Перед сходом сонця, у скороченні

Список добутків у скороченні цього автора Мішель Синягин Блакитна книга Перед сходом сонця

Автобіографічна й наукова повість «Перед сходом сонця» - исповедальний оповідання про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію й страх життя. Він уважав цей страх своєю щиросердечною хворобою, а зовсім не особливістю таланта, і намагався побороти себе, вселити собі детски-життєрадісне світосприймання. Для цього (як він думав, начитавшись Павлова й Фрейда) випливало зжити дитячі страхи, побороти похмурі спогади молодості. І Зощенко, згадуючи своє життя, виявляє, що майже вся вона складалася із вражень похмурих і важких, трагічних і що уражають.

У повісті біля ста маленьких глав-оповідань, у яких автор саме й перебирає свої похмурі спогади: от дурне самогубство студента-ровесника, от перша газова атака на фронті, от невдала любов, а от любов удала, але швидко знудила... Головна любов його життя - Надя В., але вона виходить заміж і емігрує після революції. Автор намагався утішитися романом з якоюсь Алею, вісімнадцятирічною замужньою особою досить необтяжливих правил, але її облудність і дурість нарешті набридли йому. Автор бачив війну й дотепер не може вилікуватися від наслідків отруєння газами. У нього бувають дивні нервові й серцеві припадки. Його переслідує образ жебрака: найбільше на світі він боїться приниження й убогості, тому що в молодості бачив, до якої підлості й низькості дійшов жебрака, що зображує, поет Тиняков. Автор вірить у силу розуму, у мораль, у любов, але все це на його очах валить: люди опускаються, любов приречена, і яка там мораль - після всього, що він бачив на фронті в першу імперіалістичну й у цивільну? Після голодного Петрограда 1918 р.? Після залу, що гогоче, на його виступах?

Автор намагається шукати коріння свого похмурого світогляду в дитинстві: він згадує, як боявся грози, води, як пізно його відняли від материнських грудей, яким далеким і страхаючої здавався йому мир, як у снах його настирливо повторювався мотив грізної, що вистачає його руки... Начебто всім цим дитячим комплексам автор відшукує раціональне пояснення. Але зі складом свого характеру він нічого поробити не може: саме трагічне світосприймання, хворе самолюбство, багато розчарувань і щиросердечні травми зробили його письменником із власним, неповторним кутом зору. Цілком по-советски ведучи непримиренну боротьбу із собою, Зощенко намагається на чисто раціональному рівні переконати себе, що він може й повинен любити людей. Джерела його щиросердечної хвороби бачаться йому в дитячих страхах і наступній розумовій перенапрузі, і якщо зі страхами ще можна щось зробити, то з розумовою перенапругою, звичкою до письменницької праці не поробиш уже нічого. Це склад душі, і змушений відпочинок, що періодично влаштовував собі Зощенко, нічого отут не міняє. Говорячи про необхідність здорового способу життя й здорового світогляду, Зощенко забуває про те, що здоровий світогляд і безперервна радість життя - доля ідіотів. Вірніше, він змушує себе про це забути.

У результаті «Перед сходом сонця» перетворюється не в повість про торжество розуму, а в болісний звіт художника про марну боротьбу із собою. Породжений співчувати й співпереживати, болісно чуйний до всього похмурого й трагічному в житті (будь те газова атака, самогубство приятеля, убогість, нещасна любов або регіт солдатів, що ріжуть свиню), автор дарма намагається себе запевнити, що може виховати в собі життєрадісний і веселий світогляд. З таким світоглядом писати не має змісту. Вся повість Зощенко, весь її художній мир доводить примат художньої інтуїції над розумом: художня, новелістична частина повести написана превосходно, а коментарі автора - лише нещадно чесний звіт про цілком безнадійну спробу. Зощенко намагався зробити літературне самогубство, дотримуючись велінь гегемонов, але, по щастю, не превстиг у цьому. Його книга залишається пам'ятником художникові, що неспроможний перед власним дарунком.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Перед сходом сонця, у скороченні. И в закладках появилось готовое сочинение.

Перед сходом сонця, у скороченні.