“Красиве кохання” й “високодуховне існування” у свідомості Емми Боварі

Роман М. Сервантеса “Дон Кіхот” породив концепт “донкіхотства”, роман Флобера “Мадам Боварі” породив концеп т“боварізму”. “Донкіхотство” і “боварізм” мають загальні риси: обидва ці явища пов’язані із відірваністю мрії від реальності. Але Дон Кіхот, не дивлячись на всі свої помилки, викликає у людства глибоку повагу завдяки своїй сліпій вірі в добро. Реальне життя постійно намагається зруйнувати цю віру, але Дон Кіхот обирає шлях добровільного божевілля, і не дивлячись на всі перешкоди, йде своєю дорогою добра, намагаючись змінити життя людей на краще. Мадам Боварі теж існує у світі мрій і відвертається від реального життя. Але всіїї мрій є зосередженими на ній самій: от вона на тропічному острові серед екзотичної природи палає палким коханням; а от вона ж у Парижі, у великосвітському салоні, одягнена у дуже дорогу кашемірову сукню блакитного кольору, спілкується із мешканцями Сент-Жерменського передмістя (аристократичний район у Парижі); от вона у шотландському котеджі обперлась об перила вишуканим жестом і слухає поетичний шурхіт листя і чекає свого коханого, який, одягнений бездоганно, пішов на полювання.

“Красиве кохання” й “високодуховне існування” у свідомості Емми є переплетеними із англійськими мереживами і дорогими лимонами. Цей набір фальшивих красивостей призвів до викривленого сприйняття реального світу, який зараз має назву “комплексу боварізму”.

“Комплекс боварізму” – річ небезпечна. Він не дає людині можливості бути щасливою, дякувати Богу, за те, що віна має. “Комплекс боварізму” завжди є пов’язаним із егоїстичним спрямуванням особистості, яка вважає себе кращою за інших, і вірить у те, що вона є вартою кращого, ніж має зараз. Подібні люди часто перетворюють життя своїх близьких на нестерпне страждання, роблять їх жертвами свого честолюбства.

“Боварізм” - явище, протилежне християнському погляду на життя, тому і попадає Емма у пастку диявола, стає жертвою лихваря, який цинічно пропонує жінці, все життя якої складалося із служіння “красі” і “духовності”, розплатитися за борг сексом. “Мене можна погубити, але не можна купити”, - розпрямивши спину відповідає Емма і відмовляється від пропозиції. І от тут наступає прозріння. Адже цинік просто назвав речі своїми іменами: у маленькому містечку всі давно знають, чому дружина лікаря так часто їздить до Руану, і давно вже називають речі своїми іменами.

Емма розуміє, що все її життя вже давно перетворилося на злиту неправду, що її віра у власну обираність – лише видимість. І тому вона йде із життя. Йде хаотично, задихаючись від неправди, від образи, від розчарування.

Сцену смерті Емми було сприйнято сучасниками на рівні естетизації потворного. Публікацію роману вирішено було заборонити. Флобера звинуватили у тому, що він намагався представити французькій публіці твір, який тримав в собі “безодню хтивості” поряд з “безоднею неподобства”.

Суд відбувся у Парижі. Права Флобера захищав адвокат Сенар. Тому роман, який все ж таки вийшов у світ після юридичної перемоги Флобера, отримав присвячення захиснику Сенару.

Процес мав підтекст: читачі зрозуміли, що в образі невірної дружини Флобер вивів власне розуміння французької історії. Звинувачували його і в надмірно безобразному, занадто натуралістичному зображенні образу сліпого жебрака. Образ каліки, насправді, лякає буквально фізіологічним змалюванням потворності. Але в романі Флобера каліка-сліпець набуває символічного значення. Емма зустрічається з ним по дорозі із Руану, коли повертається після зустрічі з черговим коханцем. Сліпець співає народну пісню про дівчинку та її мрію. А потім вже вмираюча Емма почує ту ж саму пісню під вікнами свого будинку і розсміється на смертному ліжку таким страшним сміхом, що перелякає оточуючих.

Каліка буде судитися із учнем просвітників аптекарем Оме, який безсоромно обдурить його, пообіцявши вилікувати, але каліка залишиться сліпим. І от що дивно: пронирливий Оме виграє процес, тому що людина, яка підробила результати виборів у демократичній країні, виграє у цій країні будь який процес. Сліпець – це і двійник Емми, і глибоко песимістичний символ, який втілює вічний потяг людства до поліпшення свого життя.

Сірість сучасної Флоберу Франції настільки втомила письменника, що він вирішив поринути у ІІІ ст. до н. е., у час Пунічних війн, коли доживав свої останні часи дивний народ фінікійців. Доживав пишно, не чекаючи римського розгрому Карфагену. Так виник роман “Саламбо”.

Для вірного зображення життя і побуту фінікійців Флоберу довелося перечитати більш, ніж 1000 томів спеціальної літератури, і він робив це із насолодою, тому що давно вже не існуючий Карфаген, від якого залишилися тільки видатні твори мистецтва, подобався йому набагато більше, ніж час позитивізму.

Роман в плані структури наслідує В. Скотта. Історія давнього світу, історичні особистості виступають лише фоном подій. В центрі стоїть вигадана історія двох молодих коханців: Саламбо, дочки карфагенського аристократа, і Мато, воїна-найманця. Саламбо виступає повною протилежністю Еммі Боварі. Емма не стільки любила, скільки хотіла мати коханця, і чекала такої любові, про яку прочитала у мелодраматичних романах. Саламбо навіть не розуміє своє почуття до Мато, настільки природним є воно. Саламбо просто вмирає після смерті коханого, інстинктивно прийнявши на себе його біль.

В романі “Виховання почуттів” Флобер знову повертається до сучасності. І показує духовну спустошеність свого покоління. Фредерік Моро - персонаж частково автобіографічний. Також, як і колись Флобер, він навчається в Парижі на юриста і, нехтуючи революційними подіями, проводить життя осторонь, тільки споглядаючи на те, як наївний народ віддає життя на барикадах заради кар”єри негідників і демагогів.

Головною лінією роману виступає лінія любовна. Але жоден герой роману не знайде щастя в коханні. Художнє поле роману нібито йде від сяйва піднесеного кохання до сутінок абсолютної індиферентності. Фредерік із піднесеного юнака перетвориться на байдужого до жіночих страждань і одночасно самотнього філософа-песиміста. А жінка, заради якої він був готовий віддати життя, залишиться із своїм легковажним чоловіком и невдячними дітьми.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » “Красиве кохання” й “високодуховне існування” у свідомості Емми Боварі. И в закладках появилось готовое сочинение.

“Красиве кохання” й “високодуховне існування” у свідомості Емми Боварі.