Про любов. Оповідання (1898), у скороченні

Список добутків у скороченні цього автора Степ. Історія однієї поїздки. Повість (1888) Іванов. Драма (1887 - 1889) Нудна історія. Із записок старої людини. Повість (1889) Дуель. Повість (1891) Стрибуха. Оповідання (1891, опубл. 1892) Палата № 6. Повість (1892) Чорний чернець. Оповідання (1893, опубл. 1894) Учитель словесності. Оповідання (1889 - 1894) Чайку. Комедія (1895 - 1896) Будинок з мезоніном. Оповідання художника (1896) Моє життя. Оповідання провінціала (1896) Дядько Ваня Сцени із сільського життя. П'єса (1897) Ионич. Оповідання (1898) Людина у футлярі. Оповідання (1898) Аґрус. Оповідання (1898) Про любов. Оповідання (1898) Душечка. Оповідання (1899) Дама із собачкою. Оповідання (1899) У яру. Повість (1899, опубл. 1900) Три сестри. Драма (1901) Архієрей. Оповідання (1902) Вишневий. сад Комедія (1904)

Іван Иванич і Буркин проводять ніч у садибі Алехина, Ранком за сніданком Алехин розповідає гостям історію своєї любові

Він оселився в Софьине після закінчення університету. На маєтку були більші борги, тому що батько Алехина витратив багато грошей, щоб дати утворення синові. Алехин вирішив, що не виїде з маєтку й буде працювати, поки не сплатить борг. Незабаром його вибрали в почесні світові судді. Для участі в засіданнях окружного суду йому доводилося бувати в місті, що небагато розважало його.

У суді Алехин познайомився з товаришем голови Дмитром Лугановичем, людиною років сорока, добрим, простим, що рассуждали з «нудною розсудливістю». Якось навесні Луганович запросив Алехина до себе пообідати. Там Алехин уперше побачив дружину Лугановича Ганну Олексіївну, який у той час було не більше двадцяти двох років. Вона була «прекрасною, доброю, інтелігентною» жінкою, і Алехин відразу відчув у ній «близька істота».

Наступна зустріч Алехина з Ганною Олексіївною відбулася восени в театрі. Алехин знову був зачарований її красою й знову відчув ту ж близькість. Лугановичи знову запросили його до себе, і він став бувати в них у кожний свій приїзд у місто. Вони приймали в Алехине велика участь, переживали, що він, освічена людина, замість того щоб зайнятися наукою або літературою, живе в селі й багато працює, дарували йому подарунки. Алехин же був нещасливий, безперестану думав про Ганну Олексіївні й намагався зрозуміти, чому вона вийшла заміж за нецікаву людину, багато старше її, погодилася мати від нього дітей, чому на місці Лугановича не виявився він сам

Приїжджаючи в місто, Алехин зауважував по очах Ганни Олексіївни, що вона чекала його. Однак вони не визнавалися один одному у своїй любові. Алехин думав, що навряд чи зможе багато чого дати Ганні Олексіївні, погодься вона піти за ним. Вона, очевидно, думала про чоловіка й дітей і також не знала, чи зможе принести Алехину щастя. Вони часто бували разом у театрі, у місті про їх говорили Бог знає що, але все це було неправдою. В останні роки в Ганни Олексіївни з'явилося почуття незадоволеності життям, часом їй не хотілося бачити ні чоловіка, ні дітей. При сторонніх вона початку випробовувати роздратування проти Алехина. Ганна Олексіївна стала лікуватися від розладу нервів

Незабаром Лугановича призначили головою однієї із західних губерній. Стояла розлука Було вирішено, що наприкінці серпня Ганна Олексіївна поїде в Крим, як їй веліли лікарі, а Луганович поїде з дітьми до місця свого призначення. Коли Ганну Олексіївну проводжали на вокзалі, Алехин вбіг до неї в купі, щоб віддати одну з кошиків, що вона залишила на пероні. Їхні погляди зустрілися, щиросердечні сили залишили їх, він обійняв її, вона пригорнулася до нього й довго плакала в нього на груди, а він цілував її особу й руки. Алехин зізнався їй у своїй любові. Він зрозумів, як дрібно було те, що заважало їм любити, усвідомив, що коли любиш, «те у своїх міркуваннях про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім». Алехин і Ганна Олексіївна розсталися назавжди.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Про любов. Оповідання (1898), у скороченні. И в закладках появилось готовое сочинение.

Про любов. Оповідання (1898), у скороченні.