Українські народні казки (з елементами Компаративістики). Цикл уроків

Мета: дати учням поняття про казку як фольклорний жанр, озна-

Йомити з особливостями будови народної казки, зі змістом казки; вчити працювати зі словами-синонімами; порівняти українську та російську однойменні казки; розвивати вміння виразно читати народну казку; висловлювати власні судження про її зміст; виховувати бажання творити добро, жити чесно.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: «цеглинки» (паперові заготовки) для схеми «Будова казки».

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційний Етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (запросити один одного до світу казки)

2. Актуалізація досвіду

Незакінчене речення: «Найбільше я люблю, як мама розказує казку про...»

3. актуалізація опорних знань

Які розповіді ми називаємо казками? Хто може бути героєм казки?

(Ті, у яких ідеться про вигадані події; героями у них можуть бути і тварини, і рослини, і предмети, і явища природи тощо)

Що означають поняття «реальність» та «нереальність»? Які схожі слова

можна дібрати до них? (Те, що може відбуватися у житті,— дійсність;

чого не може бути — фантастичність)

Правильно. Слова Реальний І Дійсний — Синоніми, та Нереальний І Фантастичний — Синоніми.

ІІ. Цілевизначення

Ви багато казок прочитали, багато ще прочитаєте, а сьогодні ми з’ясуємо, які казки називаються народними, які різновиди та теми народних


Казок, яка будова казки. Виявимо, чого навчають народні казки, а саме казка «Про правду і кривду».

III. Опрацювання Навчального Матеріалу

1. Робота в зошитах. Запис дати та теми уроку

2. Слово вчителя

Слово «казка» викликає у кожної людини (і маленької, і дорослої) приємні почуття, тепло в душі.

• Як ви думаєте, чому? (Бо в казках добро завжди перемагає зло)

• Дійсно, з дитинства мами, тата, бабусі й дідусі вводили нас у дивовижний світ, у якому добро обов’язково перемагало зло.

• Казки поділяються на народні та авторські.

• Як ви гадаєте, чому? (Народні — складені народом; авторські мають конкретного автора)

• Хто є героями казок? (Героями можуть бути люди, звірі та фантастичні істоти)

3. Запис у зошиті

Казка — розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події. Особливості народної казки:

• автор — колективний (народ);

• існувала в усній формі;

• може мати багато варіантів.

Казки бувають про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

4. Усне пояснення вчителя.

Ті казки, в яких головні герої — звірі, птахи, комахи, риби тощо, називаються казками про … (тварин).

Ті, в яких відбуваються фантастичні перетворення, є чарівні предмети, називаються … (фантастичними).

А казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, у них розповідається про стосунки між людьми і вирішуються моральні проблеми, називаються (соціально-побутовими).

5. Бесіда

Якими словами найчастіше починаються казки? (Жили-були, в одному

царстві...)

Так, початки у всіх казках дуже схожі. Такий початок називається «зачин». Крім основної частини, в якій викладається зміст казки, є ще «кінцівка», яка теж майже у всіх казках подібна.

Пригадайте, як часто закінчуються казки? (Герої одружуються, добро

перемагає зло, усі живуть-поживають та добра наживають)


6. макет «Будова казки». Запис будови казки у зошит

1. Зачин

2. Основна частина

3. Кінцівка

7. робота над текстом казки

Удома ви читали казку «Про правду і кривду», а на сьогоднішньому уроці вивчили будову казки.

• Скажіть, де у цій казці зачин? (Жили колись-то два брати..)

• Хто головні герої казки? Про що вони засперечалися? (Головні герої — дядько та небіж; засперечалися про те, чим у світі краще жити — правдою чи кривдою)

• Кого зустріли на своєму шляху? Які відповіді чули від подорожніх? (Чоловік із заробітків, пан та піп)

• Чим закінчилася суперечка між дядьком і небожем? (Небіж програв суперечку)

• Який фантастичний елемент зустрічається у цій казці? (Зустріч із чортами)

7. міжпредметні зв’язки

• Уроки народознавства вводили вас у світ вірувань давніх українців.

• У які сили вірили наші предки? (Добрі та злі; святу та нечисту сили)

• А чи зустрічаємося ми в цій казці з представниками однієї із цих сил? (Так, із представниками нечистої сили — чортами)

• Як вони нашкодили людям? Найдіть, як про це говориться у тексті. («...Поробив так, що ізроду-довіку не вгатять (селяни) Греблі», «...всю воду повисушував...», «... у короля одна дочка, та й та нездорова...»)

• Хто допоміг людям і як? (Діти зачитують із тексту відповіді)

• Чи зустрівся небіж із дядьком? При яких обставинах? (Дядько приїхав торгувати у місто, в якому правив небіж)

• Які риси характеру проявилися при зустрічі небожа-короля та дядька-купця? (У небожа — щедрість, уміння пробачати образи (синонім — незлостивість); у дядька — заздрість)

• Як закінчується казка? (Бажання дядька розбагатіти нечесним шляхом закінчується для нього трагедією: чорти повісили його)

• Чому вона нас вчить? (Треба вірити в правду, жити чесно, не звертати на шлях кривди. Робити добро людям, виручати їх із біди. Ніколи не заздрити людям і досягати усього в житті своєю працею)


• На уроці зарубіжної літератури ми вивчили російську казку «Правда и Кривда».

• Хто головні герої у цій казці? (Правда і Кривда)

• Про що засперечалися Правда з Кривдою? У кого питали поради? Які відповіді почули від писаря та судді? (Поради питали у судді та писаря, які сказали, що краще жити кривдою)

• Хто допомагає Кривді, з ким він водиться? (З нечистою силою)

• Як перемагає Правда Кривду і чим закінчується казка? (Цар залишає Правду у себе в домі і віддає за нього свою доньку)

• До якого виду казок належить казка? (До соціально-побутових, бо саме в таких казках героями виступають образи Правди та Кривди)

9. підсумок учителя.

• Як в українській, так і в російській казці головні герої сперечаються про те, чим краще жити в світі — правдою чи кривдою, бо це питання вічне і відповідь на нього шукали і шукають люди різних народів. Висновки ж в обох казках однакові.

• Скажіть, які вони? (Краще на світі жити правдою)

• У що вірить колективний автор — народ? (І український, і російський народ вірить у перемогу правди в світі, хоч яким би важким і тернистим був її шлях)

IV. Застосування Вивченого

Робота в групах

Група І — «Дослідники-літературознавці». Довести, що прочитані твори — казки.

Група ІІ — «Психологи». Переконати героїв, які зустрічалися на початку казки «Про правду і кривду», у тому, що жити краще правдою, аніж кривдою.

Група ІІІ — «Статисти». Яке магічне число, де і скільки разів зустрічається у казці?

V. Рефлексивно-Оцінювальний Етап

— Що вам сподобалося на уроці? Який висновок зробили після аналізу казок?

VI. Домашнє Завдання

Група 1: скласти план казки.

Група 2: дібрати прислів’я та приказки, у яких говориться про правду та кривду та записати їх у зошит.

Група 3: записати власні судження про правду та кривду в сучасному житті.

Для всіх: прочитати казку «Мудра дівчина».


Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Українські народні казки (з елементами Компаративістики). Цикл уроків. И в закладках появилось готовое сочинение.

Українські народні казки (з елементами Компаративістики). Цикл уроків.