Томас манн. Новела «маріо і чарівник»

Була страхітлива, наче в Африці», «сонце починає так немилосердно пекти», «кілька кроків» — подвиг, «погода одурманює». Згадка про сонце Гомера та нагадування про те, що тут розцвіла культура людства змушує задуматись про те, що минуле не гарантує, не вберігає, а скоріше є неймовірним випробуванням зберігати високий духовний розвиток.) Учитель. Оповідач уже вкотре намагається заспокоїти себе, що просто психологічна неврівноваженість та особливості північної душі винні у всіх незгодах: «ми самі винні, — не море ж, не ранок, проведений перед лицем його вічної краси, на чудовому, м’якому піску». Але подальші неприємності та прикрощі переповнювали і цей берег вічної краси.

• Хто були місцеві відвідувачі пляжу? («На пляжі… панував місцевий середній клас», «нас оточували звичайні сірі міщани, які в тих краях…нітрохи не кращі, ніж під нашим небом»; це саме та частина населення, яка найбільше піддається впливу масових ідеологій, є податливим матеріалом для політичних та націоналістичних авантюристів. Тут теж звукова картина звучить антитезою до славного італійського вокалу: «хрипкі пронизливі вигуки», «жахливі наголошення», верескливі звуки.)

• Перекажіть картину пляжного життя Торре. Поясніть значення знакової постаті малого негідника Фуджеро. (Т. Манн — майстер витворювати характерно-комедійні ситуації. Він уводить в картину пляжного життя Торре ді Венере анекдотичну історію дрібного антигероя. Фуджеро — знакова постать на тлі загальної емоційної збудженості міста. Він, як усі діти, відчуває настрої дорослих, «належав до головних носіїв громадського настрою, що нависав у повітрі». Записи у зошитах. Морально-психологічна атмосфера Італії

30-х років ХХ ст., що переповнювала людські серця навіть у місцях відпочинку: «публіка гнула кирпу», італійці вихваляються своєю гідністю, «перебільшене почуття честі», «на пляжі аж кишіло юними патріотами — неприродне і дуже гнітюче явище», «йдеться про ідею нації», «виголошувались гучні слова про велич і гідність Італії».

• Чи є небезпечною така перебільшена, гіперболізована ідея вищості нації? Чи є в цьому описі ставлення автора до подій?

• Який епізод є кульмінацією новели і одночасно доводить, що уникати конфліктів неможливо в цій країні, коли ти іншої нації? (Переказується (зачитується) епізод про сутичку сім’ї оповідача на пляжі з захисниками громадської моралі, коли


Їх восьмирічна донька, «така дрібненька, що їй можна було дати хіба що сім років, худа, як горобець», пробігла кілька метрів до води. Це викликало страшенний глум, обурення. Реакція «юних патріотів» була не вельми вихованою, але на цей час дозволеною: вони загорлали, «Фуджеро засунув пальці в рот і засвистав».)

• Хто такий, на вашу думку, «добродій у міському фраці і в капелюсі»? (Знову ж таки знакова постать тоталітарних режимів, вірні слуги-шпигуни. Саме він піднімає питання, що це не просто порушення громадського порядку, а «наруга над національною гідністю» його країни.)

• Яке покарання понесла сім’я оповідача? Чому оповідач не вступив у суперечку, на вашу думку? Чи видаються вам вагомими доводи оповідача своєї правоти, які він приводить читачам? Чому?

• Що є основою людської моралі? Чи може змінюватись людська мораль згідно з якимись інтересами, навіть якщо це інтереси нації? Чому? (Пригадаємо відкритий І. Кантом моральний закон всередині кожного, який даний людям Богом. У цьому випадку, боги померли, богів шукають на землі. Одним із таких ідолів стала нація.)

V. Підсумки Й Узагальнення

1. Спостереження над простором новели. Дослідження морально-психологічної атмосфери цих місць

2. Спостереження над прийомом градації при змалюванні конфліктів та з’ясування його ідейно-художнього значення

3. Робота в групах

1-гиа група. Дайте характеристику оповідача. Яка його роль а) в ідейно-художньому замислі; б) в її композиційному створенні.

2-га група. Назвіть епізодичних героїв, які є виразниками націонал-шовіністичних настроїв Італії 30-х рр. ХХ ст. Яке їх значення в ідейно-художньому задумі новели?

