«і тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш» (за творами м. Рильського)

Виконавці: Читець, музиканти. Звучить музика.

Читець

М’яко плинуть звуки фортеп’янні, М’яко гаснуть в темній глибині. Вечір пада на обличчя панни І на очі, тихі і смутні. Панна грає, та німа кімната, І акордам серця не збудить… Панна грає, а душа підтята Вже ніколи вгору не злетить.

Читець

Просо покошено. Спустіло тихе поле. Холодні дні з високою блакиттю Не повернуть минулого ніколи: Воно пройшло — і вже здається миттю! А скільки мрій було зеленою весною, Як пінились вони, мов золоті потоки! Вони спливли, і я один з тобою, Високе небо — синє і високе.

Читець

На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе, В обіймах золотої мли Дорога в’ється між полями… Ти не прийдеш, не прилетиш — І тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш.

Читець

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим


І її зірвали радісні уста, — А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить у серці гілка золота. Гей, поля жовтіють, і синіє небо, Плугатар у полі ледве маячить… Поцілуй востаннє, обміни востаннє; Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Читець

Ці яблука так передчасно спілі, І передчасна в серці тишина, І рівнії берези пожовтіли, І літо промина.

Недавно солов’ї в заквітчаній долині Сміялись вогко, славили любов… Нема недавнього. А те, що нині, — Чи прийде знов?

Читець

Я жду от тебе слово, А сам як ніч мовчу, І в шелесті діброви Я чую дзвін плачу. В чеканні я схилився, А ти мовчиш, як день, Що влітку натомився Од щастя і пісень.

Читець

Я так тебе люблю, що не втримаю сліз. В молитві хиляться натомлені коліна… Я так тебе люблю, що білий шум беріз І небо голубе — для мене домовина. Знов бачу ті поля, серед яких я зріс, Де вперше я ридав, де вперше я сміявся, — Але я ще не знав таких горючих сліз, І сміхом я таким іще не заливався.

Читець

Може, й справді в ту єдину нічку Я тебе любив? Пам’ятаю і червону стрічку, І очей блакитний перелив. Пам’ятаю й тугу солов’їну В глибині заквітчаних гаїв… Може, й справді в нічку ту єдину Я любив?


Читець

Тихше… Стій. Не говори. Попрощаємось востаннє. Бачиш? Огник на горі Гасне в тихому конанні. Все скінчилось, ніч пройшла, — Щастя навіть не приснилось… Що, вже ранок? Ти пішла? Все скінчилось, все скінчилось. Ти пішла, як тінь бліда, Тінь нездійсненої долі…

Звучить музика.






Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «і тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш» (за творами м. Рильського). И в закладках появилось готовое сочинение.

«і тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш» (за творами м. Рильського).