Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії «Фауст» Й. В. Гете

Трагедія «Фауст» німецького просвітителя Й. В. Гете — плід його багаторічної діяльності, результат роздумів над філософськими проблемами буття.

Однією з проблем трагедії є співвідношення сил добра і зла, що завжди існували у світі.

У «Пролозі на небесах», зав’язці трагедії, стверджується фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів із Мефістофелем, яка набуває символічного значення.

Основний предмет розмови — людина, хто вона така, яке її місце у світі. У «Пролозі на небі» висловлюються протилежні думки. Господь утверджує силу людської особистості, її здатність до розвитку, пошуку сенсу буття:

Він поки що в мороці блукає,

Та я вкажу йому до правди вхід,

Бо знає садівник, як деревце плекає,

Який від нього буде цвіт і плід.

Мефістофель, звичайно, говорить зовсім інше. На його думку, людина — «тварина із тварин», вона не здатна наблизитися до вершини духу.

Мефістофель виступає у трагедії символом зла. Він так говорить сам про себе: «Я — тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого. Я ж — часть од часті лиш, що перше всім була, частинка мої тьми, що світло привела».

Сам Гете пояснював цей образ як «дух заперечення».

Справді, Мефістофель втілює в собі дух діалектичного заперечення. Це означає, що він не тільки знищує щось недосконале в житті («заперечує»), а й тим самим звільняє шлях для досконалішого.

Проблема боротьби добра і зла має біблійну основу. Люди постійно опиняються в ситуаціях морального вибору між добром і злом, Богом і дияволом, світлом і темрявою. І правильний вибір залежить не від зовнішніх обставин, а тільки від людської сутності, від сили людського духу.

Ситуація вибору є вихідною ситуацією «Фауста». Не випадково у розмові з учнем Мефістофель повторює біблійну фразу: «Будете, як Бог, знати добро і зло». Вибір між добром і злом, духовним і тілесним, життям і смертю, істиною і темрявою й визначає шукання героя трагедії.

Образи Господа і Мефістофеля втілюють вічну боротьбу Добра і Зла. Письменник показує, що боротьба ведеться не тільки на землі, а й у сфері духовній — у внутрішньому світі особистості. Гете вважав, що від результату цієї боротьби залежить не тільки сучасне, а й майбутнє. Звичайно, як письменник-просвітитель, поет вірив у перемогу сил розуму, добра, справедливості.

Висновок. Отже, у трагедії Гете «Фауст» однією з важливих проблем є співвідношення у світі добра і зла. Образами, в яких втілюється ця боротьба, є Господь і Мефістофель, зустріч котрих змальована у «Пролозі на небесах».

Господь вважає людину тією силою, що здатна змінити світ, удосконалити й покращити його. Мефістофель заперечує це. Його образ втілює в собі дух «діалектики заперечення». Як сила зла він знищує все, та разом із тим звільніє шлях для чогось нового.

Боротьба цих двох сил має біблійну основу і розпочалася з історії гріхопадіння перших людей — Адама та Єви. Наслідки боротьби спостерігаються не тільки в суспільному житті, а й у внутрішньому світові людини, що є набагато складнішим. Та разом із тим боротьба між добром і злом є рушійною силою життя на землі, шляхом вічного вдосконалення.

Опорні слова: образи Господа і Мефістофеля, добро і зло, філософські проблеми буття, «дух заперечення», біблійна основа, «діалектика заперечення».

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії «Фауст» Й. В. Гете. И в закладках появилось готовое сочинение.

Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії «Фауст» Й. В. Гете.