Боннар. А. Грецька цивілізація. Глава XVII. Інші спосоюи втечі від життя. Герод і реалістичний мім. Грецький роман «Дафнис і Хлоя»

Боннар. А.: Грецька цивілізація
Глава XVII. Інші спосоюи втечі від життя. Герод і реалістичний мім. Грецький роман "Дафнис і Хлоя". ДАФНИС І ХЛОЯ"

Полякова С. Об античном романе

Полякова С. Об античном романе сюжеты и мотивы.

"Источник: a) романы нового времени; "Жиль Блас" Лесажа, "Поль и Виргиния" Бернарден де Сен-Пьера, "Мертвые души" Гоголя, "Признания авантюриста Феликса Круля" Томаса Манна имеют очень древнюю, восходящую к античности родословную.

Анічков Е. Шенье, Андре-Марі

Анічков Е.: Шенье, Андре-Марі.

"Джерело: Література Освіти)

"Джерело: Література Освіти)é"Джерело: Література Освіти)"еллінізм", тобто той особливий, своєрідний і новий гуманізм, що виник у деяких вибраних розумів на результаті ложноклассической пори французької освіченості. З елліністами Ш. зустрічався й зблизився в салоні своєї матері. Тут же він чув і про Винкельмане. Напівгрецьке походження змусило Ш. з особливою пристрасністю узятися за вивчення давньогрецької поезії, простежити вплив класиків на французьку літературу із часів Ронсара й Малерба й самому творити, наслідувати класиків, запозичаючи в них і відтворюючи властиві їм образи й настрої. Написані ним у цьому дусі ідилії й елегії залишилися ним не виданими, незважаючи на те, що загинув Ш. тридцяти двох років, тобто в такому віці, коли майже кожний поет уже вважає за необхідне печатно виступити перед читаючою публікою. Досить правдоподібної здається, тому здогад емиля Фаге, що на всі ту поетичну спадщину, що залишив по собі Ш., він сам дивився лише як на juve"Джерело: Література Освіти)"Гермеса" і на його "Ямби", розглядаючи їх при цьому у світлі цілком уже закінченої "L'"Джерело: Література Освіти)"L'"Джерело: Література Освіти) Ш., зроблене Беком де Фукьером (повторене в 1872 р.); в 1874 р. вийшло ще одне видання, що належить племінникові поета, Габриелю де Шенье. Сюди ввійшли деякі вірші, що залишалися невиданими. Таким чином, основним треба визнати видання Бека де Фукьера, з додаваннями по изд. Габриеля де Шенье. Із прозаїчних писань і взагалі паперів Ш. дещо ввійшло вже в изд. Латуша. В 1842 р. вийшов і коментар Ш. до Малербу. В 1872 р. Бек де Фукьер зібрав також прозаїчні добутки Ш. Безліч паперів Ш. усе ще зберігав Габриель Ш. і нікому не показував до самої смерті (1880). По його заповіті, ці рукописи потрапили в руки г-жи Шенье; вона також ревниво зберігала їх до смерті (1892) і навіть у своєму заповіті, що передав їх у Національну бібліотеку, не дозволила користуватися ними ще протягом 7 років. Тільки в 1900 р. А. Лефран уперше розкрив ці таємничі документи. Виявилося, що Габриель де Ш. уже видав всі вірші й зберігав так дбайливо лише прозаїчні уривки. З них тепер надруковані: ціле новий добуток Ш. "La Perfectio"Джерело: Література Освіти)"A. Ch." (П., 1892); Р. Glacha"Джерело: Література Освіти)— С. - Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Античность как тип культуры (сборник статей) Лосев А. Ф. Античная философия и общинно-родовая формация

Античность как тип культуры (сборник статей)
Лосев А. Ф.: Античная философия и общинно-родовая формация. античность", представляет собой нечто определенное и цельное. Но эта определенность обычно ограничивается только территориальными или хронологическими данными и всегда бывает очень трудно добиться ответа на вопрос, что же такое античность.

Учения Толстого о Христе

Велик и прекрасен Толстой в его признаваемой даже противниками пророческой ревности о нравственном учении Христа, но золото ревности, к сожалению, часто тускнеет и обволакивается копотью в его писаниях последнего периода. Богословские сочинения Толстого не без намерения неуклюжи, и грубы по языку, несдержанны и желчны по тону и, увы, ненаучны по методу и содержанию. Коренная причина тому лежит где-то глубоко в укладе личности писателя и налагает на его религиозную фигуру трагический отпечаток.

Богачевская О. Нулевой персонаж «путешествий» Джонатана Свифта

Богачевская О. Нулевой персонаж «путешествий» Джонатана Свифта

"Источник: История всемирной литературы. 19 век Свифтом, выяснится, что "венец творения" человек, не что иное, как омерзительный йэху, существо, поражающее своей ненасытностью, похотливостью и лживостью.

Соколов В. Д. Вечные сюжеты Акутагава. «Расемон» (Ворота)

Соколов В. Д. Вечные сюжеты
Акутагава. "Расемон" (Ворота) Расемон" (Ворота)