Цвейг С. Бальзак. XX. «Людська комедія»

Цвейг С.: Бальзак

XX. «Людська комедія»

"Людська комедія"Гюго й Ламартина.

Отже, треба на швидку руку скласти дві "драморами", щоб погасити принаймні самі скандальні, самі "невідкладні борги", поголоска про які докотилася до Петербурга й Верховни. Нову п'єсу Бальзака "Памелу Жиро", міщанську мелодраму, написану на чотири п'ятих двома безталанними "негрів", приймає до постановки театр "Водевіль". Іншу &"Виверткого Кинолу" &"Одеон". І Бальзак виконаний рішучості расквитаться з її допомогою за провал "Вотрена", домогтися грандіозного успіху

Як завжди, він зосереджує свої зусилля не на самому головному, не на роботі. Починаються репетиції "Киноли", але п'ятий акт усе ще не готовий, і це так дратує виконавицю головної ролі, знамениту мадам д'орвалли, що вона відмовляється від участі вспектакле.

Але Бальзаку найбільше хочеться перетворити прем'єрові в саме блискуче видовище із всіх бачених Парижем, перетворити її в нечуваний і безприкладний тріумф. Особи, що володіють ім'ям і вагою, повинні все без винятку бути в театрі, сидіти на самих почесних місцях. Не можна дати прокрастися жодному ворогові, жодному заздрісникові, а те ще, як це було на прем'єрі "Вотрена", вони своїми лементами й свистками настроять вороже й публіку. І Бальзак умовляється з директором театру, що на перший спектакль квитки будуть видавати тільки з дозволу його, Бальзака, і час, що він повинен використовувати за письмовим столом, щоб закінчити ще зовсім сиру п'єсу, Бальзак проводить у театральній касі й у директорській конторі

План битви розроблений з істинно бальзаківською пишнотою. Просценіум повинні прикрашати посли й міністри, місця в партері будуть зайняті кавалерами ордена святого Людовика й перами Франції. Депутати й державні чиновники повинні сидіти в першому ярусі, фінансисти в другому, богатие буржуа в третьому. Крім того, зал будуть прикрашати своєю присутністю найкрасивіші жінки, що блищать на самих видних місцях. І Бальзак найняв малювальників і живописців, щоб увічнити сліпучу картину цього вечора

Спочатку Бальзак розрахував, як завжди, вірно. Слухи про блискучу прем'єру збуджують загальний інтерес. Парижане юрбляться перед касою й пропонують подвійну й навіть потрійну ціну за квитки. Але раптом із застрашливою логікою відбувається те, що відбувається завжди, коли Бальзак пускається в ділові операції: він надмірно натягнув тятиву, перенапружив лук, і лук ламається. Замість того щоб брати подвійну й потрійну плату за квитки, він, прагнучи ще більше підігріти інтерес, поширює слухи, начебто всі місця в театрі вже розкуплені. Глядачі вирішують потерпіти й дочекатися третього або четвертого подання сенсаційної п'єси. І коли ввечері 19 березня 1842 року повинна зібратися блискуча публіка, отут раптом з'ясовується, що через невдалу тактику Бальзака три чверті місць залишилися порожніми. Це заздалегідь визначає реакцію глядачів, які з'явилися захоплюватися один одним. Дарма директор Лиро вже в останню мінуту заганяє в театр целую орду клакерів, і всякий, хто тільки хоче, може відразу, і притім зовсім безкоштовно, одержати квиток

Запобігти провалу неможливо. Чим трагичнее розвертається дія п'єси, тим розв'язніше поводяться глядачі. Наступні спектаклі відвідуються тільки тому, що публіці хочеться взяти участь у скандалах. Глядачі сурмлять, дудять, свистять, співають хором: "Мсьє Бальзак потрапив впросак!" Самого Бальзака жодного разу не викликають. Втім, це було б дарма, тому що зусилля, витрачені на те, щоб відповідним чином заповнити зал для глядачів, так вимотали його, що після закінчення спектаклю його знаходять сплячої в ложі. Лише прокинувшись, довідається він, що знову &"Виверткий Кинола" провалився, написати чотири томи романів, то ми не станемо скаржитися разом з ним. Тому що романи й новели, написані Бальзаком під тиском обставин у ці роки &"Темній справі" Бальзак сліпучим променем світла опромінює закулісні сторони наполеонівської політики. В "Баламутці" він з такою сміливістю трактує проблеми підлоги, на яку не зважився б ніхто з його сучасників

Ніхто не досліджував так самі темні завулки людської душі, як Бальзак, що створив образи перекрученого сластолюбця сімдесятирічного д-ра Руже й тринадцятилітньої покірної дівчинки &"баламутки", що старий виховав для того, щоб зробити з її свою коханку

А яка фігура Пилип Бридо! Аморальний, як Вотрен, він уже позбавлений його мелодраматизму, красномовства й пафосу. Устрашающе й незабутно правдоподібний цей Пилип Бридо.

