«ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА

Мета: з’ясувати, які риси вдачі та біографії Верлена від-

Билися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури; визначити особливості лірики Верлена на літературних перекладах; розвивати усне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, дослідницькі здібності, вдосконалювати навички аналізу поетичного твору й порівняльного аналізу; виховувати естетичний смак, зацікавленість мистецтвом.

Обладнання: портрет Верлена, запис фрагмента «Пір року» П. Чай-ковського («Жовтень»), репродукції картин імпресіоністів (К. Піссарро «Червоні дахи», А. Сіслея «Село на березі Сени», К. Моне «Японський місток»).

Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею, Що зробив ти, що так плачеш, З юністю своєю?

М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Евокація (Актуалізація Опорних Знань)

1. Слово вчителя

Мабуть, усі ви чули популярну пісню Ігоря Талькова: «Поэты не рождаются случайно, их отпускают высшие миры. их жизнь окружена сплошною тайной по правилам неведомой игры…» Ми не раз розмірковували над тим, що поет — натура вразлива, емоційна, як і кожний, хто належить до світу мистецтва, той, кому за рухом миттєвості відкрилась істина, яку пересічний обиватель сприйме за дивацтво або й взагалі не сприйме. Але зболена душа поета — посередник між людьми й світом, і це — місія…

Сьогодні ми наблизимось до художнього світу Поля Марі Вер-лена і спробуємо осягнути його бачення, розуміння, страждання.


2. Звернення до епіграфа

• Яку грань душі і творчості поета побачив М. Рильський?

• На вашу думку, про що свідчить повторення слова «плачеш»? У якому сенсі вжито це слово? Які відповідники до нього можна підібрати? (Це не ті сльози, які показують світу, це страждання, розпач, неможливість щось змінити або прийняти, біль втрат, скорбота…)

• Чи згодні ви з тим, що саме у юності поета слід шукати витоки цього настрою?

II. Усвідомлення (Змістово-Пошукова Діяльність)

1. Робота в групах

Методичний коментар. Кожна група отримує картку-інфор-матор, яка містить висловлювання самого поета або відомих людей про його життя та творчість. Завдання — опрацювати це висловлювання й сформулювати відповіді на питання, спираючись на результати домашньої роботи з підручником та ілюструючи свої висновки певними фактами біографії поета. Результати роботи групи презентує спікер, учні фіксують виступи спікерів у зошитах під заголовком «Верлен — особистість, поет, філософ».

Запитання для роботи в групах:

• Що ви дізналися про Верлена як про людину? Як це узгоджується з висловлюванням?

• До чого Верлен прагнув в своїй творчості?

• Як розумієте висловлювання, подане на картці?

• Чи згодні ви з думкою, записаною на картці?

Картка-інформатор М 1

«… В його віршах було чути крик розпачу, біль чулої ніжної душі, що прагне світла, прагне чистоти, шукає його і не знаходить, хоче любити людей і не може…» (М. Горький)

Картка-інформатор № 2

«Життям утомлена, пройнята жахом смерті, Моя душа — мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті». (П. Верлен, пер. Г. Кочура)

Картка-інформатор М З

«Поет неквапливо розповідає про себе, навіть не сподіваючись явити це не надто люблене ним життя героїчним… і ця сповідь… демонструє його зворушливо слабкою людиною, яка… була підвладна будь-якому настрою, дослухалась до всіх почуттів…» (С. Цвейг)


Картка-інформатор М 4

«… во сне опять поэзией живу, и создаю во сне не то, что наяву, — Слагаю мудрые, глубокие творенья, Где нет фальшивых нот, где дышит вдохновенье, Стихи, сулящие открыть мне славы храм, Стихи, что не могу я вспомнить по утрам» (П. Верлен, пер. М. Кудинова)

2. «Мікрофон»

Висловлювання свого бачення чи розуміння творчості Верлена. Методичний коментар. Говорять всі по черзі. Наприклад: Трагічний, шукач, новатор, втомлений, прозріння.

3. Створення сугестивного есе

Звучить мелодія П. І. Чайковського.

Слово учителя. Перед вами — репродукції картин імпресіоністів. Спробуйте, споглядаючи їх, дослухаючись до звуків цієї дивовижної мелодії, написати, що ви відчуваєте, бачите, чуєте. (Наприклад: «Сумно. Чогось так шкода, а чого — передати важко. Дощ, дощ суцільною стіною. Сірі дерева, сірі стіни, дощ, немає квітів, немає неба, хочеться, щоб вийшло сонце, хочеться плакати…»)

Методичний коментар. Мета цього етапу роботи — актуалізувати поняття сугестії та символізму, спробувати відтворити миттєве враження, зафіксувати відчуття. Це допоможе наблизитись до занурення у світ «Осінньої пісні», сфокусувати емоції учнів.

