Мета: зацікавити учнів творчістю Р.-Л. Стівенсона, озна-
Йомити зі змістом балади, в основу якої лягла старовинна кельтська легенда; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним почуттям і спільною метою народу; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати повагу до героїчного минулого шотландського народу, прагнення бути патріотами.
Обладнання: портрет Р.-Л. Стівенсона.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка Домашнього Завдання
1. Виразне читання балади О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
2. «Екскурсія картинною галереєю»
Учні-екскурсоводи демонструють свої малюнки.
Іі. Робота За Темою Уроку
1. Оголошення теми, мети уроку, епіграфа
2. Розповідь учителя про життя і творчість Р.-Л. Стівенсона
Завдання: підготуватися до створення асоціативного куща по біографії письменника.
Р.-Л. Стівенсон завжди прагнув у світ, який би відрізнявся від буденності, у світ подорожей і пригод, морів і океанів, незвичайних обставин і бурхливих пристрастей. Він був романтиком удачі, вільного життя, далеких мандрівок. Його не влаштовував надмірний прагматизм сучасників, їх точний розрахунок, приземлене існування. В одному зі своїх листів він писав: «Романтику нічим дихати в нашому світі…», і Стівенсон завжди шукав
Для себе інше повітря — свіже, вільне, сповнене аромату моря й рослин. Він шукав його у своїх віршах, пригодницьких романах, історичних повістях. А знайшовши, дарував людям із надією на оновлення буття.
Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Едінбурзі. Його батько й дід будували маяки в найнебезпечні-ших місцях. З дитинства Стівенсон дуже хворів. Здається, що він зазнав усіх хвороб, які тільки існували: сухоти, ревматизм, виразка шлунку, запалення легенів і нирок та інші. Йому постійно треба було шукати теплий клімат. Шотландські пейзажі були гарні для очей, але не для його здоров’я. Можливо, тому Стівен-сон, який постійно боровся з хворобами і прожив лише 44 роки, так любив життя і намагався зробити його насиченим, яскравим, неповторним. Батьки приділяли велику увагу вихованню свого хворобливого сина. Батько, сер Томас, завжди уособлював для Роберта мудрість і зваженість. Мати з початку до кінця життя Стівенсона вела щоденник, у якому записувала найважливіші події, пов’язані з ним, а також зберігала кожну сторінку його рукописів, що потрапляли їй до рук.
Найбільше в житті Стівенсон любив писати й мандрувати. Після закінчення університету він відвідав Голландію, Бельгію, Італію, Швейцарію та інші країни. У 25 років у Фонтенбло, неподалік від Парижа, він зустрів американку Фенні Осборн.
У 1880 році вони одружилися. Трохи пізніше Стівенсон напише: «Кохання— це великий талісман, що перетворює землю на сад, і надія, яка приходить до всіх, невмируща; вона сильніша за випадковості життя, сильніша за смерть і простягає тріпотливі руки навіть із могили». Фенні була з Робертом усе його недовге життя, доглядала його, коли він хворів, мужньо переживала злидні, їздила зі Стівенсоном по всьому світу в пошуках найкращого для нього клімату. З Фенні він став справжнім письменником.
Славу Стівенсонові принесли його пригодницькі твори — «Острів скарбів» (1883), «Чорна стріла» (1888), «Володар Баллантре» (1889), а також збірки віршів і балад. Навіть суворий батько змирився з письменницьким талантом сина. Старий сер Томас навіть допомагав Робертові: на його прохання він складав список речей Біллі Бонса з роману «Острів скарбів». А. Ллойд, син Фенні, багато років був першим читачем творів Стівенсона і був від них у захваті. Усе свідчило про те, що Стівенсон стояв на шляху до великого успіху.
Однак жити письменникові залишалося недовго.
