Творчість Флобера

“Спокусу святого Антонія” Флобер закінчив писати у 1856 р., але довго не наважувався видати цей твір. Поки у 1872 р. І. Тургєнєв не примусив його зробити це. Книгу було сприйнято на рівні скандалу. М. Горький назвав її “ударом у дзвін скептицизму”. Але автора не цікавила боротьба із церквою. Він, також, як і в романі „Саламбо” намагається в першу чергу розкрити перед читачем справжнє, а не клішоване обличчя давнього світу. Силою художньої свідомості він буквально переселяється в минуле і показує його в усіх протиріччях, у переплетені піднесеного й брудного, криваво жорстокого і наївного.

Пізніше натуралісти будуть вважати Бальзака і Флобера фундаторами „абсолютно об”єктивного методу в мистецтві”. І хоча життя доведе неможливість цілковитої об”єктивності, важко знайти письменника, який би наблизився до неї настільки, наскільки це вдалося великим реалістам Франції.

У 1876 р. Флобер написав повість “Проста душа”. Сам він писав про неї так: “Проста душа” – це не більш, ніж історія непомітної, бідної, селянської дівчини, богомільної і містично налаштованої, відданої без усілякої екзальтованості і ніжної, як свіжий хліб. Вона послідовно любить чоловіка, дітей своєї господарки, племінника, старця, за яким опікується, потім папугу. Коли папуга гине, вона замовляє його чучело і, вмираючі, плутає його із святим духом. В цьому немає ніякої іронії, хоча так можна подумати, навпаки – все це дуже сумно і дуже серйозно”. “Просту душу” Флобер створив як пам’ятник Жорж Санд, з якою товаришував і яка постійно заохочувала його створити щось для народу і про народ.

Соціально налаштована Жорж Санд не могла примиритися із тим, що художник такого рівня існує тільки у світі форми, стилю, і запобігає будь яких звернень до проблем нерівності, несправедливості, які панують у суспільстві. І Флобер створив повість про виключно добру людину з недорозвинутим розумом; показав сумну історію життя жінки, яка ніколи не жила власним життям. Всі уявлення Фелісіте зводяться до об”єкту, якому вона слугує у даний час.

Фелісіте створена Богом для абсолютної любові і вона віддає її людям, нічого не чекаючи і відповідь. А відповіді і не має. Люди використовують „робочого коня”, не замислюючись про вдячність. І тільки ім”я героїні (Фелісіте означає „щаслива”) видає авторське ставлення до неї. Вона і є одна із тих „вбогих духом”, яким Христос пообіцяв Царство Небесне.

Взагалі представники соціальних низів представлені в творчості Флобера із особливою любов”ю. Хоча авторську позицію і не відразу можна зрозуміти. Селянку із викрученими від непосильної праці руками затуляють фанфари сільськогосподарської

Виставки і діалог між двома „поетичними душами” у романі „Мадам Боварі”. Щирість простого народу, який завжди першим гине під час різких поворотів в історії позначено у „Вихованні почуттів” із особливою ненавистю до тих, хто цих самовідданих дітей використовує і зраджує.

Флобер не визнавав дидактизму в літературі, яка на його думку повинна бути тільки мистецтвом, тому “Проста душа” не стільки налаштовує суспільство на певне ідею, скільки надає імпресіоністичну картину життя жінки з народу. Але за імпресіоністичністю флоберівських картин проглядає не очікуваний для утопічних соціалістів ( Гюґо, Жорж Санд, Е. Сю ) погляд на природу народу, який страждає від проблеми нерівності набагато менше, ніж ті, хто за ним турбується.

Останній, незакінчений роман Флобера, “Бювар і Пекюше”, присвячено проблемі, яку письменник ставив ще у “Спокусі святого Антонія”. Це проблема недосконалості людського розуму. “Бювар і Пекюше” присвячено дилетантизму в науці і тим трагічним наслідкам, до яких він може призвести. Ця проблема завжди турбувала Флобера, який, згідно із спогадами Г. де Мопассана, розбирався в медицині, математиці, історії на рівні професорів. Із проблемою профанації науки був пов’язаний і образ аптекаря Оме.

Творчість Флобера мала величезний вплив на світову літературу (І. Тургенєв, Г. деМопассан, брати Гонкури, А. П. Чехов).

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Творчість Флобера. И в закладках появилось готовое сочинение.

Творчість Флобера.