Борисов Л. Под флагом Катрионы. Часть седьмая. Тузитала. Глава вторая

Борисов Л. : Под флагом Катрионы.
Часть седьмая. Тузитала. Глава вторая

"И от судеб защиты нет"

"Владетель Баллангрэ" окончен и отправлен в Лондон.

В пять часов утра Стивенсон уже на ногах и приводит в порядок всё то, что накануне продиктовано Изабелле Стронг — сестре Ллойда. Очень хорошо удаются рассказы о туземцах, о жизни на острове; начата обработка дневниковых записей о грязной политике Англии, Америки и Германии, старающихся окончательно поработить коренное население острова. Стивенсон пишет статьи в газеты — английские, немецкие, американские, он обратился с личным письмом даже к императору Германии! Фенни долго хохотала над этой младенчески наивной выходкой мужа, а Ллойд молча неодобрительно смотрел в глаза отчиму и демонстративно вздыхал. Миссис Стивенсон заявила, что кайзер Вильгельм, конечно же, испугается, получив письмо писателя Стивенсона, отречется от престола и навсегда поселится на Уполо, чтобы иметь возможность и видеть и слышать великодушного Луи. Господи, надо же придумать такое — писать императору1 Добро бы он жил и царствовал на острове Святой Елены!.. Американский консул заявил однажды Стивенсону:

Цвейг С. Бальзак. XXII. Бальзак-коллекционер

Цвейг С.: Бальзак.
XXII. Бальзак-коллекционер

"Человеческой комедии" Бальзак, в сущности, занят ею куда меньше, чем домом, который он собирается построить для своей будущей жены на деньги, которые надеется получить от ее будущего наследства и от своих трудов. А надежды этому удивительному и неисправимому фантазеру всегда кажутся реальностью. Вот и на этот раз он ставит телегу перед лошадью, или, вернее, пустую повозку перед пустым местом, где полагалось бы стоять лошади.

Вольперт Л. И.: «Пушкін і політичні мислителі Франції кінця XVIII — першої третини XIX в.». 2.4. «Безглуздий і нещадний» (Пушкін і Жермен де Сталь про фанатизм

Вольперт Л. И.: «Пушкін і політичні мислителі Франції кінця XVIII - першої третини XIX в.».
2.4. "Безглуздий і нещадний" (Пушкін і Жермен де Сталь про фанатизм

"10. "Вплив страсті дух партії, - пише вона, - безмежно lt;...gt; мало хто має таку силу, щоб його уникнути"11. Вона підкреслює: "... дух партії саме волю вимагає з люттю деспотизму"12. Ця пристрасть "опановує вами як вид диктатури, що змушує замовчати всі авторитети розуму, розуму й почуття"13.

Історія закордонної літератури ХIХ століття Глава 30. У. Уитмен

Історія закордонної літератури ХIХ століття (За редакцією Н. А.Соловйовій)
Глава 30. У. Уитмен.

ГЛАВА 30. У. УИТМЕН

Великий поет-новатор Уолт (Уолтер) Уитмен ( 1819-1892) народився в Лонг-Айленде, неподалік від Нью-Йорка, у сім'ї фермера. Незабаром сім'я переїхала в Бруклин, передмістя Нью-Йорка. До дванадцяти років майбутній поет відвідував початкову школу, потім почалося його трудове життя. Він перемінив багато різних професій: працював учнем у друкарні, потім складачем, сільським учителем, теслею, репортером, редактором. При цьому Уитмен постійно займався самоосвітою й придбав хоча й несистематичні, але великі знання. У ці роки складається його світогляд, перейняте демократичним духом, повагою до простого народу, вірою в його великі можливості. Уитмен пробує свої сили як у поезії, так і в прозі, однак ці досвіди поки недосконалі

Борисов Л. Під прапором Катриони. Частина третя. На високій хвилі. Глава перша

Борисов Л. : Під прапором Катриони.
Частина третя. На високій хвилі. Глава перша

"Веселий сурмач" відкривається рівно опівночі, коли б'ють годинники на вежі собору, і закривається рівно в шість ранків. Тут щоночі запалюють люстру з півсотнею свіч і п'ять висячих ламп, резервуари яких наповнені сурепним маслом. На відкритій сцені, піднятої вдвічі вище рівня столиків, коштує рояль праворуч і ширми ліворуч. За ширмами переодягаються й гримуються артисти. Хазяїн "Веселого сурмача", отроду не тримав у своїх руках навіть пастушачого рога, на весь квітень уклав договір з баритоном Лоуренсом, тим самим, котрий десять років тому співав тенором у Глазго, сопрано мисс Битти й танцівницею Кет Драммонд. Лоуренсу й Битти акомпанує дружина хазяїна. Кет танцює під ляскіт пробок, дзенькіт келихів і схвальний гул сидячих за двадцятьома столиками

Длугач Т. Б.: » Жак-Фаталіст і його хазяїн»

Длугач Т. Б.: " Жак-Фаталіст і його хазяїн".

" Жак-Фаталіст і його хазяїн".

"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття - М.: Думка, 2000 - 2001.

s. ru/e"Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття "не сміятися, не плакати, а розуміти": якщо з певної причини випливає одне, цілком певне наслідок і весь нескінченний ланцюг причин-наслідків об'єднана в "сувій долі", те всі події людського життя жорстко зв'язані й визначені, так що "людина... з такою ж неминучістю йде по шляху слави або ганьби, як куля, що володів би свідомістю, котиться по укосі з гори" (Дідро Д. Соч. 10 т., т. 4. М., 1937, с. 398). Подібні міркування ведуть до висновку про відсутність у світі випадків. Однак ситуації, які увесь час зображує Дідро, вимагають визнати факт існування випадків, хоча й встає питання про те, чи включені вони в ланцюг чи фатуму ні (якщо все у світі визначено, те й випадки "визначені понад"). І точно так само, якщо всі події людського життя задані з неминучістю, то нарікати на долю безглуздо. Однак Жак і плакав, і сміявся, і гнівався, і нарікав; "він поводився приблизно як ми з вами. Дякував своєму благодійникові, щоб той продовжував робити йому добро. Гнівався на несправедливу людину" (там же). Коли ж хазяїн указував на невідповідність його поводження його ж власним поглядам, Жак відповідав: якщо доля передбачила всі, те вона передбачила й цю невідповідність. Учинки людини в такому випадку також здаються покірністю долі, тільки, говорить Дідро, більше зручної й легкої. Людина начебто вільна надходити, як йому заманеться, насамперед тому, що, не знаючи, що йому судилося, він поводиться так, ніби ніякої долі не були зовсім: вільні й розумні дії людини як би уплетені в "великий сувій" долі. " чиЗнає в цьому випадку небо, чого воно хоче? Чи керуємо ми долею або вона керує нами?" (там же, с. 213). "Не відаючи, що визначено понад,

Бугров В. Бесконечные Гулливеры

Бугров В. Бесконечные Гулливеры

"Источник: История всемирной литературы. 19 век "Путешествия в некоторые отдаленные страны света Лемюэля Гулливера". И началось поистине триумфальное шествие знаменитого "сначала хирурга, а потом капитана нескольких кораблей" по читающему миру. Уже в следующем году книга Свифта появилась на французском, немецком, голландском языках, еще через год - на итальянском. С задержкой (которую, впрочем, с лихвой компенсировало количество изданий) вышли "Путешествия Гулливера" в 1772 году и на русском языке...





загрузка...