Фронтовий альбом Мій дідусь

Фронтовий альбом Мій дідусь

Лист надіслала внучка Айнатулла Ніязова

 Уже йде 65ий рік від дня закінчення Великої Вітчизняної війни, війни, унесшей дуже багато життів. Мені всього 11 років, я вчуся в 5м класі. Війну я бачила тільки з екрана телевізора й чула з розповідей моїх родичів. Мені дуже страшно, що війна може повторитися, але я впевнена, що такого не трапиться. У кожній російській родині пам'ятають св рідних і близьких, які захищали Батьківщину від фашистів, трудилися в тилу. Є й у моїй родині така людина. Він уже вмер, але всі ми часто його згадуємо. Це дідусь Айнатулла Ніязов

 Дідусь на війну був покликаний з першого дня. Він розповідав, що дуже важко, страшно було всім. Воювати було нема чим. Гвинтівок, автоматів майже не було, тому йшли в атаку із ціпками й у бої добували зброя в німців

 Дідусь Айнатулла воював на Другому Ленінградському фронті, обороняв місто Ленінград. Він служив у піхоті солдатом. За три роки війни, говорив дідусь, він не побачив жодного цілого будинку у звільнених містах і селах на території Росії й України. Коли радянські війська переходили границю, командування фронтом заборонило нашим солдатам знущатися з німців. Але українці однаково ослухалися наказу. Вони  брали коров'ячий кал і вимазували будинку, ворота, усе, що було вдоме.

 Дідусь  Айнатулла дійшов до Праги, був поранений. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу». Він має багато нагород, їхньої назви я не пам'ятаюся

 Умер він ще до мого народження. Дуже жаль, що дідусь Айнатулла не дожив дотепер. Думаю, що він би пишався мною: я вчуся добре, допомагаю старим, не кривджу маленьких, дуже люблю свою Батьківщину.

Редакція сайту не відповідає за вірогідність присланих читачами листів і історій
10334795

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Фронтовий альбом Мій дідусь. И в закладках появилось готовое сочинение.

Фронтовий альбом Мій дідусь.