УТВЕРДЖЕННЯ САМОЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ В БАЛАДІ Ф. ШИЛЛЕРА «РУКАВИЧКА»

Мета: розширити знання учнів про літературну баладу;

Ознайомити з життям і творчістю німецького поета Ф. Шиллера; розвивати навички виразного читання, аналізу балади; виховувати почуття гідності, повагу до цінності людського життя. Обладнання: Портрет Ф. Шиллера.

Зробити з людей — Людей. Ф. Шиллер

ХІД УРОКУ

І. Оголошення Теми, Мети Уроку іі. Актуалізація Опорних Знань

Літературна гра «Продовжи речення».

• Балада — це … (Літературно-епічний твір фантастичного, історико-героїчного, соціально-побутового змісту з напруженим сюжетом.)

• Існують такі види балад … (Фнтастичні, історико-героїчні, соціально-побутові.)

• Літературна балада відрізняється від фольклорної тим, що … (Літературна написана одним автором.)

• Робін Гуд — це … (Головний герой англійських фольклорних балад, захисник бідних і знедолених людей, улюблений герой англійського народу.)

• У баладі «Смерть матері Юговичів» розповідається про… (Про події, що відбулися на Косовому полі в 1389 р., де проходила битва між сербами і болгарами з однієї сторони і турками з іншої.)

• «Балада Прикмет» Ф. Війона викликає інтерес читачів і через 500 років, тому що … (Проблеми, які хвилювали автора в той час, актуальні й для сьогодення.)

Ііі. Робота За Темою Уроку

1. Мотивація навчальної діяльності

— Що таке людське життя? На попередньому уроці ми розмірковували над цим запитанням. У кожного з нас є свій власний


Життєвий досвід. Тому художній твір, з яким ми познайомимося на уроці, допоможе нам усвідомити, яку цінність слід надавати людському життю — як своєму, так і чужому. Тема зіткнення особистості з жорстоким світом знайшла своє відображення в баладі Ф. Шиллера «Рукавичка».

2. Повідомлення учнів про життя і творчість письменника

Повідомлення про життя і творчість Шиллера

Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 р. в невеличкому німецькому містечку Марбах. Мати його була дочкою сільського пекаря, батько — військовим фельдшером. У дитинстві Фрідріха віддали вчитись до латинської школи, та він був байдужий і до латини, і до катехізису. Тільки в старших класах юнак полюбив твори римських класиків — Овідія, Горація, Вергілія. Справжнім святом для школяра стали видвідини герцогського театру в Людвігсбурзі, де поселився батько, полишивши військову службу. Подальшу долю Шиллера вирішив герцог, можновладний правитель Вюртемберга. Герцог був великим деспотом, але грав роль «освіченого монарха», він створив власну школу в Карлс-шуле, перетворену згодом на академію, але насправді це була «плантація рабів», як її називали німці. Уся система навчання полягала в різках, якими карали за найменшу провину. На лихо сім’ї Шиллерів герцог запримітив Фрідріха і змусив його піти до академії на цілих вісім років. У 1780 році Шиллер закінчив медичний факультет академії і став військовим лікарем з мізерною платнею, однак муштра і знущання супроводжували його й після навчання. Єдиною розрадою була література. Потайки він зі своїми друзями читав Лессінга, Гердера, Віланда, Руссо, Плутарха. Ще в академії Шиллер почав писати драму «Розбійники», яка була завершена в 1781 році. П’єса була поставлена в театрі Мангейма і мала великий успіх. Це твір про бунт особистості проти деспотизму й лицемірства суспільства. Шиллер задумує нові твори, пише цілу низку віршів, але його літературна діяльність викликала гнів правителя. Герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. За порушення наказу — в’язниця. І Шиллер надумав утекти. Почалися його мандри по Європі. У 1783 році він завершує роботу над п’єсою «Підступність і кохання», яка принесла авторові новий тріумф. Письменник багато працює, серйозно вивчає філософію, історію. У його творчості поступово утверджується тип сильної особистості, котра вступає в боротьбу з недосконалим ладом, утверджує ідеали волі й справедливості і дбає про інтереси всього людства.


Влітку 1787 року поет поселився у Веймарі. Це невеличке місто на той час стало центром німецької літератури. Там жили Гете, Віланд, Гердер. Гете допоміг Шиллеру влаштуватися професором історії в Ієнському університеті, однак у закладі панувала атмосфера заздрісності й дріб’язковості, і це гнітило поета. Згодом Шиллер полишив професорську кафедру, проте роботи над історичними й філософськими працями не припинив.

У числі друзів Ф. Шиллера була родина зубожілих дворян Лен-гефельд — мати й дві доньки. Поет щиро покохав молодшу сестру Шарлотту. У 1790 р. вони повінчалися в тихій сільській церкві, їхнє кохання витримало все: і злидні, і хвороби, і гнів правителів. У Фрідріха й Шарлотти народилося п’ятеро дітей, дружина була із Шиллером до його останніх днів, переживши поета на 21 рік. Він оспівував кохану в своїх творах. Ода Шиллера «Тріумф любові» стала назавжди гімном вічному коханню.

