Багно В. Е. Калдерон (Calder’n de la Barca) Педро

Багно В. Е.: Калдерон (Calder#243;"Источник: История всемирной литературы. 19 век oacute;"Источник: История всемирной литературы. 19 век на себя труд перенести одну из его пьес на рус. почву, переделав драму "Любовь после смерти" ("Amar despueacute;s de la muerte", соч. предположит. 1633, опубл. 1677) в либретто оперы на музыку А. Н. Верстовского "Любовь до гроба, или Гренадские мавры" (1824). Исп. писателя держал в своем поле зрения К. Ф. Рылеев; восторженно отозвался о его произв. Н. И. Надеждин; его переводил П. В. Киреевский; последовательно пропагандировал его творчество в романтич. ключе MB. Пьесы К. штудировал П. А. Катенин и подробно писал о них в статье "О поэзии испанской и португальской" (1830). Естественно предположить, что в это же время, т. е. в сер. 1820-х, возник интерес к К. и общего знакомого Кюхельбекера и Катенина - В. А. Каратыгина, к-рый несколькими годами позже перевел драму "Сам у себя под стражей" ("El alcaide de si mismo", соч. ок. 1636, опубл. 1651), поставленную под названием "Кровавая рука" в его бенефис в 1831. Страстным почитателем таланта Кальдерона стал в эти годы Н. М. Языков.

Александров Л. Г. Сакральний космос Джона Мільтона

Александров Л. Г. Сакральний космос Джона Мільтона.

Московське религиоведческое суспільство на філософському факультеті МГУ ім'я М. В. Ломоносова

III міжнародна інтернет-конференція по религиоведению РЕЛІГІЯ Й ПОВСЯКДЕННІСТЬ: минуле, сьогодення, майбутнє

Соколов В. Д. Вечные сюжеты Г. — Х. Андерсен. «Снежная королева»

Соколов В. Д. Вечные сюжеты
Г. - Х. Андерсен. "Снежная королева" Снежная королева"

"Снежная королева" - одна из самых длинных и сюжетно сложных сказок писателя. Маленькая девочка Герда ищет по всему свету, продвигаясь на север, своего детского приятеля Кая, которого заколдовала волшебница снежная королева. А найдя оттаивает его заледеневшее сердце и возвращает пацана к нормальным человеческим отношениям. Сказка появилась в 1845 г во втором андерсеновском сборнике сказок. В ней писатель захотел показать, как он сам писал, "победу сердца над холодным интеллектом": девочка Герда умеет любить, а холодный и черствый мальчик Кай умеет производить 4 действия математики и знает даже дроби, как он похвалялся перед снежной королевой, но чужд всякой теплоте и ласке.

Гайбарян О. Е. «Історія закордонної літератури кінця 19 — початку 20 століть» Бельгійська література

Гайбарян О. Е. «Історія закордонної літератури кінця 19 - початку 20 століть»
Бельгійська література

Бельгійська література

У програмі курсу бельгійська література представлена творчістю е. Верхарна ( 1855-1916) і М. Метерлинка ( 1862-1949, лауреат Нобелівської премії 1911 р.). З біографією й творчістю е. Верхарна студентам пропонується ознайомитися оглядово, представивши їх у формі рефератів або доповідей

М. Бородицкая. Вірші англійських поетів-кавалерів і «Короткі життєписи» Джона Обри

М. Бородицкая. Вірші англійських поетів-кавалерів і "Короткі життєписи" Джона Обри

Вірші англійських поетів-кавалерів і "Короткі життєписи" Джона Обри

Опубліковано в журналі: "Іноземна література" 2008, №3

З майбутньої книги

Соколов В. Д. Вічні сюжети Г. Ю. Цезар. «Записки про галльську війну»

Соколов В. Д. Вічні сюжети
Г. Ю. Цезар. "Записки про галльську війну" У початок сайту

Г. Ю. Цезар. "Записки про галльську війну"

"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття "Коментарі до галльської війни". Коментарями в латинян називалося те, що ми йменуємо сьогодні записними книжками, тобто куди вносяться записки для пам'яті. Тільки робилися вони в ін. Римі на вощених табличках, спеціально оброблених так, щоб віск швидко твердів, а табличка могла довго зберігатися (була ціла технологія виготовлення таких коментарів). Відповідно назві, книга Цезаря ---і це сухий звід викладу подій війни в Галлії (Франції, Бельгії, Англії, що сам Цезар обізвав негостинної й не цінності, що представляє ніякої, для скорення) у сірий I у до н.е. і дій автора як полководець і правителя.

Театральна культура Західної Європи. 6.2 Англійський театр

Театральна культура Західної Європи
6.2 Англійський театр 90-е роки XVI в.

"Джерело: Література Освіти) Саме особливий умонастрій аудиторії створювало тут сприятливий ґрунт для драматичного мистецтва: нечисленне, тісно згуртоване патріотичною національною ідеєю суспільство переживало в цей момент героїчний період своєї історії, здобувши перемогу над зовнішнім ворогом і затвердивши пріоритет своїх релігійних цінностей. Ніщо так не відповідало щиросердечному підйому англійців, як публічне дійство, що поєднувало всіх загальним переживанням, адресоване самому широкому глядачеві, незалежно від його станової приналежності. Національний тріумф викликав сплеск інтересу до вітчизняного минулого: ніде в Європі не було такого попиту на п'єси-хроніки, драми історичного змісту. Глибокий патріотизм, історичність і висока политизированность &"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти) частина лицарських турнірів; у палацах постійно грали не тільки запрошені актори-професіонали, але й самі придворні. Аматорство взагалі було дуже розвинене: сімейними постановками захоплювалися в маєтках дворянства, в університетах професора й студенти ставили латинські драми, від них не відставали провідні юридичні корпорації Лондона, що давали по святах спектаклі в присутності коронованих осіб