Десята заповідь

Олександр Сергійович Пушкін

Добра чужого не бажати

Ти, боже, мені велиш:

Але міру сил моїх ти знаєш -

Мені ль ніжним почуттям керувати?

Скривдити друга не бажаю,

И не хочу його села,

Не потрібно мені його вола,

На все спокойно я дивлюся:

Ні будинок його, ні худоба, ні раб,

Не утішна мені вся милість

Але коли його рабиня,

Чарівна... Господи! я слабкий!

И коли його подруга

Мила, як ангел у плоті, -

Про боже праведний! прости

Мені заздрість до блаженства друга

Хто серцем міг веліти?

Хто раб зусиль марних?

Як можна не любити люб'язних?

Як райських благ не побажати?

Дивлюся, томлюся й зітхаю,

Але строгий борг умію шанувати,

Страшуся желаньям серця лестити,

Мовчу... і потай я страждаю

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Десята заповідь. И в закладках появилось готовое сочинение.

Десята заповідь.