Багно В. Е.: Калдерон (Calder’n de la Barca) Педро

Багно В. Е.: Калдерон (Calder#243;"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття oacute;"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття на себе праця перенести одну з його п'єс на рос. ґрунт, переробивши драму "Любов після смерті" ("Amar despueacute;s de la muerte", соч. припустить. 1633, опубл. 1677) у лібрето опери на музику А. Н. Верстовского "Любов до труни, або Гренадские маври" (1824). Исп. письменника тримав у своєму полі зору К. Ф. Рилєєв; захоплено відгукнувся про його произв. Н. И. Надєждін; його перекладав П. В. Киреевский; послідовно пропагував його творчість у романтич. ключі MB. П'єси К. штудировал П. А. Катенин і докладно писав про їх у статті "Про поезію іспанської й португальської" (1830). Природно припустити, що в цей же час, тобто в сірий. 1820-х, виник інтерес до К. і загального знайомого Кюхельбекера й Катенина - В. А. Каратигина, до-рий декількох роками пізніше перевів драму "Сам у себе під стражів" ("El alcaide de si mismo", соч. ок. 1636, опубл. 1651), поставлену за назвою "Кривава рука" у його бенефіс в 1831. Жагучим шанувальником таланта Кальдерона став у ці роки Н. М. Мов

"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття - Кюхельбекер, Мов, Катенин, зацікавився творчістю К. теж у сірий. 1820-х, знайомлячись із працями А. В. Шлегеля "Про драматичне мистецтво й літературу" ( 1809-1811) і швейц. історика Ж. - Ш. - Л. де Сисмонди (Sismo"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття "lt;Про народну драму й драму ldquo;Марфа Посадницаrdquo;gt;" (1830): "... Кальдерон, Шексп.(ир) і Расин стоять на висоті недосяжної - і їхнього добутку становлять вічний предмет наших вивчень і захватів" (Акад. XI, 177). П. посилався на досвід і авторитет исп. драматурга у своїх міркуваннях про народності, нац. своєрідності в лит-рі. Полемізуючи в начерку статті "(Про народності в літературі)" ( 1825-1826) з точкою зору, згідно до-рій "народності складається у виборі предметів з Вітчизняної історії", він писав: "Vega і Калдерон поминутно переносять в усі частини світла, заемлют предмети своїх трагедій з итальяlt;нскихgt; новел, із францlt;узскихgt; ле lt;...gt;. Мудро однак же у всіх цих письменників оспоривать достоїнства великих народностей" (Акад. XI, 40). З ін. сторони, "народності в письменнику, - на думку П., - є достоїнство, що цілком може бути оцінено одними співвітчизниками - для інших воно або не існує або навіть може здатися пороком". Тут же втримується полемічний випад проти Шлегеля й Сисмонди: "Учений німець обурюється на чемність героїв Расина, француз сміється, бачачи в Калдероне Кориолаlt;наgt;, що викликає на дуель свого супротивника. Все це носить однак ж печатка народностей" (Там же; Кориолан - персонаж п'єси "Зброя краси" ("Las armas de la hermosura"), соч. 1652, опубл. 1679). Останній приклад був використаний П. також у боротьбі зі сковивавшими розвиток літ-ри канонами класицизму: "Якщо ми будемо пологать правдоподібність у строгому дотриманні костюма, фарб, часу й місця, - затверджував він у статті "lt;Про народну драму...gt;", - те й отут ми побачимо, що найбільші драм.lt;атическиеgt; пис.lt;ателиgt; не корилися сему правилу. У Калдерона хоробрий Кориолан викликає консула на дуель і кидає йому рукавичку" (Акад. XI, 177).

"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття "lt;Запереченні на статтю А. Бестужева ldquo;Погляд на російську словесність протягом 1824 і початку 1825 годовrdquo;gt;" (1825) він відзначав, що "таїнства, ле, фабліо передували створенням Ариосто, Кальдерона, Da"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття "Калдерон називає блискавки вогненними мовами небес, глаголющих землі", - пов'язана з його міркуваннями про образну, метафоричну сторону вірша. Процитувавши К., П. додає: "Ми знаходимо ці вираження сильними, тому що вони сильно й незвичайно передають нам ясну думку й картини поетичні" ("lt;Матеріали до ldquo;Уривків з листів, думкам і замечаниямrdquo;gt;" - Акад. XI, 61).

"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття від 2-й підлога. (після 19) липня 1825 до Н. Н. Раєвського-Синові, у той час К. він ще не читав (Акад. XIII, 197). Однак знайомство, причому в оригіналі, із драмами исп. письменника могло відбутися на самому початку 1830-х, коли исп. тема починає звучати в його творчості особливо чітко. До цього часу в пушк. б-кі вже було 4-млосне нем. изд. К. на исп. яз. ( 1827-1830), і в ньому розрізані сторінки в драмі " Маг-Чудодій" (Бібліотека П. № 700).

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Багно В. Е.: Калдерон (Calder’n de la Barca) Педро. И в закладках появилось готовое сочинение.

Багно В. Е.: Калдерон (Calder’n de la Barca) Педро.