Фронтовий альбом «В ім’я Батька й Сина

Фронтовий альбом «В ім'я Батька й Сина й...»

Лист надіслав Уткін Аркадій Іванович, Старший інженер Конструкторського бюро Омського радіозаводу ім. А. С. Попова, Старший сержант 3го Білоруські фронти
Одержав Орден Вітчизняної війни II ступеня, медаль «За перемогу над Німеччиною»

У квітні 1945 року наші зайняли новий населений пункт. Жителів там уже не було, і солдати доглядали місце для нічлігу, намагаючись вибрати будинку гірше, тому що кращі мінувалися німцями при відступі. Хто був на машинах – улаштовувалися ночувати в кабінах. Командир доручив мені й ще одному солдатові приготувати все для лазні: розвести багаття, нагріти воду, знайти тази й приміщення, щоб увечері солдати, нарешті, помилися. Ми все це зробили, вода закипала, а ми з товаришем сиділи в багаття. Але зненацька пролунав такий страшний гул, прогримів незрозумілий вибух, і на нас полетіли дошки, цегли й усяка дребедень. Ми з товаришем відразу ж упали на землю, голів прикрили, але нас не зачепило

Шофери запалили фари й освітили будинок, у якому ночували солдати, і ми побачили, що він звалився. У будинку розташовувалися казарми пожежної частини, там були зручні нари, і всі наші артилеристи влаштувалися там на нічліг. Але будинок звалився. Відразу зняли тривогу, і всі, хто був цілий, приступилися до розбирання руїн, хоч по цеглі, хоч по дошці, щоб була хоч найменша можливість когото врятувати. У цілому ми винесли звідти 17 убитих і 20 чоловік поранених, останніх відразу відправили всанбат.

Виявилося, що в казармах німцями була закладена міна, і ктото з наших хлопців у цьому чи місці те потягнули за чтото, чи те зачепили. От міна й вибухнула. І адже коли вибирали місце для нічлігу, начальник нашого відділення розвідки говорив: «Хлопці, підберіть такий будинок, щоб вікон там не було. А те бували випадки, що німці йшли й намагалися замінувати ті приміщення, які придатні для життя». Але так трапилося, що тоді загинули відразу 17 хлопців, що дійшли майже до самого кінця війни

Минулого й ті, хто цю війну взагалі ігнорував. Вони це робили кожний посвоему. Мені, наприклад, зустрівся одна людина, що сказав: «Я зараз із госпіталю виписався, але через тиждень знову ляжу». «Як?», запитую я його. «Так дуже просто, я ложку солі у воді розвожу, випиваю й на другий день іду до лікаря. Він дивиться – ноги опухлі, а визначити, отчого, не може. І оформляють мене в госпіталь тижня на дві, поки ця пухлина спаде». Він мені говорить: «Так давай і ти теж так роби». Але я не став: «Ні, нехай буде, як мені призначено, як, говориться, судилося».
 
А моя мати, відправляючи мене на фронт, говорила: «Де б ти не був, як тільки буде можливість, маленьку молитву завжди читай». Уночі, коли зупинялися, та й коли йшли, я обов'язково повторював: «В ім'я Батька й Сина й…» Хоча б сам для себе, щоб небагато заспокоїтися

Редакція сайту не відповідає за вірогідність присланих читачами листів і історій
10328031

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Фронтовий альбом «В ім’я Батька й Сина. И в закладках появилось готовое сочинение.

Фронтовий альбом «В ім’я Батька й Сина.