«ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА

Мета: з’ясувати, які риси вдачі та біографії Верлена від-

Билися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури; визначити особливості лірики Верлена на літературних перекладах; розвивати усне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, дослідницькі здібності, вдосконалювати навички аналізу поетичного твору й порівняльного аналізу; виховувати естетичний смак, зацікавленість мистецтвом.

Обладнання: портрет Верлена, запис фрагмента «Пір року» П. Чай-ковського («Жовтень»), репродукції картин імпресіоністів (К. Піссарро «Червоні дахи», А. Сіслея «Село на березі Сени», К. Моне «Японський місток»).

Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею, Що зробив ти, що так плачеш, З юністю своєю?

М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Евокація (Актуалізація Опорних Знань)

1. Слово вчителя

Мабуть, усі ви чули популярну пісню Ігоря Талькова: «Поэты не рождаются случайно, их отпускают высшие миры. их жизнь окружена сплошною тайной по правилам неведомой игры…» Ми не раз розмірковували над тим, що поет — натура вразлива, емоційна, як і кожний, хто належить до світу мистецтва, той, кому за рухом миттєвості відкрилась істина, яку пересічний обиватель сприйме за дивацтво або й взагалі не сприйме. Але зболена душа поета — посередник між людьми й світом, і це — місія…

Сьогодні ми наблизимось до художнього світу Поля Марі Вер-лена і спробуємо осягнути його бачення, розуміння, страждання.


2. Звернення до епіграфа

• Яку грань душі і творчості поета побачив М. Рильський?

• На вашу думку, про що свідчить повторення слова «плачеш»? У якому сенсі вжито це слово? Які відповідники до нього можна підібрати? (Це не ті сльози, які показують світу, це страждання, розпач, неможливість щось змінити або прийняти, біль втрат, скорбота…)

• Чи згодні ви з тим, що саме у юності поета слід шукати витоки цього настрою?

II. Усвідомлення (Змістово-Пошукова Діяльність)

1. Робота в групах

Методичний коментар. Кожна група отримує картку-інфор-матор, яка містить висловлювання самого поета або відомих людей про його життя та творчість. Завдання — опрацювати це висловлювання й сформулювати відповіді на питання, спираючись на результати домашньої роботи з підручником та ілюструючи свої висновки певними фактами біографії поета. Результати роботи групи презентує спікер, учні фіксують виступи спікерів у зошитах під заголовком «Верлен — особистість, поет, філософ».

Запитання для роботи в групах:

• Що ви дізналися про Верлена як про людину? Як це узгоджується з висловлюванням?

• До чого Верлен прагнув в своїй творчості?

• Як розумієте висловлювання, подане на картці?

• Чи згодні ви з думкою, записаною на картці?

Картка-інформатор М 1

«… В його віршах було чути крик розпачу, біль чулої ніжної душі, що прагне світла, прагне чистоти, шукає його і не знаходить, хоче любити людей і не може…» (М. Горький)

Картка-інформатор № 2

«Життям утомлена, пройнята жахом смерті, Моя душа — мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті». (П. Верлен, пер. Г. Кочура)

Картка-інформатор М З

«Поет неквапливо розповідає про себе, навіть не сподіваючись явити це не надто люблене ним життя героїчним… і ця сповідь… демонструє його зворушливо слабкою людиною, яка… була підвладна будь-якому настрою, дослухалась до всіх почуттів…» (С. Цвейг)


Картка-інформатор М 4

«… во сне опять поэзией живу, и создаю во сне не то, что наяву, — Слагаю мудрые, глубокие творенья, Где нет фальшивых нот, где дышит вдохновенье, Стихи, сулящие открыть мне славы храм, Стихи, что не могу я вспомнить по утрам» (П. Верлен, пер. М. Кудинова)

2. «Мікрофон»

Висловлювання свого бачення чи розуміння творчості Верлена. Методичний коментар. Говорять всі по черзі. Наприклад: Трагічний, шукач, новатор, втомлений, прозріння.

3. Створення сугестивного есе

Звучить мелодія П. І. Чайковського.