Виразне читання вірша

Лиш любов, любов жива

В безконечності єства

Животворна сила!

Це ж любов, любов бринить

Срібляними ручаями,

Це ж любов, любов дзвенить

Голосними солов’ями,

Це ж любов, любов співа

В вічній музиці єства …

Не знайти без неї брам

І безсмертя світлий храм,

Нам у емпіреї

Не ввійти без неї.

Лиш любов, любов жива

Нас веде до божества,

Зносить в емпірії!

Щасні від любові

Люди і богове —

В неї рівні всі!

З нею небо — раєм,

І земля сіяє

В неземній красі…

(Переклад М. Лукаша)

Учитель. «Зробити з людей — Людей», — таке завдання поставив у своїй творчості й Фрідріх Шиллер. Прагнення наблизити духовне воскресіння людства відчувається у його драмах, віршах, баладах. Він намагався показати суспільство таким, яким воно


Було насправді, однак при цьому ніколи не втрачав віри в людину і в її життя, Тому в його спадщині, зокрема в його баладах «Нурець», «Івікові журавлі», «Рукавичка» та ін., ми знайдемо і глибокий біль за недосконалість світу, і водночас великі ідеали гуманізму, волі, прагнення до щастя.

Тема зіткнення особистості з жорстоким світом продовжується в баладі «Рукавичка». В основі твору — розповідь про подію, яка відбулася начебто при дворі французького короля Франциска (1515-1547). Прототипом героя став лицар Деларж, про хоробрість і любовні пригоди якого збереглося багато легенд.

3. Виразне читання балади учителем

4. Бесіда за питаннями

• Яке враження справила на вас балада?

• Як інтерпретується історична легенда в творі?

• Які два світи можна визначити в баладі?

• Поділіть баладу на окремі частини. Яке значення має кожна з них?

• Який момент можна назвати кульмінаційним? Скільки кульмінацій у творі?

• Яке значення має зображення звірів?

5. Аналіз твору

У баладі Ф. Шиллера «Рукавичка» немає нічого фантастичного. Історична легенда наближується до реального життя, що дає можливість письменнику показати загальний стан людства і місце особистості в ньому. У баладі чітко визначені два світи: світ звірів (лев, тигр, два леопарди) і світ людей (король Франц, царедворці, лицар Деларж, Кунігунда, дами). У звірячому світі йде боротьба не на життя, а на смерть. Король Франц розважається, влаштовуючи бійки в своєму звіринці. Але така сама жорстока гра триває і серед людей, які нічим не відрізняються від хижаків. Кунігунда заради власного задоволення здатна послати на смерть закоханого в неї Деларжа, не думаючи про наслідки. Рукавичка — лише привід для розваги. Чи впала вона випадково поміж тигром і левом, чи дама навмисно кинула її — автор не пише; та це й не суттєво. Важливо лише те, що Кунігунда змушує Деларжа підняти її. А присутні мовчки спостерігають за жорстокою грою, як нещодавно вони споглядали бій звірів.

Судячи з оригіналу, Шиллер не випадково кілька разів використовує іменник «коло», зображуючи королівській двір і лев’ячий звіринець: навколо Франца — придворні; дами стоять


У колі на балконі, утворивши неначе віночок, тигр б’є хвостом у страшному колі; у колі звіринця відбувається бій; коли лев «встає, страшні кішки розташовуються колом. Отже, хижих звірів можна сприймати як певну алегорію жорстокого світу людства. Коло — замкнута лінія, це підкреслює нездоланність насильства, з якого важко знайти вихід. У клітці знаходяться не тільки звірі, а неначе все людство. Звірі навіть кращі за людей, бо коли лев встає, тигр і два леопарди припиняють бій, наступає тиша. А король Франц нічого не робить для того, щоб зупинити Деларжа від небезпечного вчинку — входу в клітку.

У баладі можна виділити кілька частин, кожна з яких поступово посилює емоційну напругу:

I — зображення королівського двору, очікування бою звірів;

II — король киває пальцем — виходить лев;

III — король знов киває пальцем — з’являється тигр;

IV — король киває втретє — вибігають два леопарди, бій звірів, лев встає — тиша;

V — рукавичка з прекрасної руки Кунігунд падає поміж тиг

ром та левом, дама велить Делоржу підняти рукавичку;

Страницы: 1 2

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » УТВЕРДЖЕННЯ САМОЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ В БАЛАДІ Ф. ШИЛЛЕРА «РУКАВИЧКА». И в закладках появилось готовое сочинение.

УТВЕРДЖЕННЯ САМОЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ В БАЛАДІ Ф. ШИЛЛЕРА «РУКАВИЧКА».