4. Робота з текстом «Осінньої пісні»

4.1. Слово вчителя.

У різних поетів осінь викликає різні почуття: у О. Пушкіна — замилування, у Ліни Костенко — печаль («Осінній день березами почавсь, // Різьбить печаль свої дереворити…»), а про що, на вашу думку, написав би П. Верлен?

4.2. Читання вірша в оригіналі.

4.3. З’ясування первинного сприйняття, моделювання змісту.

• Які звуки ви б виділили? (Переважають алітерації, які створюють настрій одноманітності, і звук «о», який творить відчуття монотонності.)

• Один із естетичних принципів Верлена — «найперше — музика у слові». Якою ви чуєте музику цього вірша? (Сум, одноманітність, монотонність)

• Враховуючи настрій поета, його художні принципи, мистецьке бачення — спрогнозуйте, про що буде його «Осіння пісня»? (Мабуть, про те, що прийшла пора підбивати підсумки життя і, скоріше за все, вони невтішні.)


• Послухайте, як сприйняв П. Верлена В. Стефаник:

«За стан мій я не годен вам писати. Щось так багато на душі накипіло, а таке журливе і безконечне, що дряпане пером на папері, загонить тоту сумовитість ще глибше, як перед тим. І слів бракує. А от, хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я незугарне» (1896, квітень, до Вацлава Морачевського).

• На вашу думку, коли «бракує слів»? (Коли слова не можуть пе

редати настрою, коли почуття переповнюють, коли «мысль

изреченная есть ложь», тоді можливо описати свій стан че

рез колір і звук, через символ.)

4.4. Читання підрядкового перекладу.

Методичний коментар. На цьому етапі вчитель і учні працюють разом над виявленням змісту і настрою підрядника, тлумаченням знаків і образів, визначенням стильових домінант, засобів художньої виразності. Після закінчення роботи учні працюють у групах над порівняльним аналізом варіантів перекладів (Лукаша і Кочура) за таким самим зразком. 1-ша група працює з перекладом М. Лукаша, 2-га група — з перекладом Г. Кочура.

Скрипка — звук, уособлення душевного болю, причому «довгі ридання» — це процес у часі, ридання довгі й одноманітні — це «ранить серце», страждання.

Осінь — пора підведення життєвих підсумків, збору врожаю. Що ж має ліричний герой? Біль і страждання, затаєна тривога.

Годинник — час невмолимий, змінити нічого не можна, і страшно очікувати «дзвону».

Колишні дні — чому вони викликають сльози? Чи це сльози жалю, чи розпачу — хто знає… Це те, чого не повернеш.

Втекти від невмолимого годинника? Але і вийшовши за межі окресленого приміщення, герой опиняється на «вітрі лихому» — знову звуки, але знову «лихі», свист, пронизливість, порив.

Пожовклий лист — вічна метафора неприкаяної душі, немає куди йти, та й вибору немає — «вітер носить».

Вітер — звук, уособлення фатальної сили.

4.5. Виразне читання варіантів перекладу.

Підрядник

Переклад М. Лукаша

Переклад Г. Кочура

Звук

«Ридання скрипок», дзвін годинника

«Ячать хлипкі хрипкі скрипки…», «тужний хлип», звук падіння, «вітру свист» — алітерація звучить глухими звуками

«Неголосні млосні пісні струн осінніх», «голосіння» — алітерація звучить сонорними, як в оригіналі


234

Кращі Уроки Зарубіжної Літератури. Випуск 2


Підрядник

Переклад М. Лукаша

Переклад Г. Кочура

Образ, символ

«Скрипки осінні», поранене серце, годинник, колишні дні, вітер, пожовклий лист

«Скрипки листопада», «тужний хлип» падає, «дні ясні, немов у сні», гори, долини, «жовк-лий лист», вітер

«Струни осінні», утоплене в «журбі, в голосіннях», серце, годинник, «мрії дитинні», «вихровий вир»

Час

Страницы: 1 2

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА. И в закладках появилось готовое сочинение.

Популярные сочинения

Предыдущие сочинения:

Следующие сочинения:

«ПОСЛУХАЙТЕ ЦЮ ПІСНЮ НІЖНУ, ЩО ТИХО ВАМ НА ВТІХУ ПЛАЧЕ…» ТВОРЧІСТЬ П. ВЕРЛЕНА.