Цветков С. История мадемуазель Аиссе

Цветков С. История мадемуазель Аиссе.

"Источник: История всемирной литературы. 19 век "Манон Леско" была женщина, чья удивительная судьба десятилетие спустя легла в основу другого романа Прево - "История одной гречанки". Однако увидеть свою жизнь отраженной в зеркале искусства ей не довелось. К тому времени, когда роман вышел в свет (1740 год), ее уже не было в живых. Она была похоронена в Париже в склепе церкви Святого Роха, хотя вполне могло случиться и так, что ее тело, спеленутое в кашемировый саван султанш, обрело бы последнее пристанище в одном из кладбищенских садов Стамбула. Небольшой томик писем, оставленных ею, словно чудесный ковчежец, хранит ее стыдливую любовь.

Луков Вл. А. Мериме. Литературный портрет как жанр научного исследования

Луков Вл. А.: Мериме. Исследование персональной модели литературного творчества
§ 4. Литературный портрет как жанр научного исследования

"биографическому методу" Ш. О. Сент-Бёва, с которого, собственно, и начиналось современное литературоведение как наука, отошедшая от задачи исследования нормативной поэтики.

Данилевский Р. Ю. И. В. Гёте о Екатерине II

Данилевский Р. Ю.: И. В. Гёте о Екатерине II.

"XVIII век" / Выпуск 20

shki"Источник: История всемирной литературы. 19 век веймарскому наследному принцу сосватали великую княжну Марию Павловну, сестру сначала одного, а затем следующего российского императора. Прошли антинаполеоновские войны. В качестве фактического главы правительства Саксен-Веймарского великого герцогства Гёте много занимался отношениями с Россией, да и культурное значение ее для Европы все возрастало Тем не менее сказанное выше справедливо в общем и для пожилого Гёте. Он почти не дает характеристик российским монархам, во всяком случае его суждения о них, предназначенные для печати, дипломатичны и в меру комплиментарны Примером может служить перечисление властителей России в начале жизнеописания художника Ф. Гаккерта, создавшего серию картин для Большого Петергофского дворца. Эта книжка Гёте, изданная в 1811 г, была посвящена Марии Павловне, и стиль сочинения вполне понятен. Так же нейтрально упоминает Гёте в "Путешествии в Италию" (1817) Екатерину II - как могущественную властительницу, заказавшую копии лоджий Рафаэля Но все эти упоминания обладают, как кажется, неким трудноуловимым подтекстом, который становился явственнее тогда, когда Гёте высказывался перед друзьями и не думал о публикации своих мыслей, по крайней мере в ближайшее время.

Борисов Л. Под флагом Катрионы. Часть шестая. На пути к Самоа. Глава пятая

Борисов Л. : Под флагом Катрионы.
Часть шестая. На пути к Самоа. Глава пятая

"Экватора". Окунуться раз-другой… Я прикажу спустить трап, мадам.

— Сумасшедшие, — в сердцах кинула Фенни и, демонстративно вскинув голову и шлепая босыми ногами по палубе, скрылась в каюте. Стивенсон хитро подмигнул пасынку и заметил, что грозовая туча постояла над головой и ушла, — значит, теперь можно…

Съезд журналистов. 1908 год

На съезде печати были рассмотрены различные формы «ознаменования» юбилея: и выдвинутое в «Речи» предложение В. Г. Черткова издать все написанное Толстым за последние двадцать пять лет без цензурных изъятий, и проект А. Хирьякова – обратиться к журналистам всех стран и сообща выступить с протестом против смертной казни. В. Г. Богучарский настоятельно рекомендовал учредить в Петербурге литературный дом-музей Л. Н. Толстого, точнее, «музей Толстого и его эпохи» для «познания идейной истории России за много десятков лет».

Яковенко В. Джонатан Свифт. Його життя й літературна діяльність Глава V. Свифт як письменник

Яковенко В. Джонатан Свифт. Його життя й літературна діяльність
Глава V. Свифт як письменник "Казка про бочок". &"Подорожі Гулливера". &"Пророкування на 1708 р. Бикерстефа". &"Пристойна розмова" —"Наставляння слугам". &"Джерело: Література Освіти)&"Це цинік, для якого немає нічого святого" &"Джерело: Література Освіти) те я коротенько викладу зміст найголовніших з них і познайомлю читача з обставинами їхньої появи. Щодо ж літературної критики &"іронією", зміст якої становить суспільна, і навіть більше, взагалі людське життя, критиці робити нема чого? Це &"Казка про бочок", написана на самому початку літературної діяльності Свифта (1696), і "Подорожі Гулливера" &"Казці" Свифт серед іншого пояснює назву, дана їм своїй сатирі: вона повинна була служити для скептичних розумів, що підривали тоді основи релігії й держави, тією "бочкою", що моряки викидають, щоб відволікти увага киту, що загрожує їм загибеллю. "Казка" складається із присвяти лордові Сомерсу, присвяти принцові Потомству, передмови, введення; потім іде саме оповідання, що переривається "відступами". З останніх особливо цікаво відступ про оригінальне застосування божевілля на суспільну користь. Щастя, говорить Свифт, випробовує лише того, хто перебуває в стані постійного обману. Мудрість, що не проникає далі зовнішньої поверхні речей, краще тої, котра настирливо дошукується реальності, що ховається під зовнішньою оболонкою. "Минулого тижня, &". Краще задовольнятися поверхневим розумінням і насолоджуватися "ясним і незворушним станом, чим бути безумцем серед пройдисвітів". Потім він розповідає, як можна зробити божевільної людини корисним

Староверова Е. В. Американська література Американська Освіта й молода республіка

Староверова Е. В.: Американська література
Американська Освіта й молода республіка. йому споконвічно властиві прагнення до громадського життя й доброзичливість, необхідна, щоб це життя забезпечити. "Природна людина", таким чином, являє собою зовсім не занепале (внаслідок адамова гріха) істота, як значиться в Біблії, а якусь, по визначенню Дж. Локка "tabula rasa" ("чисту дошку), на якій ті або інші умови його існування можуть "начертати" що завгодно.