Б. ХАРЧУК «ПЛАНЕТНИК». МОРАЛЬНИЙ ВИБІР, ДОБРО І ЗЛО У СВІТІ

5. Характеристика образу Планетника

5.1. Цитатна характеристика.

• «Найбільшою мрією стало самому щось посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».

• «Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячку із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі».

• «Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!»

• «Але й ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи у гилки».


«...Його проганяють, кривляються, кидають у нього камінцями, й дістав за це між плечі штурхана».

«Я, мамо, виплекаю квітку — я стану над громом...» «Ніяких помічників йому не треба. Корови напасені, телята і вівці не губляться, їх не крадуть вовки. Між людьми йде поговір: «Він щось знає... А підліток чередникує, самуючи, і нікому не здогадатися, яке в нього бистре око, яке чуйне вухо».

«Гнаний, кривджений і безпритульний,— все шука, до кого б прихилитися й пригорнутися.

Прихилиться до берези: вона шумить, гуде, губить листячко і голубить його.

Пригорнеться до трави: вона шелестить, гомонить, пахне, милує». «Блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. У них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа. У виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність, сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. Він і птах, і мисливець. В його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але ще більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання». «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чого призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?»

Про матір, людей: «Як би вона мене не сварила, я її все одно люблю», «Люблю... я ніколи, їх не покину... хоч я серед них і останній — чередник...»

«Дома чекали клопоти: згортав на загадку листя, допомагав матері копати город, рубав дрова. Роботи по зав’язку...» «Я мушу!.. Гине село і ліс, гине худоба і звірі, гинуть птахи і люди... Я повинен!»

«Ніколи не мав вільної хвилини: гонили на панщину, і він ішов, як не з косою, то з ціпом,— косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував у лісі дубки, кленочки, явірки і тикав їх, де було місце: коло хати, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на поле. Коли втомлювався, розтирав снігом руки й обличчя — вони горіли як жар. Ще й не пахло бруньками, заготовляв живці, ховаючи їх до пори в погребі. А з теплом щеплював дички. Хто просив, нікому не відмовляв».

«Викопані й пересаджені ним деревця не сохли. ...Щепи його приймалися, бо він не щепляв на вербі груші».

«І все село звірялося по ньому. Люди пам’ятали, як він посіяв рано — і вродило, як посіяв пізніше — й теж вродило. А коли стягнув хмари й накликав дощ, ніхто не вагався: він не абищо — мудрець, Планетник...» «Не було такої праці, яку не подужав би або якої цурався б. На його подвір’ї не залежувався не то що гній, а й синячка. Зі свого поля він


Позбирав і повиносив геть камінці й камінчики. Наковував жорна, виправляв шкіри, шив кожухи. Корова не могла отелитися, кликали і допомагав корові. Лікував коней, які прохромлювали ноги. Готував зілля від різних хвороб. А дітям робив свистки й сопілки. Одного тільки цурався — не вступав у корчму, відмовляючись від могоричу: “Мені й так весело”».

• «Його очі були сині, як озеро, і такі ж, як і воно, задумані. Любив іноді посидіти на березі — просто так, без вудки, хоч і вмів сплести її з кінської волосіні. Але він руками ловив рибу, і то небагато, а раки витягав ногою: вони чіплялися йому за пальці».

• «Село подейкувало, що Планетник знається з Водяником, русалками, що він заодно з Лісовиками і Лісовками, що його слухається Польо-вик. ...Якби він схотів, то міг би обернутися у Вовкулаку».

• «Хліборобство — його святе ремесло. ...Тримаючись за чепіги, він скроплював борозну потом».

• «...Його любов зростала до землі. Її з неї не виторгнеш. ...Його любов до землі клалася в скиби й покоси. ...Тоді й земля повірила йому — його великій любові і його великому терпінню. І вона розкрилася перед ним. Пустила його у свою душу, бо він узяв її у свою, не як скарб і надбання, а як честь і красу».

• «Земля не могла існувати без його праці, як квітка без бджоли».

• «Не почувався розумнішим за бджолу і не вивищувався над комашкою. Злий вовк і той був йому за друга, бо якій ліс без вовка?»

• «Не стояти осторонь спостерігачем, а бути у самій цієї краси, належати їй, як і вона тобі. Її закон — твоє правило: не нівечити листочка з дерева. Листочок і ти — ви обоє народилися з діяння. І, наслідуючи листочок, уподібнюючись йому, як він умивається росою, так і собі, вмиваючись працею, діяти і примножувати красу світобудови, не засліплюючись корисливістю».

• «...Ти дій — для людських поколінь. І не покладай рук».

• «Він умів ткати полотно, то в що б вони з матір’ю одягалися».

