої театральності, зрелищности. У той період Фейхтвангер присвятив його діяльності ряд співчутливих статей

Страницы: 1 2 3 4

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Автобіографічні замітки. И в закладках появилось готовое сочинение.

Автобіографічні замітки.





|