«ЛЮДИНА СТВОРЕНА НЕ ДЛЯ ПОРАЗКИ». ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ Е. ХЕМІНГУЕЯ «СТАРИЙ І МОРЕ»

Мета: визначити основні проблеми і мотиви повісті Е. Хе-

Мінгуея «Старий і море», розглянути образну систему твору; розвивати творче мислення учнів, активізувати їх пізнавальні інтереси, виховувати високий гуманізм, фор мувати моральні цінності та ідеали.

Обладнання: опорні схеми до твору, малюнки учнів, створені на основі вражень від прочитання твору, кросворд.

Тип уроку: урок поглибленого вивчення художнього твору.

Людину можна знищити, але її неможливо перемогти.

Е. Хемінгуей

ХІД УРОКУ

І. Організаційний Момент

Іі. Вступне Слово Вчителя

Творчість Ернеста Хемінгуея протягом багатьох десятиліть привертає увагу читачів і критиків. Вони відкривають у ньому все нові й нові риси, губляться перед «таємницею» авторської манери письменника, виступають із супе речливими судженнями про його твори. І чи не найбільшу кількість таких суперечливих відгуків викликала філософська повість-притча «Старий і море», написана письменником у 1952 році. «Старий і море» — «лебедина пісня» автора, якою він гідно завершує свій творчий шлях, що підбиває філософський підсумок його боротьби за гуманізм, за красу, за гідність людського життя. У 1953 році за цю повість Е. Хемінгуей отримав вищу літературну нагороду США — премію Пулітцер. А у 1954 р. йому присудили Нобелівську премію.

На таємничому могутньому Гольфстримі відбуваються події філософської притчі про людство і світ, про людину, що створена не для поразок. Все просте, як боротьба стихій: акули, море і самотній човен старого рибалки. Од нак уже кілька десятиліть цей твір читається по-різному читачами різних поколінь. У чому ж таємниця повісті?


«Людина — найкращий витвір природи», — так говорив Сент-Екзюпері.

«Весь світ людина прикрашає собою», — стверджував Фірдоусі.

«Мы — источник веселья и скорби рудник, Мы — вместилище скверны и чистый родник, Человек, словно в зеркале мир, многолик: Он — ничтожен, и он же — безмерно велик».

(Омар Хайям)

Так говорили про людину представники різних народів і поколінь, а сьогодні ми з’ясуємо, як ставився до людини Хемінгуей.

Ііі. Оголошення Теми І Задач Уроку

Отже, на уроці ми спробуємо розгадати «таємницю» повісті «Старий і море», розкрити її високий гуманістичний пафос, дати відповідь на питання, про що ця повість: про двобій людини і риби, чи про гармонію людини і природи, про силу чи безсилля людини, про людську мудрість чи про людське безумство, про самотність людини в світі при роди і в суспільстві чи невидимих зв’язках, що існують між людьми?

ІV. Історія Створення Повісті «старий І Море»

Повідомлення учня. «Я знаю лише те, що бачив», — стверджував Хемінгуей. Події, описані в повісті, тісно пов’язані з життям Хемінгуея, який добре знав побут простих рибалок і сам частенько виходив в море.

Ще в 1930 році письменник під час полювання на велику рибу висловив своєму другу редактору Максу Паркінсу думку про те, що виношує сюжет нового твору, але не береться за нього, оскільки поки що до кінця не зрозумів співвідношення таких великих понять, як людина і природа.

У 1936 році письменник опублікував нарис «На голубій хвилі», в якому розповів про випадок на морі, коли старий рибалка зловив великого марліна, але не зміг захистити його від морських хижаків, тому плакав, як дитина, і майже збожеволів від втрати і образи.

Півтора десятка років потому Хемінгуей, живучи на Кубі, близько познайомився із рибальськими сім’ями, зро зумів те співвідношення речей, про яке замислювався сам. Письменнику хотілося передати читачам такий досвід, який ніхто ніколи не передавав. Назва твору мала інші варіанти — «Людська гідність», «Море в житті», та у листі до видавця несподівано з’явилось: «Старий і море».


Хемінгуей знайшов по-справжньому позитивного ге роя, якому ніколи не були властиві ні внутрішні рефлек сії (емоційне осмислення власних переживань, роздуми над динамікою власного стану), ні бажання втекти від трагічного світу. У старого рибалки обличчя пооране зморшками, долоні посічені морем і працею, але зберег лися могутні плечі, веселі очі людини, що не скоряється, і повне надії на майбутнє серце.