• «...Йому доводилось спиняти хмари, викликати дощ. І навпаки — тучі розганяти... виправляв людям вивихи, складав кості, обкладаючи їх лубом, коли хтось ламав руку або ногу, й допомагав худобі».

• «Я ніс засвічені свічки, а вранці сам згорю,— ну й дарма, тільки жаль, що не встиг злетіти у небо, не встиг...»

5.2. Орієнтовний план до характеристики Планетника.

1) Легенда про незвичайне хлоп’я.

2) Портрет, зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) «...добрий, правдивий, вірний...» (дід Капуш); б) спритний і працьовитий; в) цілеспрямований і наполегливий; г) допитливий і безкорисний; д) чемний і чуйний.


4) Інші риси: а) прагнення пізнати світ за допомогою навчання діда Ка-пуша; б) порозуміння з тваринним та рослинним світом; в) обізнаність у лікарській справі; г) зневажливе ставлення до пияцтва; д) повага до матері, людей; е) знання природних прикмет, народних свят.

5) Прагнення героя перемогти зло добром.

6) Чи є на нашій землі Планетники?

5.3. Бесіда за питаннями.

• В яких умовах виховувався хлопчик? Як вони вплинули на його світогляд, вчинки, поведінку?

• Про що свідчить те, як герой твору садив, а потім доглядав за нарцисом?

• Чим, на ваш погляд, хлопчик був сильнішим за знахарку?

• Чому герой повісті не завдавав шкоди дітям, які його ображали, принижували?

• Для чого хлопець хотів «стати над громом»?

• Як Планетник сприймав повчання діда Капуша? Про що свідчить його старанність?

• Над чим розмірковує хлопець, навчаючись у діда Капуша? («А земля і людина хіба теж не відбиваються в небі, як у великому дзеркалі? Тоді доля неба, його сонця залежить від землі й від людини? ...Що відбувається в небі, те відразу ж дістається і землі. ...Вони віддзеркалюються одне в одному»)

• Як хлопець сприймав красу довкілля?

• В чому виявляється доброта, чуйність, щирість героя?

• Для чого Планетник досліджував природні прикмети, знав народні свята?

• Чим хлопець допомагав людям?

• Як Планетник сприймав науку діда Капуша про добро і зло?

• Чому хлопця названо Планетником? (Хтось підстеріг, як ішов греблею, як, умившись, вибрався на гору й накликав дощ. ...— Еге ж, стягнув хмари — він Планетник»)

• В чому виявляється вміння хлопця працювати на землі? Через що він ставився до землі, як до живої істоти?

• Чому люди змінили своє доброзичливе ставлення до Планетника? Які відчуття в результаті цього охопили героя?

• За що люди засудили хлопця? Чи можна його вважати злочинцем?

• Поясніть, про що свідчить останнє благословення матері своєму сину.

• Чому агроном завжди згадує легенду про Планетника?

V. Закріплення Опрацьованого Матеріалу 1. Проведення тестового опитування

1. Що знищувало городину?

А) Сильний вітер; б) грім; в) Дощ з градом.


2. Проводячи ритуал ворожіння над хлопцем, знахарка зазначила єдине слово: а) «Диво...»; б) «Краса...»; в) «Жах...»

3. Яка історична епоха відтворена у повісті: а) Події напередодні революції 1905 року; б) Кріпаччина; в) після Другої світової війни.

4. Ніхто серед хлопців не міг зрівнятися з Планетником, граючи у: а) шахи; б) крем’яхи; в) Гилки.

5. На селі люди до хлопчика ставилися з повагою через те, що він: а) чесний і привітний; б) Міг майстерно випасати худобу; в) швидко обробляти городину.

6. Перебуваючи на галявині, хлопчик побачив і хотів погладити: а) ромашку; б) Лісовий дзвіночок; в) мальву.

7. Коли Планетник побачив незчисленну кількість квітів, він задумався:

А) «Якби цю красу сфотографувати?»;

Б) «Як мені зберегти цю красу?»;

В) «Чи маю я право володіти цією красою?»

8. Дід Капуш, звернувшись до хлопця, промовив:

А) «Мені потрібно, щоб ти зміг побороти злу силу»;

Б) «Ти, отроче, призначений мені в учні»;

В) «Чи не маєш ти бажання стати чаклуном?»

9. Які риси вдачі високо оцінив дід Капуш у хлопчика?

а) мужність і чемність; б) Правдивість і вірність;

в) пунктуальність і щирість.

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Б. ХАРЧУК «ПЛАНЕТНИК». МОРАЛЬНИЙ ВИБІР, ДОБРО І ЗЛО У СВІТІ. И в закладках появилось готовое сочинение.

Б. ХАРЧУК «ПЛАНЕТНИК». МОРАЛЬНИЙ ВИБІР, ДОБРО І ЗЛО У СВІТІ.





загрузка...