Ася. Повість (1858), у скороченні

Щоденник зайвої людини. Повість (1848 - 1850) Місяць у селі. Комедія (1850, опубл. 1855) Рудин. Роман (1855) Ася. Повість (1858) Дворянське гніздо. Роман (1858) Напередодні. Роман (1859) Перша любов. Повість (1860) Батьки й діти. Роман (1862) Дим. Роман (1867) Новина. Роман (1876) Клара Милич (Після смертиповесть (1883)

Н. Н., літня світська людина, згадує історію, що приключилася, коли йому було років двадцять п'ять. Н. Н. тоді подорожував без мети й без плану й на шляху своєму зупинився в тихому німецькому містечку 3. Один раз Н. Н., придя на студентську вечірку, познайомився в юрбі із двома росіянами - молодим художником, що назвався Гагиним, і його сестрою Ганною, що Гагин називав Асею. Н. Н. уникав росіян за кордоном, але новий знакомий йому сподобався відразу. Гагин запросив Н. Н. до себе додому, на квартиру, у якій вони із сестрою зупинилися. Н. Н. був зачарований своїми новими друзями. Ася спочатку цуралася Н. Н., але незабаром уже сама заговорювала з ним. Наступив вечір, прийшла настав час їхати додому. Їдучи від Гагиних, Н. Н. відчув себе щасливим

Пройшло багато днів. Витівки Асі були різноманітні, щодня вона представлялася нової, інший - те вихованою панянкою, те пустотливою дитиною, те простенькою дівчинкою. Н. Н. регулярно відвідував Гагиних. Якийсь час через Ася перестала пустувати, виглядала засмученої, уникала Н. Н. Гагин звертався з нею поблажливо, а в Н. Н. міцніла підозра, що Гагин - не брат Асі. Дивний випадок підтвердив його підозри. Один раз Н. Н. випадково підслухав розмову Гагиних, у якому Ася говорила Гагину, що любить його й нікого іншого не хоче любити. Н. Н. було дуже гірко.

Кілька наступних днів Н. Н. провів на природі, уникаючи Гагиних. Але через кілька днів він знайшов будинку записку від Гагина, що просив його прийти. Гагин зустрів Н. Н. по-приятельському, але Ася, побачивши гостюючи, розреготалася й утекла. Тоді Гагин розповів другові історію своєї сестри

Батьки Гагина жили у своєму селі. Після смерті матері Гагина його батько виховував сина сам. Але один раз приїхав дядько Гагина, що вирішив, що хлопчик повинен учитися в Петербурзі. Батько противився, але поступився, і Гагин надійшов у школу, а потім у гвардійський полк. Гагин часто приїжджав і один раз, уже років у двадцять, побачив у своєму будинку маленьку дівчинку Асю, але не звернув на неї ніякої уваги, почувши від батька, що вона сирота й узятий їм «на прогодування».

Гагин довго не був у батька й лише одержував від нього листа, як раптом один раз прийшла звістка про його смертельну хворобу. Гагин приїхав і застав батька вмираючої. Той завішав синові піклуватися про свою дочку, сестру Гагина - Асі. Незабаром батько вмер, а слуга розповів Гагину, що Ася - дочка батька Гагина й покоївці Тетяни. Батько Гагина дуже прив'язався до Тетяни й навіть хотів на ній женитися, але Тетяна не вважала себе баринею й жила у своєї сестри разом з Асею. Коли Асі було дев'ять років, вона втратилася матері. Батько взяв її в будинок і виховував сам. Вона соромилася свого походження й спочатку боялася Гагина, але потім його полюбила. Той теж до неї прив'язався, привіз її в Петербург і, як йому не було гірко це робити, віддав у пансіон. Там у неї не було подруг, панянки її не любили, але тепер їй сімнадцять, вона закінчила вчитися, і вони разом поїхали за кордон. І от... вона пустує й дуріє як і раніше...

Після оповідання Гагина Н. Н. стало легко. Ася, що зустріла їх у кімнаті, раптово попросила Гагина зіграти їм вальс, і Н. Н. і Ася довго танцювали. Ася вальсувала прекрасно, і Н. Н. довго потім згадував цей танець

Весь наступний день Гагин, Н. Н. і Ася були разом і веселилися, як діти, але через день Ася була бліда, вона сказала, що думає про свою смерть. Всі, крім Гагина, були смутні

Один раз Н. Н. принесли записку від Асі, у якій вона просила його прийти. Незабаром до Н. Н. прийшов Гагин і сказав, що Ася закохана в Н. Н. Учора весь вечір її била лихоманка, вона нічого не їла, плакала й зізналася, що любить Н. Н. Вона бажає виїхати...

Н. Н. розповів другові про записку, що надіслала йому Ася. Гагин розумів, що його друг не жениться на Асі, тому вони домовилися, що Н. Н. чесно з нею порозуміється, а Гагин буде сидіти будинку й не показувати виду, що знає озаписке.

Гагин пішов, а в Н. Н. голова йшла навкруги. Інша записка сповістила Н. Н. про зміну місця їх з Асею зустрічі. Придя в призначене місце, він побачив господарку, фрау Луїзі, що і провела його в кімнату, де очікувала Ася

Ася тремтіла. Н. Н. обійняв її, але відразу згадав про Гагине й став обвинувачувати Асю в тім, що вона все розповіла братові. Ася слухала його мовлення й раптом заридала. Н. Н. розгубився, а вона кинулася до дверей і зникла

Н. Н. метався по місту в пошуках Асі. Його гризла досада на себе. Подумавши, він направився до будинку Гагиних. Назустріч йому вийшов Гагин, стурбований тим, що Асі досі немає. Н. Н. шукав Асю по всьому місту, воно сто разів повторювало, що любить її, але ніде не міг неї знайти. Однак, підійшовши до будинку Гагиних, він побачив світло в Асиной кімнаті й заспокоївся. Він прийняв тверде рішення - завтра йти й просити Асиной руки. Н. Н. був знову щасливий

На інший день Н. Н. побачив у будинку служницю, що сказала, що хазяї виїхали, і передала йому записку Гагина, де той писав, що переконано в необхідності розлуки. Коли Н. Н. ішов мимо будинку фрау Луїзі, вона передала йому записку від Асі, де та писала, що якби Н. Н. сказав одне слово - вона б залишилася. Але, видно, так краще...

Н. Н. усюди шукав Гагиних, але не знайшов. Він знав багатьох дружин-шин, але почуття, розбуджене в ньому Асею, не повторилася більше ніколи Туга за нею залишилася в Н. Н. на все життя

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Ася. Повість (1858), у скороченні. И в закладках появилось готовое сочинение.

Ася. Повість (1858), у скороченні.





|