Мета: з’ясувати, які риси вдачі та біографії Верлена від-
Билися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури; визначити особливості лірики Верлена на літературних перекладах; розвивати усне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, дослідницькі здібності, вдосконалювати навички аналізу поетичного твору й порівняльного аналізу; виховувати естетичний смак, зацікавленість мистецтвом.
Обладнання: портрет Верлена, запис фрагмента «Пір року» П. Чай-ковського («Жовтень»), репродукції картин імпресіоністів (К. Піссарро «Червоні дахи», А. Сіслея «Село на березі Сени», К. Моне «Японський місток»).
Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею, Що зробив ти, що так плачеш, З юністю своєю?
М. Рильський
ХІД УРОКУ
І. Евокація (Актуалізація Опорних Знань)
1. Слово вчителя
Мабуть, усі ви чули популярну пісню Ігоря Талькова: «Поэты не рождаются случайно, их отпускают высшие миры. их жизнь окружена сплошною тайной по правилам неведомой игры…» Ми не раз розмірковували над тим, що поет — натура вразлива, емоційна, як і кожний, хто належить до світу мистецтва, той, кому за рухом миттєвості відкрилась істина, яку пересічний обиватель сприйме за дивацтво або й взагалі не сприйме. Але зболена душа поета — посередник між людьми й світом, і це — місія…
Сьогодні ми наблизимось до художнього світу Поля Марі Вер-лена і спробуємо осягнути його бачення, розуміння, страждання.
2. Звернення до епіграфа
• Яку грань душі і творчості поета побачив М. Рильський?
• На вашу думку, про що свідчить повторення слова «плачеш»? У якому сенсі вжито це слово? Які відповідники до нього можна підібрати? (Це не ті сльози, які показують світу, це страждання, розпач, неможливість щось змінити або прийняти, біль втрат, скорбота…)
• Чи згодні ви з тим, що саме у юності поета слід шукати витоки цього настрою?
II. Усвідомлення (Змістово-Пошукова Діяльність)
1. Робота в групах
Методичний коментар. Кожна група отримує картку-інфор-матор, яка містить висловлювання самого поета або відомих людей про його життя та творчість. Завдання — опрацювати це висловлювання й сформулювати відповіді на питання, спираючись на результати домашньої роботи з підручником та ілюструючи свої висновки певними фактами біографії поета. Результати роботи групи презентує спікер, учні фіксують виступи спікерів у зошитах під заголовком «Верлен — особистість, поет, філософ».
Запитання для роботи в групах:
• Що ви дізналися про Верлена як про людину? Як це узгоджується з висловлюванням?
• До чого Верлен прагнув в своїй творчості?
• Як розумієте висловлювання, подане на картці?
• Чи згодні ви з думкою, записаною на картці?
Картка-інформатор М 1
«… В його віршах було чути крик розпачу, біль чулої ніжної душі, що прагне світла, прагне чистоти, шукає його і не знаходить, хоче любити людей і не може…» (М. Горький)
Картка-інформатор № 2
«Життям утомлена, пройнята жахом смерті, Моя душа — мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті». (П. Верлен, пер. Г. Кочура)
Картка-інформатор М З
«Поет неквапливо розповідає про себе, навіть не сподіваючись явити це не надто люблене ним життя героїчним… і ця сповідь… демонструє його зворушливо слабкою людиною, яка… була підвладна будь-якому настрою, дослухалась до всіх почуттів…» (С. Цвейг)
Картка-інформатор М 4
«… во сне опять поэзией живу, и создаю во сне не то, что наяву, — Слагаю мудрые, глубокие творенья, Где нет фальшивых нот, где дышит вдохновенье, Стихи, сулящие открыть мне славы храм, Стихи, что не могу я вспомнить по утрам» (П. Верлен, пер. М. Кудинова)
2. «Мікрофон»
Висловлювання свого бачення чи розуміння творчості Верлена. Методичний коментар. Говорять всі по черзі. Наприклад: Трагічний, шукач, новатор, втомлений, прозріння.
3. Створення сугестивного есе
Звучить мелодія П. І. Чайковського.
