Фронтовий альбом СПРАВЖНІЙ

Фронтовий альбом СПРАВЖНІЙ ЛЬОТЧИК Павло Степанович Миколаїв

Лист надіслала Дар'я Войнова

Є людина, єдиний на світі, яким я дійсно пишаюся. Пишаюся й люблю. Це мій дід. Дідусь Паша. Тут не вистачить місця, щоб описати всі його людські якості. Це Людина з величезним життєвим досвідом і приголомшливою харизмою! Я не знаю недоліків. Просто не знаю. Тому що навіть якщо вони є, вони однаково в моїх очах перетворюються в достоїнства! От його історія.Павло Степанович МИКОЛАЇВ народився в 1919 році в с. Хаперка Покровско Марфинского (нині Мордонского) району Тамбовської області. Учився в будівельному училищі Тамбова, а в жовтні 1939 року був покликаний в армію й служив рядовим в артилерійському полицю в Ростовенадону.Закінчив школу розвідників 138го артполку — великої потужності резерву Головного командування. На початку 1940 року став командиром відділення, одержавши звання сержанта. Улітку 1941го року одержав напрямок на навчання в Харківське авіаційне училище, куди прибув 14 червня 1941 року, а через 6 днів почалася Велика Вітчизняна війна...Незабаром Павло Степанович був спрямований на навчання а Алмаату, де в ту пору готовили офицеровавиаторов, і одержавши по закінченні навчання звання молодшого лейтенанта, був відправлений для проходження служби в Арзамас, де служив у посаді ад'ютанта ескадрильї (начальника штабу). Прагнучи наблизити звільнення країни від загарбників, попросився на фронт і незабаром виявився в 297м винищувальному авіаполку як ад'ютант ескадрильї. Після місячної підготовки — у лютому 1943 року був спрямований на Брянський фронт, і став нести службу в 302й винищувальної авіаційної дивізії.Улітку 1943 року 297й винищувальний авіаційний полк у складі 302й винищувальної авіаційної дивізії брав участь у Курськом бої, а потім в операції по форсуванню Дніпра. Надалі полк воював у складі 2го Українські фронти, звільняючи Харків і Кривій Ріг, а також брав участь у Яссокишеневской операції по звільненню
Молдавії й Румунії.У вересні того ж року дивізія стала йменуватися 14й гвардійської истребительноавиационной. Звання гвардійського одержав і полк, у якому служив Павло Степанович. Наступні операції, у яких брав участь П. С. Миколаїв, розвивалися в Румунії й Угорщині, а наприкінці війни він став учасником боїв під Віднем і Брно.У вересні 1944 року 297й ИАП був перейменований у гвардійський истребительноавиационний полк, п'ять льотчиків, якого за виявлений героїзм були визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Примітно, що командирові ескадрильї капітанові Сергію Івановичу Королькову звання Героя Росії було привласнено лише в 1992 році.Що ж стосується Павла Степановича Миколаєва, та його участь у боях було відзначено трьома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни I ступеня й численних медалей. Його бойовий шлях завершився 12 травня 1945 року в Чехословаччині, під Брно. У мирний час Павло Степанович Миколаїв закінчив Вищі літні курси, а в 1960 році — командний факультет Академії ВВС (нині Академії ім. Ю. А. Гагаріна) і служив у Центральних і Західному командних пунктах у посаді начальника зміни. У званні полковника пішов у запас в 1974 році, одержавши від Верховного Головнокомандуючого «Пам'ятний Знак Ордена Перемоги».Моєму дідусеві цього року виконується 91 рік! І нехай він уже старенький, він перебуває в здоровому розумі, добрій пам'яті й міцному тілі, стежить за всіма політичними й спортивними подіями. Ходить гуляти щодня й дуже любить бутерброди із сиром) Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ, ДЕДУЛЯ!     

Моїй бабусі, Николаевой Марії Іванівні, у дівоцтві Демченко, 18 червня 1941 року здійснилося 16 років, а 22 червня почалася Велика Вітчизняна Війна. У військові роки, вона разом з іншими мирними жителями під бомбуваннями рила окопи для оборони. Закінчивши курси для медсестер, Марія Іванівна попросилася працювати в Червоний хрест, щоб допомагати пораненим.

Сіло Цибулево, Кіровоградської області, у якому жила Марія Іванівна Миколаєва, незабаром було окуповано фашистськими військами. Щоб фашисти не забрали Марію Іванівну в Німеччину, її мама ховала дочку в сараї, де вирили яму, а коли навідувалися вороги, Марія Іванівна заривалася туди, її накривали дошками, зверху ставила корову

Один раз, нічого не передвіщало лихо, і Марія Іванівна залишилася переночувати в хаті. Раптом прийшла сусідка "Де Маша, ховайте її! Фашисти йдуть!" Марія Іванівна через город побігла до сусідки й та сховала її в стіг сіна в сараї. Поруч жили зрадники, вони бачили, як Марія побігла до сусідів, і здали її. Фашисти почали розпитувати сусідку, кого вона ховає, але та не видала Марію Іванівну. "Якщо знайдемо когонибудь, знищимо і її й вас". Вони пішли в сарай і почали протикати сіно багнетами. Не знайшли. Бабуся згадує, що вони були зовсім близько, але Бог уберіг.  

Частина, у якій служив Миколаїв Павло Степанович, в 1944 році звільняла село Цибулево, і безпосередньо Павла Степановича поставили в будинок Марії Іванівни. Побачивши гарную українську дивчину, він не зміг устояти й відразу закохався. Частина пішла далі звільняти території, і Павло Степанович почав писати листа Марії Іванівні. Тільки в 1947 році після того, як закінчилася служба Павла Миколайовича, він повернувся за бабусею й вони розписалися.В 2007 році вони зіграли Брильянтове весілля

Матеріали отримані в ході проведення акції "Польова пошта", організованої Авторадио.
Посилання на джерело target="_self">Www. avtoradio. ru

Редакція сайту не відповідає за вірогідність присланих читачами листів і історій
10334631

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Фронтовий альбом СПРАВЖНІЙ. И в закладках появилось готовое сочинение.

Фронтовий альбом СПРАВЖНІЙ.