Останні роки він прожив на острові Самоа в Тихому океані. Теплий клімат дав змогу завершити ще кілька рукописів. Стівенсон
Багато працював, їздив верхи, ходив у гості, вчився танцювати, плавав на човні, сам складав молитви для місцевих жителів. Мешканці Самоа, називали його Великим Розповідачем (Туси-тала). 13 листопада 1894 року відбулося свято на честь дня народження Стівенсона. З грудня Фенні передчувала якесь лихо. Вона нервувала з самого ранку, плакала без причини. Роберт вирішив її розвеселити. Приніс пляшку бургундського вина, зробив салат. Та раптом він упав — крововилив у мозок. Через дві години Сті-венсон помер. Як сказали лікарі, його згубили не слабкі легені, які він лікував усе життя, а перевтома. За кілька років до смерті у нього перестала рухатися права рука. І все ж таки Стівенсон намагався писати: «Я вважаю, що переміг, з честю прийнявши виклик, який кинула мені доля».
Стівенсона поховали на вершині гори Веа, місці, яке він сам вибрав. В останню путь його супроводжували Фенні, її діти, мати й тубільці. На могилі стоїть камінь зі словами Реквієму», що Сті-венсон написав сам:
Під широким і зоряним небом
Вирийте могилу і покладіть мене.
Радісно я жив і радісно помер,
І з бажанням ліг відпочити.
Таке напишіть на згадку про мене:
Тут він лежить, де й хотів лежати;
У дім повернувся моряк, у дім повернувся з морів,
І мисливець повернувся з узвиш…
У 1915 році тут знайшов вічний спокій і прах Фенні. Одна могила на двох на маленькому острові серед Тихого океану — епілог їхнього романтичного кохання.
3. Учні складають асоціативний кущ
Подорожі |
Романтик |
Хвороби |
«Острів скарбів» •<- |
>• Щасливе кохання |
Підтримка батьків
Острів Самоа |
Балади, пригодницькі твори
4. Робота над змістом балади «Вересковий трунок»
Словникова робота
Пікти — легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів (від останньої назви походить і назва Шотландії,
Буквально — країна скоттів). Пікти, за переказами, були дуже малі на зріст. В основу твору покладено давню шотландську легенду про вересковий трунок.
• Верес — вічнозелений низький кущик з дуже дрібним і чис
ленним листям та лілово-рожевими квітками; трунок (заст.) —
тут: напій, переважно алкогольний; броварі — (заст.) — пи
вовари; можновладець — тут: особа, яка керує країною, пра
витель, володар; пучина, нурт — те саме, що вир.
Читання балади вчителем, учнями. Бесіда за прочитаним
• Яке враження справив на вас твір?
• Перекажіть сюжет балади.
• Яким було життя піктів до початку війни? (Пікти жили щасливо, дружно, варили свій вересовий напій.)
• Опишіть, яким ви уявляєте собі шотландського короля. (Він жорстокий, «… сіяв смерть і жах» навколо себе, його боялися всі навкруги.)
• Знайдіть у ІІ строфі порівняння, яке допомагає увиразнити жахливе становище маленького народу. («Він гнав їх, неначе ланей».)
• Якими епітетами змальовано останніх піктів? («бідні пікти», «броварі малі», «… і піктів голос тоненький»)
• Чи здаються вам пікти зовсім беззахисними? (Автор показує їх на тлі рідного краю, сама природа підтримує їх.)
• Зачитайте описи природи. Яку роль вони виконують у баладі? (Пейзаж подано не заради описовості, а задля яскравішого емоційного забарвлення твору.)
5. Робота в парах
Пригадайте, що таке антитеза. Доведіть, що балада побудована на антитезі. Аргументуйте відповідь.
• Щасливе життя піктів (строфа І) — нещастя, що їм приніс шотландський король (строфа ІІ).
• Краса гір, уквітчаних вересом — могили піктів як символ трагедії народу (строфа ІІІ).
• Літнє буяння природи — похмурий настрій короля (строфа ІІІ).
• Жахливий клекіт пучин, який несе смерть — цвітіння вересу, що є для піктів символом вільного життя.
• Необмежена влада — короля — безправне становище маленького народу (увесь твір).
• Сила духу останніх піктів — безсилля короля (увесь твір).
6. Порівняння уривків оригіналу й перекладу
Оригінал |
Підрядник |
Переклад |
НЕАТНЕК АЬЕ |
ВЕРЕСОВИЙ ЕЛЬ |
ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК |
Страницы: 1 2 Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » «Вересковий трунок» Як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі З іноземними загарбниками. И в закладках появилось готовое сочинение. |