Слово учителя. Перед вами — репродукції картин імпресіоністів. Спробуйте, споглядаючи їх, дослухаючись до звуків цієї дивовижної мелодії, написати, що ви відчуваєте, бачите, чуєте. (Наприклад: «Сумно. Чогось так шкода, а чого — передати важко. Дощ, дощ суцільною стіною. Сірі дерева, сірі стіни, дощ, немає квітів, немає неба, хочеться, щоб вийшло сонце, хочеться плакати…»)
Методичний коментар. Мета цього етапу роботи — актуалізувати поняття сугестії та символізму, спробувати відтворити миттєве враження, зафіксувати відчуття. Це допоможе наблизитись до занурення у світ «Осінньої пісні», сфокусувати емоції учнів.
4. Робота з текстом «Осінньої пісні»
4.1. Слово вчителя.
У різних поетів осінь викликає різні почуття: у О. Пушкіна — замилування, у Ліни Костенко — печаль («Осінній день березами почавсь, // Різьбить печаль свої дереворити…»), а про що, на вашу думку, написав би П. Верлен?
4.2. Читання вірша в оригіналі.
4.3. З’ясування первинного сприйняття, моделювання змісту.
• Які звуки ви б виділили? (Переважають алітерації, які створюють настрій одноманітності, і звук «о», який творить відчуття монотонності.)
• Один із естетичних принципів Верлена — «найперше — музика у слові». Якою ви чуєте музику цього вірша? (Сум, одноманітність, монотонність)
• Враховуючи настрій поета, його художні принципи, мистецьке бачення — спрогнозуйте, про що буде його «Осіння пісня»? (Мабуть, про те, що прийшла пора підбивати підсумки життя і, скоріше за все, вони невтішні.)
• Послухайте, як сприйняв П. Верлена В. Стефаник:
«За стан мій я не годен вам писати. Щось так багато на душі накипіло, а таке журливе і безконечне, що дряпане пером на папері, загонить тоту сумовитість ще глибше, як перед тим. І слів бракує. А от, хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я незугарне» (1896, квітень, до Вацлава Морачевського).
• На вашу думку, коли «бракує слів»? (Коли слова не можуть пе
редати настрою, коли почуття переповнюють, коли «мысль
изреченная есть ложь», тоді можливо описати свій стан че
рез колір і звук, через символ.)
4.4. Читання підрядкового перекладу.
Методичний коментар. На цьому етапі вчитель і учні працюють разом над виявленням змісту і настрою підрядника, тлумаченням знаків і образів, визначенням стильових домінант, засобів художньої виразності. Після закінчення роботи учні працюють у групах над порівняльним аналізом варіантів перекладів (Лукаша і Кочура) за таким самим зразком. 1-ша група працює з перекладом М. Лукаша, 2-га група — з перекладом Г. Кочура.
Скрипка — звук, уособлення душевного болю, причому «довгі ридання» — це процес у часі, ридання довгі й одноманітні — це «ранить серце», страждання.
Осінь — пора підведення життєвих підсумків, збору врожаю. Що ж має ліричний герой? Біль і страждання, затаєна тривога.
Годинник — час невмолимий, змінити нічого не можна, і страшно очікувати «дзвону».
Колишні дні — чому вони викликають сльози? Чи це сльози жалю, чи розпачу — хто знає… Це те, чого не повернеш.
Втекти від невмолимого годинника? Але і вийшовши за межі окресленого приміщення, герой опиняється на «вітрі лихому» — знову звуки, але знову «лихі», свист, пронизливість, порив.
Пожовклий лист — вічна метафора неприкаяної душі, немає куди йти, та й вибору немає — «вітер носить».
Вітер — звук, уособлення фатальної сили.
4.5. Виразне читання варіантів перекладу.
Підрядник |
Переклад М. Лукаша |
Переклад Г. Кочура |
|
Звук |
«Ридання скрипок», дзвін годинника |
«Ячать хлипкі хрипкі скрипки…», «тужний хлип», звук падіння, «вітру свист» — алітерація звучить глухими звуками |
«Неголосні млосні пісні струн осінніх», «голосіння» — алітерація звучить сонорними, як в оригіналі |
234
Кращі Уроки Зарубіжної Літератури. Випуск 2
Підрядник |
Переклад М. Лукаша |
Переклад Г. Кочура |
|
Образ, символ |
«Скрипки осінні», поранене серце, годинник, колишні дні, вітер, пожовклий лист |
«Скрипки листопада», «тужний хлип» падає, «дні ясні, немов у сні», гори, долини, «жовк-лий лист», вітер |
«Струни осінні», утоплене в «журбі, в голосіннях», серце, годинник, «мрії дитинні», «вихровий вир» |
Час |
Страницы: 1 2 Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА. И в закладках появилось готовое сочинение. |