Слово учителя. Перед вами — репродукції картин імпресіоністів. Спробуйте, споглядаючи їх, дослухаючись до звуків цієї дивовижної мелодії, написати, що ви відчуваєте, бачите, чуєте. (Наприклад: «Сумно. Чогось так шкода, а чого — передати важко. Дощ, дощ суцільною стіною. Сірі дерева, сірі стіни, дощ, немає квітів, немає неба, хочеться, щоб вийшло сонце, хочеться плакати…»)

Методичний коментар. Мета цього етапу роботи — актуалізувати поняття сугестії та символізму, спробувати відтворити миттєве враження, зафіксувати відчуття. Це допоможе наблизитись до занурення у світ «Осінньої пісні», сфокусувати емоції учнів.

4. Робота з текстом «Осінньої пісні»

4.1. Слово вчителя.

У різних поетів осінь викликає різні почуття: у О. Пушкіна — замилування, у Ліни Костенко — печаль («Осінній день березами почавсь, // Різьбить печаль свої дереворити…»), а про що, на вашу думку, написав би П. Верлен?

4.2. Читання вірша в оригіналі.

4.3. З’ясування первинного сприйняття, моделювання змісту.

• Які звуки ви б виділили? (Переважають алітерації, які створюють настрій одноманітності, і звук «о», який творить відчуття монотонності.)

• Один із естетичних принципів Верлена — «найперше — музика у слові». Якою ви чуєте музику цього вірша? (Сум, одноманітність, монотонність)

• Враховуючи настрій поета, його художні принципи, мистецьке бачення — спрогнозуйте, про що буде його «Осіння пісня»? (Мабуть, про те, що прийшла пора підбивати підсумки життя і, скоріше за все, вони невтішні.)


Послухайте, як сприйняв П. Верлена В. Стефаник:

«За стан мій я не годен вам писати. Щось так багато на душі накипіло, а таке журливе і безконечне, що дряпане пером на папері, загонить тоту сумовитість ще глибше, як перед тим. І слів бракує. А от, хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я незугарне» (1896, квітень, до Вацлава Морачевського).

На вашу думку, коли «бракує слів»? (Коли слова не можуть пе

редати настрою, коли почуття переповнюють, коли «мысль

изреченная есть ложь», тоді можливо описати свій стан че

рез колір і звук, через символ.)

4.4. Читання підрядкового перекладу.

Методичний коментар. На цьому етапі вчитель і учні працюють разом над виявленням змісту і настрою підрядника, тлумаченням знаків і образів, визначенням стильових домінант, засобів художньої виразності. Після закінчення роботи учні працюють у групах над порівняльним аналізом варіантів перекладів (Лукаша і Кочура) за таким самим зразком. 1-ша група працює з перекладом М. Лукаша, 2-га група — з перекладом Г. Кочура.

Скрипка — звук, уособлення душевного болю, причому «довгі ридання» — це процес у часі, ридання довгі й одноманітні — це «ранить серце», страждання.

Осінь — пора підведення життєвих підсумків, збору врожаю. Що ж має ліричний герой? Біль і страждання, затаєна тривога.

Годинник — час невмолимий, змінити нічого не можна, і страшно очікувати «дзвону».

Колишні дні — чому вони викликають сльози? Чи це сльози жалю, чи розпачу — хто знає… Це те, чого не повернеш.

Втекти від невмолимого годинника? Але і вийшовши за межі окресленого приміщення, герой опиняється на «вітрі лихому» — знову звуки, але знову «лихі», свист, пронизливість, порив.

Пожовклий лист — вічна метафора неприкаяної душі, немає куди йти, та й вибору немає — «вітер носить».

Вітер — звук, уособлення фатальної сили.

4.5. Виразне читання варіантів перекладу.

Підрядник

Переклад М. Лукаша

Переклад Г. Кочура

Звук

«Ридання скрипок», дзвін годинника

«Ячать хлипкі хрипкі скрипки…», «тужний хлип», звук падіння, «вітру свист» — алітерація звучить глухими звуками

«Неголосні млосні пісні струн осінніх», «голосіння» — алітерація звучить сонорними, як в оригіналі


234

Кращі Уроки Зарубіжної Літератури. Випуск 2


Підрядник

Переклад М. Лукаша

Переклад Г. Кочура

Образ, символ

«Скрипки осінні», поранене серце, годинник, колишні дні, вітер, пожовклий лист

«Скрипки листопада», «тужний хлип» падає, «дні ясні, немов у сні», гори, долини, «жовк-лий лист», вітер

«Струни осінні», утоплене в «журбі, в голосіннях», серце, годинник, «мрії дитинні», «вихровий вир»

Час

Страницы: 1 2

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА. И в закладках появилось готовое сочинение.

«ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА.