Чарівна мазь

Англійська народна казка

У перекладі М. Клягиной-Кондратьевой

Тітка Гуди була нянькою. Вона доглядала за хворими й няньчила маленьких дітей. Якось раз її розбудили опівночі. Вона спустилася зі спальні в прихожую й побачила якогось дивовижного дідка, так до того ж косоокого. Він попросив тітку Гуди поїхати до нього, говорячи, що дружина його хвора й не може няньчити свого немовляти

Відвідувач не сподобався тітці Гуди, але хіба могла вона відмовитися від заробітку? І от вона поспішно одяглася й вийшла з ним з будинку. Дідок посадив її на чорного як вугілля високого скакуна з вогненними очами, що стояв у дверей і вони понеслися кудись із небаченою швидкістю. Тітка Гуди, боячись упасти, щосили вцепилась встаричка.

Вони мчалися й мчалися й нарешті зупинилися в невеликого будиночка. Злізли з коня й увійшли. Господарка лежала в постелі, дитина - чудесне, здорове маля - лежав поруч із нею, а навколо грали діти

Тітка Гуди взяла дитини на руки, а мати простягнула їй баночку з маззю й веліла намазати дитині вічка, як тільки він їх відкриє

Небагато погодя дитина відкрила вічка, і тітка Гуди помітила, що він так само косить, як і батько. Вона взяла баночку з маззю й намазала дитині віка, а сама все дивувалася: «Для чого б це?» У житті вона не видивала, щоб дитинам мазали віка. І от вона улучила хвилинку, коли ніхто на неї не дивився, і тихенько помазала маззю своє праве віко

Не встигла вона це зробити, як всі навколо змінилося немов по чарівництву. Оздоблення в кімнаті стала розкішним; жінка в постелі перетворилася в прекрасну леді в білих шовкових одягах; дитина покращала ще більше, а пелюшки його зробилися блискучий і прозорими, немов срібний серпанок. Зате його братишки й сестрички, що грали в постелі, перетворилися в бісенят із приплющеними носами, гострими вушками й довгими волосатими лапками. Вони будували один одному пики, дряпалися, тягали за вуха хвору матір - словом, чого тільки не витворяли. Отут тітка Гуди зрозуміла, що потрапила кбесам.

Але вона ні слова про це не проронила. А як тільки жінка поправилася й змогла сама няньчити дитини, тітка Гуди попросила хазяїна відвезти її додому. Він підвів до дверей чорного як вугілля коня з вогненними очами, і вони поскакали так само швидко, як у перший раз, а може, ще швидше, і нарешті доскакали до будинку тітки Гуди. Косоокий старий зняв її з коня, чемно подякував, а заплатив їй стільки, скільки їй ніколи ще не платили за подібні послуги

На інший день тітка Гуди відправилася на базар за покупками - адже вона довго не жила будинку, і всі її припаси скінчилися. От стала вона прицінюватися до товарів, і раптом побачила того самого косоокого дідка, що возив її на чорному як вугілля коні! А як ви думаєте, що він робив на базарі? Ходив від прилавка до прилавка й з кожного брав що-небудь: із цього фрукти, з того яйця... Але ніхто, видимо, не зауважував цього

Тітка Гуди не збиралася заважати йому, але вважала, що не слід упускати такого щедрого наймача, не перемолвившись із ним слівцем-іншим. От підходить вона до нього, присідає й говорить:

- Добрий день, сер! Сподіваюся, ваша дружина й младенчик почувають себе так само добре, як...

Але домовити вона не встигла: дивовижний дідок відхитнувся від її, немов сторопівши від подиву, і викликнув:

- Невже ви мене зараз бачите?!

- Як же не бачити? - відповіла вона. - Звичайно бачу, і так само ясно, як сонце в небі. А ще я бачу, - додала вона, - що ви дуже зайняті покупками...

- От як? Ну, виходить, ви занадто багато бачите, - сказав він. - А скажіть, яким оком ви все це бачите?

- Правим, звичайно, - відповіла вона, задоволена, що викрила його.

- Мазь! Мазь! - закричав старий біс-злодюга. - Одержуй же за те, що сунешся не у свої справи! Більше ти мене не побачиш!

Отут він ударив її по правому оку, і вона відразу перестала його бачити

Але що гірше всього - із цієї години вона окривела на праве око, так так і залишилася кривою до самої своєї смерті

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Чарівна мазь. И в закладках появилось готовое сочинение.

Чарівна мазь.