Як ви гадаєте, чому Хемінгуей залишив назву твору «Старий і море»?

V. З’ясування Сюжетно-Композиційних Особливостей

твору

З’ясуйте сюжетно-композиційні особливості твору. Назвіть

елементи сюжету. (Сюжет розвивається прямолінійно, але

в тексті є ретро спективні фрагменти, які дають змогу ді

знатися про життя ста рого не тільки в теперішньому, але

й у минулому часі. Експо зиція — знайомство з головними ге

роями повісті Сантьяго і Маноліном. Зав’язка — старий зби

рається вийти в море, щоб зловити велику рибу. Розвиток

дії — пригоди старого у відкритому морі, змагання з рибою.

Кульмінація (їх дві)
— по-перше, це перемога рибалки над

рибою, а по-друге, боротьба з акулами, під час якої він ледве

не загинув, але врятувався, хоча й втратив рибу. Розв’язка —

повернення Сантьяго в се лище. Оповідь у повісті ведеться від

третьої особи, авторська розповідь поєднується з внутрішніми

монологами старого (інколи авторська точка зору збігається

з точкою зору персо нажа), діалогами, позасюжетними елемен

тами (снами, ліричними відступами).

VI. Читання Уривку Повісті

VII. Особливості Жанру Твору

Які два плани можна виділити в повісті «Старий і море»?

(Конкретний — розповідь про пригоду із життя старого ри

балки; філософський — розповідь про людину, смисл її буття

і долю у світі.)

Отже перед нами повість — притча.

Що ви знаєте про притчу? (Учні говорять, що знають про при

тчу з Біблії.)

Притча — алегоричний твір повчального характеру, насичений моральним або філософським змістом та символічними образами.

Що жє характерним для притчі?


Опорна схема

Характерні ознаки притчі


Глибина

Поставлених

Проблем

Поєднання

Сьогодення

І вічного

Алегоричність

Пристрасність висвітлення

Притча

Повчальний характер

V

Універсальність висновків

Символічність сюжету

Узагальнюваль-ний смисл

«Старий і море» має філософсько-символічний зміст, автор порушує загальнолюдські проблеми: як треба жити, як бути людиною, як ставитися до природи, як знайти свій сенс буття, як сприймати поразки.

Твір має повчальний характер, Хемінгуей утверджує високі гуманістичні ідеї, важливі для всього людства.

Найважливіше — ховає у підтексті — внутрішній додатковий зміст, висловлення почуття, думки, які вкладаються в текст. Це «ефект айсберга», розрахунок на домисел читача.

Е. Хемінгуей говорив: «Літературна творчість нагадує мені айсберг. Видно лише сьому частину того, що знаходиться у воді».

VIII. Аналіз Проблематики Твору

Які ж проблеми намагається вирішити автор у повісті? (Перевірка випереджальних завдань. Учні визначають проблеми самостійно і коментують).

ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Герой повісті «Старий і море» не шукає порятунку в природі, він належить до неї. Старий не тільки проживає довге життя в єднанні з природою, з морем — він частина цього світу природи. Сантьяго любив летючих риб — то бу ли його найперші друзі в океані, а от птахів жалів, особли во малих і тендітних морських ластівок.


Про море старий думав, як про жінку, про живу істоту, що може і подарувати велику ласку, й позбавити її. Йому було жаль і гігантських морських черепах, серце яких б’ється ще кілька годин потому, як їх заб’ють. Він жаліє і захоплюється великою ри бою, що була у нього на гач ку, називає її чудовою, незвичайною, любить її й пова жає. Логічна схема відобра жає суть цієї проблеми.

Дійсно, людина — частина природи. І всі вони — птахи, черепахи, риби — її брати і сестри. А що їм може протиставити людина? Лише єдину зброю — волю та розум. Так вважає Сантьяго і доходить висновку, що «людина — доволі нікчемна істота проти дужих птахів і звірів». Чому він так сказав? Мабуть, через те глобальне розуміння лю дяності, яке здатне було обійняти все достойне і прекрас не в житті.

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «ЛЮДИНА СТВОРЕНА НЕ ДЛЯ ПОРАЗКИ». ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ Е. ХЕМІНГУЕЯ «СТАРИЙ І МОРЕ». И в закладках появилось готовое сочинение.

«ЛЮДИНА СТВОРЕНА НЕ ДЛЯ ПОРАЗКИ». ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ Е. ХЕМІНГУЕЯ «СТАРИЙ І МОРЕ».