Михалков Сергій Володимирович

Дата народження - 13 березня - 1913

Дата смерті - -

Михалков Сергій Володимирович - поет, драматург. Народився 13 березня в Москві в сім'ї що служить, "одного із зачинателів радянського промислового птахівництва".

Батько прищепив синові любов до російської літератури, познайомив з віршами В. Маяковського, Д. Бєдного, С. Єсеніна, вплив поезії яких позначилося на дитячому і юнацькому поетичному досвідах юного Михалкова.

Шкільні роки провів у Пятигорске, закінчивши в 1930 середню школу

Перший вірш Михалкова "Дорога" було надруковано в журналі "На підйомі" (Дон^-донові-Ростову-на^-дону) в 1928. У цьому ж році був зарахований в авторський актив Терской асоціації пролетарських письменників (ТАПП), і його вірші часто друкувалися на сторінках пятигорской газети "Терек".

В 1930 переїжджає в Москву й протягом трьох років працює чорноробом на Москворецкой ткацько-оздоблювальній фабриці. Брав участь у геологорозвідувальній експедиції в Східний Казахстан і на Волгу. Вірші Михалкова всі частіше публікувалися в столичній пресі, передавалися по радіо. З 1933 з'явилася можливість жити тільки на літературний заробіток. Належав до об'єднання молодих письменників при журналі "Вогник".

В 1935 - 37 учився в Літературному інституті ім. М. Горького

В 1935 у журналі "Піонер" Михалков опублікував вірш для дітей "Три громадяни". За ним пішли інші дитячі вірші: "Веселий турист", "Упертий Фома", "Ми із приятелем", "Дядько Степу", що ввійшли в першу книгу віршів С. Михалкова (1936Знайомство, дружня критика, а потім і творча дружба з письменниками А. Фадєєвим, С. Маршаком і К. Чуковським остаточно визначили літературну долю Михалкова.

В 1939 був покликаний у ряди Червоної Армії й брав участь у звільненні Західної України, уперше спробувавши свої сили у фронтовій печатці як військовий кореспондент, у якості якого перебував і в рядах Радянської Армії всі роки Отчественной війни

Продовжуючи працювати в армійській пресі, на забував і свого маленького читача: написав для малят і хлопців шкільного віку вірші: "Минуле для дітей", "Піонерська посилка", "Карта", "Мати" і др.

Один з найстарших майстрів російської літератури А. Толстой подав Михалкову думка звернутися до байки, і перші ж написані їм байки одержали схвалення Толстого. У газеті "Правда" була надрукована "Лисиця й бобер". Потім з'явилися "Заєць у хмелі", "Дві подруги", "Поточний ремонт" і безліч інших (перу Михалкова належить біля двохсот байок).

Їм написані п'єси для дитячих театрів: "Особливе завдання" (1945), "Червона краватка" (1946), "Я хочу додому" (1949), "Сомбреро" (1957) і ін. і п'єси для дорослих. Є автором ряду сценаріїв, як ігрових художніх, так і мультиплікаційних

В 1962 Михалков працює головним редактором сатиричного кіножурналу "Ґніт".

С. Михалков живе й працює Вмоскве.

87-літній поет представив свій варіант тексту російського гімну на музику Олександра Александрова. Як відомо, саме Михалков у співавторстві з Гарольдом Ель-Регистаном написали гімн СРСР, затверджений Йосипом Сталіним більше 50 років тому. Згодом Михалков редагував перший варіант тексту, забираючи з нього згадування ім'я "вождя й учителі". Видимо, Михалков і тепер вирішив залишити за собою право бути першим поетом країни

Сьогодні Сергій Михалков відомий більше як дитячий поет. Його книги вийшли тиражем більше 250 млн. екземплярів і дотепер користуються попитом. Вірші про дядька Степу були переведені на десятки мов миру. Примітно, що на юного поета Михалкова першої звернула увагу акторка Рина Зелена й прочитала його вірші з естради, а в 26 років він уже одержав свій перший орден Леніна

Дядько Степу 2Сон із продовженням

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Михалков Сергій Володимирович. И в закладках появилось готовое сочинение.

Михалков Сергій Володимирович.