3-тя група. Знайдіть деталі, які передають задушливу психологічну атмосферу Італії 30-х рр. ХХ ст. Визначте їх місце в композиції новели та в ідейно-художньому змісті.

Який міфологічний, древній літературний символ використовує Т. Манн для передачі моменту, коли має статися щось непоправимо-фатальне? (Зміна погоди, «небо затягло хмарами».)

Учитель. Саме в цей час з’являється Чіполла. Масові афіші проголошували, що це «мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку, заклинач, ілюзіоніст і штукар». Досить було самого оголошення, щоб запаморочити голову дітям. Але знову з’являється тема тривоги: так його відлякує пізній початок виступу штукаря. Важливим є зауваження оповідача, що пішли заради бажання розвіятися, «мимоволі заразила палка цікавість дітей».

• Де мало відбутися дійство?

• Чому автор так детально описує дорогу, будівлі, рибальські халупи і ту залу, що також була звичайною дощатою халабудою?

Спостерігається певна градація будівель до зниження:

Головна

Палац вулиця Світ народу Центр народ-

(схожий __ (аптека, перу - __ (убогі __ Ної стихії

На рицар - карня, крам - рибальські («дощата

Ський замок) ничка з дріб - халупи) халабуда»)

Ним крамом)

Феодальний світ

Буржуазний світ

Усі ці деталі наштовхують на думку про на істинне призначення і сутність чарівника.

• Чи відразу з’явився Чіполла на сцені? Чому він примусив чекати на себе?

• Що являла собою публіка, яка прийшла до зали?

• Прочитайте портрет та опис одягу Чіполли. Чому автор порівнює його з блазнем?


Які стосунки відразу виникають між Чіполлою і публікою? (Чі-полла: навмисне нагнітає напруження; пильно розглядає публіку; «зухвало скривився, легенько тупнув ногою». Публіка: «Це навіть подобалось публіці»; розглядає його так само пильно; захоплено аплодує. Чіполла знає, що хоче зробити з публікою, бо робив так не один раз. Він сприймає глядачів як супротивника, якого треба перемогти і підкорити своїй волі. А публіка думає, що її прийшли розважати. Зазвичай прийом неспівпадіння використовується комічно, а Т. Манн використовує його для посилення трагізму ситуації.) Учитель. Виступ Чіполли перетворюється на утвердження

Себелюбства влади над іншими людьми на рівні підсвідомості,

Підкорення чужої волі.

Дослідження тексту

Над ким і як знущається Чіполла?

Робота в групах

1-ша група. Чіполла і Джованотто.

2-га група. Чіполла і сеньйора Анджольєрі.

3-тя група. Чіполла і слабкий юнак.

4-та група. Чіполла і римлянин.

5-та група. Чіполла і Маріо.

За результатами виступів груп складаємо таблицю.

Стосунки натовпу і тирана

Чіполла Публіка залу

Кепкує, знущається, відчуваючи свою потворність; «в його словах бриніла справжня ненависть»; «Такі люди як ти, мені найбільше подобаються, бо можуть знадобитися»; «…ти робитимеш тільки те, що я тобі накажу»

Джованотто:

Зухвалий, гордий, самолюбивий; підкорюється маніпулюванням Чіполли: корчиться від болю в животі, показує публіці язика

Глузливо, знущально говорить про найпотаємніше — про дружбу з Дузе; знущається з пана Анджольєрі, забираючи в нього дружину, яка його «зачаровувала, надихала на дивовижні відкриття». «Є сила могутніша, ніж розум і доброчесність, і та сила тільки в окремих, виняткових випадках здатна на великодушне зречення»

Пані Анджольєрі: «зіщулилась, переможена його прозорливістю»; повністю підкоряється його волі і готова йти за ним.

Реакція публіки: оплески вилилися мало не в національну демонстрацію; «авторитет його піднявся настільки, що він міг примусити публіку танцювати … в буквальному






Чіполла

Доводить до каталептичного стану; доводить знущання до повного його знеособлення (робить із хлопця сидіння для себе); змушує танцювати, доводячи до екс-

Тазу.

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Томас манн. Новела «маріо і чарівник». И в закладках появилось готовое сочинение.

Томас манн. Новела «маріо і чарівник».