Бальзак завершує "Втрачені ілюзії" &"Урсулу Мируе". Добуток це здається трохи фантастичним, тому що в ньому присутні спіритичні фокуси. Але зате кожний образ тут відрізняється дивною правдоподібністю

Бальзак пише "Мниму коханку" і "Спогаду молодих", "Альберта Саварюса" і "Перші кроки в житті", "Онорину" і "Провінційну музу". За три роки цей незрівнянний невтомний художник створив грандіозну кількість самих різних начерків &"Зібрання творів". Воно занадто звично, нецікаво. Чи не можна придумати який-небудь інший заголовок, з якого буде видно, що всі ці добутки, де з'являється цілий мир, де діють ті самі фігури й де показана й велич їх і падіння, у сутності становлять єдине ціле?

Бальзак погоджується. Ще десять років тому, коли він водив пером Фелікса Давена, що писало передмову до зборів його романів, вона переконався, що кожна його окрема книга &"Божественну комедію" в оригіналі. Бальзака осіняє вогненна думка. Чому б не протиставити божественної комедії &"Людська комедія".

Бальзак у захваті. Видавці теж обрадувані. Вони тільки просять його пояснити публіці це незвичайне й, звичайно ж, претензійна назва й написати передмова до всіх зборів. Бальзак з небажанням погоджується. Йому зовсім не посміхається втрачати дорогоцінний час на статтю, що обіцяє настільки малий дохід. Потрібно попросту взяти стару статтю Фелікса Давена &"Передмова до „Етюдів вдач XIX століття“, що на дев'ять десятих написана їм самим, Бальзаком. Вона пояснить читачам мети й наміру автора. Або нехай ця передмова напише Жорж Санд, його добра приятелька. Вона розумник і розташований до нього. Нарешті Бальзак скрепя серце здається, переконаний листом свого видавця етцеля, що заклинає його бути добрим батьком і не відрікатися від власного дітища. І етцель спритно підсуває йому дійсно досить коштовні ради:

"Говорите до діла й скромно, як тільки можливо. Поводитеся гідно й гордо, адже ви завершили велику працю. Говорите як можна хладнокровней. Уявіть собі, начебто ви вже зостарилися й дивитеся на себе самого з відомої відстані. Говорите так, немов це говорите не ви, а один з ваших персонажів, і ви доможетеся необхідного враження. От у цьому дусі й пишіть, мій дорогою товстун, і простите худому видавцеві, що він вирішується настільки зухвало розмовляти з вашою величністю. Ви знаєте, що він робить це з найкращими намірами".

Так виникає знаменита передмова до "Людської комедії". Воно дійсно написане спокойней, обективней і безпристрасніше, ніж можна було чекати від Бальзака. Своїм практичним розумом він оцінив дельность етцелевских закликів і знайшов золоту середину для того, щоб пояснити вся велич свого задуму. І, імовірно, не перебільшує, хоча це йому властиво, коли зізнається г-же Ганской, що ця передмова, що займає всього шістнадцять сторінок, коштувала йому більших зусиль, чим цілий роман. У ньому Бальзак пояснює свою систему світобудови, що він порівнює із системами Жоффруа де Сент-Илера й Бюффона52.

Дійсно, чи не створює суспільство з людини, відповідно до тому середовищу, у якій він діє, стільки ж різноманітних видів, скільки їх існує й у тваринному світі? Письменник, що бажає створити "Історію людського серця", у якій діє від трьох до чотирьох тисяч персонажів, зобов'язаний представити всі шари суспільства, всі форми його, всі страсті, і потрібно, щоб кожна з них була представлена принаймні одним персонажем. А творча сила художника вуж зв'яже воєдино всі окремі епізоди й фігури так, щоб вони утворили "завершену історію, у якій кожна глава &". Художник же, і в цьому полягає, властиво, його завдання, повинен, з огляду на нескінченну розмаїтість людської природи, тільки спостерігати, тому що:

"Випадок &".

Скласти працю, що, до нещастя, не залишили нам Рим, Афіни, Мемфіс, Персія й Індія, скласти таку працю про Францію дев'ятнадцятого століття &"Сцени приватного життя" зображують дитинство, юність, їхньої омани, у той час як "Сцени провінційного життя" &"Сценах паризького життя" дана картина смаків, пороків і всіх неприборканих проявів життя, викликаних вдачами, властивими столиці, де одночасно зустрічаються крайнє добро й крайнє зло...

Страницы: 1 2

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Цвейг С. Бальзак. XX. «Людська комедія». И в закладках появилось готовое сочинение.

Цвейг С. Бальзак. XX. «Людська комедія».





|