Демон Лермонтова

Продовжуючи дивитися на сайті, я часто замислююся, а хто, властиво тут позитивні герої, а хто негативні? І не можу чітко відповісти на це питання. Здавалося б, самі негативні герої, у наслідку, роблять дуже гарні вчинки, а герої, здавалося б, позитивні - зовсім навпаки.

Книги Демон Лермонтова
Демон Лермонтова



Демон - ангел, вигнаний з рай. У тузі й нудьзі він літає над землею, згадуючи своє довге життя. Йому все набридло, він утомився творити зло


Джерело: східна повість, поема "Демон"


Автор: М. Ю. Лермонтов


Вид: Класичні лиходії з російської літератури

"...Сумний Демон, дух изгнанья,

Літав над грешною землею,

І кращих днів воспоминанья

Перед ним теснилися юрбою..."

Один раз, пролітаючи над Грузією, він побачив прекрасну Тамару, дочку Гудала. Князівна була настільки прекрасна, що байдужий і спустошений Демон раптом почуствовал, що оживає й знову може почуватися

"...І Демон бачив... На мгновенье

Нез'ясоване волненье

У собі відчув він раптом.

Німої душі його пустелю

Наповнив благодатний звук -

І знову постигнул він святиню

Любові, добра й краси!.."

Демон розумів, що його поцілунок смертельний для смертної людини. Проте, він вирішує закохати в себе Тамару й навіть прогнав Ангела, що спробував урятувати її. Він не те щоб закохався, занадто велика пропасти між ним і людиною. Скоріше, він захотів знову відчути забуті почуття, згадати смак життя. Демон, як йому й покладено, поводиться як изощеренний спокусник. Але спочатку, він убиває її нареченого руками горців-розбійників. Він вимовляти гарні мовлення, від яких втратила б голову будь-яка жінка. Тим більше, що Демон сам по собі, за рахунок своєї влади й можливостей, а також бурхливої історії, має притягальну силу. У романі Фадєєва "Молода гвария", Уляна захоплюється Демоном і говорить що полетіла б з ним, адже він знайшов у собі мужність повстати проти самого Бога

"...Я раб твій,- я тебе люблю!

Як тільки я тебе побачив -

І таємно раптом зненавидів

Безсмертя й влада мою

Я позаздрив мимоволі

Неповної радості земний;

Не жити, як ти, мені стало боляче,

І страшно - розно жити стобой.

У безкровному серці промінь нежданий

Знову зажеврівся живей,

І смуток на дні стародавньої рани

Зашевелилася, як змій

Що без тебе мені ця вічність?

Моїх володінь нескінченність?

Порожні звучні слова,

Великий храм - без божества!.."

Демон обіцяє князівні золоті гори

"...Тебе я, вільний син ефіру,

Візьму в надзоряні краї;

І будеш ти царицею миру,

Подруга перша моя;.."

"...Безодню гордого познанья

Замість відкрию я тобі

Юрбу парфумів моїх службових

Я приведу до твоїх стоп;

Служниць легких і чарівних

Тобі, красуня, я дам;

І для тебе із зірки східної

Зірву вінець я золотий;

Візьму із квітів роси опівнічної;

Його всиплю тією росою;

Променем рум'яного заходу

Твій стан, як стрічкою, оповлю,

Диханьем чистим аромату

Околишнє повітря наспіваю;

Всечасно дивною игрою

Твої слух плекати буду я;

Чертоги пишні побудую

З бірюзи і янтарю;

Я опущуся на дно морське,

Я полечу за хмари,

Я дам тобі всі, все земне -

Люби мене!.."

Тамара закохується в Демона, але неї лякає його темна сутність. Вона просить його заприсягти що він не буде більше поганим

"...Клянися мені... від злих стяжаний

Відректися нині дай обітницю..."

Наївна дівчина... Звичайно, Демон, щоб спокусити її, клянеться всім підряд, що він устане на шлях добра

"...Хочу любити, хочу молитися

Хочу я вірувати добру..."

Тамара цілує його й умирає. Але душу її не дістається Демонові. Ангел забирає її, хоч Демон і був прекрасний у своїй люті

"...Вільний шлях перетинаючи,

Здійнявся з безодні пекельний дух

Він був могущ, як вихорь шумний,

Блищав, як блискавки струмінь,

І гордо в зухвалості божевільної

Він говорить: "Вона моя!".."

"...Перед нею знову він стояв,

Але, боже! - хто б його довідався?

Яким дивився він злісним поглядом,

Як повний був смертельною отрутою

Ворожнечі, що не знає кінця,-

І віяло могильним хладом

Від нерухливої особи..."

Демон полетів далі. Він не зміг забрати душу Тамари, але він знову любив, знову боровся, так що не можна сказати, що він залишився ні счем.

Ілюстрація Михайла Врубеля. "Демон сидячий"

378,

Вільям Белл - персонаж серіалу "Грань"

Давній партнер Уолтера Бишопа по лабораторії, нині глава «Мессив Дай...

Дубровский Андрій Гаврилович - другорядний герой роману Пушкіна "Дубровский"

Дубровский Андрій Гаврилович - батько головного героя роману, Володимира А...

Троекуров Кирила Петрович - герой роману Пушкіна "Дубровский"

Троекуров Кирила Петрович - один з основних героїв роману Пушкіна Ду...

Євгеній Базарів - герой роману «Батьки й діти»

Дія роману відбувається влітку 1859 року. Моло...

Євгеній Онєгін - характеристика героя

Євгеній Онєгін - герой роману у віршах А. С.Пушки...

Капітан Джек Горобець

Пірат Джек Горобець - колоритний, манірний пиратс...

Напевно негативні герої подобаються тому, що вони перше гарні, друге вони всі мають смутну історію, у треті вони повинні бути розумними, у четверті він повинен бути нещасним і самотнім. Але я думаю що, негативні герої вони загадкові, сміливі, але жаль, що іноді ці герої часто гинуть наприкінці фільму або наприкінці аниме... Але не які герої усвідомлюють свою провину й починають боротися за сторону добра.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Демон Лермонтова. И в закладках появилось готовое сочинение.

Демон Лермонтова.