Луков Вл. А.: Французский неоромантизм.
§ 2. Французский символизм: направление в общем потоке неоромантического движения. Мореас и неоклассицистическая модель

"символ" мира идей, постижение которого возможно лишь через интуицию, через "суггестивный образ", а не с помощью разума. Распространение этой концепции, основанной на трудах А. Шопенгауэра и его последователей, связано с разочарованием в философии позитивизма.

Луков Вл. А.: Французский неоромантизм.
§ 1. Бельгийская разновидность французского неоромантического движения: национально-эпическая модель

"Откинутые назад густые волосы открывали высокий лоб мыслителя. Нос с небольшой горбинкой отличался благородными и твердыми очертаниями. Глаза блестели умом и добротой. Он не носил бороды, но довольно густые усы придавали ему вид военного, противоречивший задумчивому и чуть печальному складу его губ" — так выглядел в последние годы жизни Шарль Де Костер по описанию его ученика по Брюссельской военной школе писателя Ж. Экауда. Таков портрет первого классика бельгийской литературы, чья "Легенда об Уленшпигеле" вошла в сокровищницу литературы мировой.

Американська література. Енциклопедія «Кругосвет»

"Кругосвет"

krugosvet. ru/e"Джерело: Література Освіти)

"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти) джерелом відомостей про колонію є Історія поселення в Плімуті (опубл. 1856), складена другим губернатором У. Бредфордом (1590&"Джерело: Література Освіти)&"Джерело: Література Освіти) теократія початку втрачати владу, що було викликано ростом добробуту, припиненням гонінь і занепадом духовності в Новій Англії. Инкрис Мезер (1639&"чудовисько" пуританства. Він був людиною багатобічних наукових інтересів, стійким супротивником рабства й діяльним філантропом. Його шедевр Mag"Джерело: Література Освіти) більшості просвітителів у тім, що джерело зла &"Джерело: Література Освіти)&"Великого пробудження" &"Джерело: Література Освіти)"внутрішнє світло" &"Джерело: Література Освіти)&"Пенсильванскую газету" (1729&"Альманах Простака Ричарда" (1733&"Альманасі) окремою книгою Шлях до багатства (1757). Франкліна брав участь у роботі Континентального конгресу і його комітету зі складанню проекту Декларації незалежності. Його сатири на британську колоніальну політику коштують в одному ряді з політичними сатирами Дж. Свифта й Вольтера

Глави з курсу лекцій РГГУ. Англійська література XIX століття
Англійський романтизм.

"Про розмежування романтизмов" - саме так, романтизмов у множині. У даній лекції романтизм буде розумітися не тільки як формальну літературну течію, але і як певна філософія, і саме через цю філософію ми й спробуємо визначити романтизм

Н. Т. Пахсарьян. «Романическое» и «театральное» во французской литературе XVII века: аспекты и факторы взаимодействия

Н. Т. Пахсарьян.
«РОМАНИЧЕСКОЕ» И «ТЕАТРАЛЬНОЕ» ВО ФРАНЦУЗСКОЙ
ЛИТЕРАТУРЕ XVII ВЕКА: АСПЕКТЫ И ФАКТОРЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ

"Источник: РГПУ им. А. И. Герцена, 1998.

Левидов. Подорож Свифта.
Глава 13. Свифт одержує рахунок ... Всі ми тут очертя голову біжимо до катастрофи... Від усього серця ми хотіли б, щоб ви були тут, ви виявилися б дуже корисним для нас вашими зусиллями примирити їх..." (мова йде, звичайно, про Роберта Харли графі Оксфорді й Генрі Сент-Джоні віконті Болинброке).

Преображенский П. Ф.: В мире античных образов.
1. "Илиада" и Гомер. ИЛИАДА" И ГОМЕР