Бешкетників М.: Дюма, якого ми не знали

Бешкетників М.: Дюма, якого ми не знали

"Графі Монте-Кристо" розповідається про готування волзької риби; в "Кавказі" - шашлику й так далі), але й... російські жандарми. З 22 червня 1858 року по 16 лютого 1859 року Дюма жив у Росії. За ним велося постійне спостереження, повідомлення відсилалися самому Олександрові II, і той їх читав (!). От як, зокрема, повідомляв начальник 2-го корпуса жандармів генерал-лейтенант Перфильев своєму начальству в Петербург, коли Дюма зупинився в Москві: "У сімействі Наришкіних, де жив Дюма, його дуже хвалять... Він має пристрасть готувати сам на кухні страви й, як говорять, майстер цієї справи..." (останню фразу цар навіть підкреслив).

Про те, що Дюма задумав "Великий кулінарний словник", він повідомляв ще в "Кавказі", написаному в останні місяці перебування в Російській імперії. Надалі він невпинно збирав кулінарні рецепти й кінець 1869 - початок 1870 року витратив на завершення кулінарної книги. У березні 1870 року Дюма передав починаючому видавцеві Альфонсові Лемеру ( 1838-1912) об'ємистий рукопис, що містить близько 800 новел на кулінарні теми

Потім письменник відправився в Іспанію, а коли повернувся на початку вересня 1870 року, його розбив інсульт, більше він уже не працював і в ніч із 5 на 6 грудня 1870 року помер. Лише в 1873 році "Великий кулінарний словник" вийшов у світло. Величезну роль у його підготовці зіграв Анатоль Тибо, що пізніше прославився під псевдонімом Анатоль Франс

В 1882 році з "Великого кулінарного словника" був зроблений екстракт і випущений за назвою "Малий кулінарний словник". Обидві ці книги міцно забуті новими поколіннями читачів

Так тривало б ще багато десятиліть, якби в Парижу в 1987 році не перевидали "Великий кулінарний словник. Але "Словник" 1987 року й тим більше видання 1873 року давно вже перетворилися в бібліографічну рідкість. Фактично "Словник" 1987 року, випущений тиражем у кілька сотень екземплярів, є в Росії тільки в автора цих рядків: із цього "Словника" узяті публикуемие в журналі тексти й ілюстрації до них. (Попутно хочу відіслати читачів, що цікавляться життям Олександра Дюма, до моїх книг: "Слідами Дюма", "Дюма, гіпноз і спіритизм", "Дюма в Дагестані", "Дюма в Закавказзя" і "Маркіз проти імперії, або Подорожі Кюстина, Бальзака й Дюма в Росію".)

Я б хотів звернути увагу читачів на те, що Дюма не був ненажерою й навіть гурманом, він їв мало, у їжі був дуже невибагливий, дотримувався дієти, не вживав алкогольні напої, кава, тютюн, наркотики, вів винятково здоровий спосіб життя, багато займався спортом. Готовив він тільки для гостей і те дуже рідко, тому що дні й ночі писав, був, що називається, сьогоденням трудоголиком.

Одружений Дюма був лише один раз, та й то недовго, незабаром дружина не витримала його одержимості творчістю й покинула письменника; у березні 1859 року, коли Дюма тільки повернувся з Росії, вона померла. Від чотирьох різних жінок Дюма мав двох синів і двох дочок (троє носили його прізвище). Рід Дюма остаточно припинився до середини 1960-х років, жодного нащадка вже немає.

Бути гарним кулінаром, становити кулінарні книги не є у Франції щось дивне. Це не дивацтво й не спосіб утекти від ліні. Французи завжди славилися гастрономічними схильностями - не в приклад американцям і росіянином, у яких немає культу вишуканої їжі. У Франції не їдять що потрапило і як потрапило. Французи завжди були законодавцями мод по частині як їжі й косметики, так і одягу. Рідкий французький письменник не приводив у своїх книгах гастрономічні сюжети й рецепти. Тому книга А. Дюма в руслі французьких традицій - це той жанр, що дуже розповсюджений на батьківщині видатного письменника-кулінара Ансельма Брийя-Саварена ( 1755-1826), автора найвідомішої "Фізіології смаку".

В 1863 році Дюма відвідав знаменитого кулінара Дени-Жозефа Вуилльмо, що приготовили пишний банкет в "Французькому ресторані" на площі Мадлен для Олександра Дюма і його друзів. Розчулений Дюма подарував кулінарові свій портрет, зроблений у Тифлисе, а потім склав жартівливе меню: спочатку йде закуска, потім суп "по-букенгемски" або з "Могікан Парижа", до цього додаються омари а ля Портос, яловиче філе а ля граф Монте-Кристо, пиріжок а ля королева Марго. Потім десерт, раки а ля Д'артаньян, вершки а ля королева Христина й так далі.

У лютому 1859 року, тобто 140 років тому, Олександр Дюма покинув Росію. На російському матеріалі він написав 19 книг з 456. Три книги були закінчені, коли Дюма жив у нас. Тут же він перевів вісім віршів і три повісті Пушкіна. Хочеться відзначити, що Дюма взагалі дуже багато зробив для популяризації у Франції великого російського поета. Але зараз ми представляємо лише одну сторону творчості Дюма, сторону невідому й несподівану

Видавництво " Арт-Бізнес-Центр", що випускає саме повне й найбільш прокоментоване зібрання творів А. Дюма, включило "Великий кулінарний словник" у перелік публикуемих уперше російською мовою книг.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Бешкетників М.: Дюма, якого ми не знали. И в закладках появилось готовое сочинение.

Бешкетників М.: Дюма, якого ми не знали.





|