Балашов Н. И. Кілкий Бомарше

Балашов Н. И. Кілкий Бомарше.

Пьер Бомарше (1732 &"Кілкий" — так Пушкін у стихо­утворі "До вельможі" назвав Бо­марші. Він спочатку написав "блискучий Бомарше", потім — "мі­лий Бомарше", але зупинився на слові "кілкий", тому що "бле­стящий" і "милий" Бомарше замі­чателен насамперед гостротою, "колючістю" своїх що разили фео­дализм добутків

"Джерело: Література Освіти)­ризького годинникаря Карона. Моло­дой Пьер Огюстен Карон, майбутній письменник, висунувся, усовершен­ствовав пристрій годин. Пригла­шенний до двору, він ухитрився викладати музику дочкам Лю­довика XV. Придворні зв'язки дозволили Карону стати компаньйоном одного фінансиста й купити право на дворянське прізвище де Бомар­ше. "Ніхто не насмілиться, — ирони­чески говорив він сам, — заперечувати моє дворянство: адже в кишені в мене лежить квитанція!"

"Джерело: Література Освіти)­ше його несумлінний титуло­ванний спадкоємець затіяв процес, що загрожував майбутньому письменникові повним руйнуванням. Бомарше ви­нужден був вести цей процес, на­ходячись у в'язниці, куди він був відправлений без суду на вимогу глумившегося над ним герцога де Шон. Бомарше програв процес. Залишався один вихід — винести де­ло за стіни неправого официаль­ного суду, звернутися до суду наро­так. І от Бомарше в чотирьох "Па­м'ятних записках" розповідає про­щественности про нещасливий тече­нии своєї судової справи. Значе­ние "Записок" виходило далеко за рамки окремого випадку. Простою, доступною мовою, смів і образ­але розкривалася в "Записках" по­рочность всієї системи тодішнього судочинства

Ще в шістдесяті роки Бомар­ше писав для театру. У ході боротьби з феодальною сваволею його чи­тературний талант виріс, і він створив свої знамениті комедії "Севильский цирюльник" (1775) і "Одруження Фігаро" (1781). Але в останні роки свого життя (Бо­марші вмер в 1799 році) письменник почав відставати від століття; виявилася обмеженість його поглядів, і творча активність письменника спала: він не міг зрозуміти й виразити сувору героїку революції

"Одруження Фігаро" — вершина творчості Бомарше. Жизнерадост­ность і розсудливість французького народу з'єдналися в п'єсі з історичним оптимізмом і нещадною дотепністю освітите­лий. Постановка цієї комедії, осу­ществленная після трьох років упор­ний боротьби, показала, що королівської влади більше не під силу контролювати положення в стра­не. Нехай дія "Одруження Фи­гаро" нібито відбувалося в Испа­нии, усім було ясно, що комедія показувала безглуздість і гнилість усього феодального укладу Франції й з нешанобливим веселим сме­хом проводжала його на смітник исто­рии.

Цільні, повні життєрадісно­го пориву комедії Бомарше як би самі просилися на музику. На тему "Севильского цирюльника" було написано кілька опер, з яких особливо відома створений­ная після смерті Бомарше опера Россіні (1816). Ще більше замеча­тельной була музична доля "Одруження Фігаро", по якій в 1786 році написав оперу Моцарт. З'єднані з музикою Россіні й Моцарта, комедії Бомарше поля­зуются незмінною любов'ю слухача й глядача.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Балашов Н. И. Кілкий Бомарше. И в закладках появилось готовое сочинение.

Балашов Н. И. Кілкий Бомарше.