Соков Андрей Фокич — буфетчик театра Варьете из романа «Мастер и Маргарита»

Продолжая смотреть на сайте, я часто задумываюсь, а кто, собственно здесь положительные герои, а кто отрицательные? И не могу четко ответить на этот вопрос. Казалось бы, самые отрицательные герои, в последствии, совершают очень хорошие поступки, а герои, казалось бы, положительные - совсем наоборот.

5 КЛАС. «МОНОЛОГ З МОГО ДИТИНСТВА». БІЛЯВИЙ ХЛОПЧИК В БІЛІЙ ЛЬОЛІ…

Тема дитинства, широко представлена у творчості Дмитра Іванова, є близькою і зрозумілою для учнів 5 класу.

З-поміж віршів цієї тематичної групи («Монолог з мого дитинства», «Гріх», «Спогад далекого літа», «Черевики», «Премія», «Дванадцяте літо» тощо) вирізняється поезія «Білявий хлопчик в білій льолі…». Рядки про босоноге дитинство сповнені внутрішнього тепла, ніжності. Дитячі враження передані автором з рідкісним знанням психології дитини, яка щодня із захватом відкриває для себе дивний світ людей, речей, рідної природи. Малюка повсякчасно захоплює краса усього сущого на землі. У цій поезії слова складаються в рядки, а ті — у 12 насичених конкретикою строф, що «становлять теплу, довженківського духу акварель на тему босоногого дитинства» [Мельник: 11].

Ревізор. Комедія (1836), у скороченні

Список добутків у скороченні цього автора Вечора на хуторі біля Диканьки. Повести, видані пасичником Рудим Паньком (1831 - 1832) Записки божевільного. Повість (1833) Невський проспект. Повість (1834) Ніс. Повість (1835) Старосвітські поміщики. Повість (1835) Тарас Бульба. Повість (1835 - дораб. 1842) Вий. Повість (1835, дораб. 1842) Повість про те, як посварилися Іван Іванович із Іваном Никифоровичем. Повість (1835) Ревізор. Комедія (1836) Шинель. Повість (1842) Одруження Зовсім неймовірна подія у двох діях. Комедія (1842) Гравці. Комедія (1842) Мертві душі. Поема. Портрет. Повість ( 1-я ред. - 1835, 2-я ред. - 1842)

Варенуха Иван Савельевич — администратор театра Варьете из романа «Мастер и Маргарита»

Продолжая смотреть на сайте, я часто задумываюсь, а кто, собственно здесь положительные герои, а кто отрицательные? И не могу четко ответить на этот вопрос. Казалось бы, самые отрицательные герои, в последствии, совершают очень хорошие поступки, а герои, казалось бы, положительные - совсем наоборот.

Аполлінер Гийом

Дата народження - 26 серпня - 1880

Дата смерті - 09 листопада - 1918

Французький поет, класик французької літератури ХХ сторіччя Гийом Аполлінер (26.8.1880, Рим, - 9.11.1918, Париж) народився в сім'ї польської аристократки й італійського офіцера, був хрещений як Вільгельм Аполлінарій Костровицкий. Одержав утворення в Монте-Карло, згодом перебрався Впариж.

Сімейна хроніка. Автобіографічна повість (1856), у скороченні

Всі добутки в скороченні цього автора Сімейна хроніка. Автобіографічна повість (1856) Дитячі роки Багряний-Онука. Автобіографічна повість (1858)

В 60-х рр. XVIII в. Степанові Михайловичу Багрову, дідусеві оповідача (легко догадатися, що Аксаков розповідає про власного дідуся), «тісно стало жити» у разнопоместной симбирской «отчине».

Образа, у скороченні

Список добутків у скороченні цього автора Образа Материнське серце Зрізав До третіх півнів

Зраділа дівчинка. «І риби купите», - замовила дружина. Сашко з дочкою пішли в магазин. Купили молока, масла, пішли дивитися рибу, а там за прилавком - хмура тітка. І чомусь продавщиці здалося, що це коштує перед нею той самий хлопець, що вчора дебош п'яний у магазині влаштував. «Ну як - нічого? - отруйно запитала вона. - Пам'ятаєш про вчорашнє?» Сашка зачудувався, а та продовжувала: «Чого дивишся?.. Дивиться, як Исусик...» Чомусь Сашка особливо образився за цього «Исусика». «Слухайте, ви, напевно, самі з похмілля?.. Що вчора було?» Продавщиця засміялася: «Забув». - «Що забув? Я вчора на роботі був!» - «Так? І скільки плотют за таку роботу?.. Так ще коштує, рот роззявляє з похмілля!» Сашку затрясло. Може, того він так гостро відчув образу, що останнім часом налагодив жити добре, забув навіть, коли випивав... І тому, що тримав у руці маленьку руку дочки. «Де у вас директор?» І Сашко ринувся в службове приміщення. Там сиділа інша жінка, завотделом: «У чому справа?» - «Розумієте, - почав Сашка, - коштує... і починає ні з того ні із сього... За що?» - «Ви спокійніше, спокійніше. Пойдемте з'ясуємо». Сашка й завотделом пройшли в рибний відділ. «Що отут таке?» - запитала завотделом у продавця. «Напився вчора, наскандалив, а сьогодні я нагадала, так ще вид обурений робить». Сашку затрясло: «Так не був я вчора в магазині! Не був! Ви розумієте?» А тим часом позаду вже черга утворилася. І стали лунати голосу: «Так вистачить вам: був, не був!» «Але як же так, - звернувся Сашка до черги. - Я вчора й у магазині не був, а мені скандал якоїсь приписують». - «Раз говорять, що був, - відповіла літня людина в плащі, - виходить, був». - «Так ви що?» - спробував щось ще сказати Сашка, але зрозумів, що даремно. Цю стінку з людей не прошибиш. «Які дядьки погані», - сказала Маша. «Так, дядька... тітки...» - бурмотав Сашка.





|