Кардуччи Джозуе

Дата народження - 27 липня - 1835

Дата смерті - 16 лютого - 1907

Кардуччи (Carducci), Джозуе 27 липня 1835 р. - 16 лютого 1907 г.

Італійський поет і критик Джозуе Кардуччи народився у Валь-Ди-Кастелло, на північно-заході Тоскани. Він був старшим із трьох дітей Микеле Кардуччи, лікаря й карбонарія члена таємної націоналістичної організації, що діяла в Італії незадовго до її об'єднання. Оскільки політичні погляди, крута вдача і яскраво виражений антиклерикалізм не сприяли популярності доктора Кардуччи серед консервативно настроєного населення Тоскани, його сім'ї доводилося часто переїжджати з місця на місце. Зрештою Кардуччи осіли в Больери до півдня від Ливорно, де прожили дев'ять років. Через спаленілої в Італії революції, а також через гарячий темперамент Кардуччи-Старшого сім'ї в 1848 і 1849 р. тричі доводилося міняти місце проживання

В 1849 р. Кардуччи переїжджають у Флоренцію, де Джозуе, якого до цього навчав батько, надходить у середню школу, що перебувала під заступництвом релігійного ордена пиаристов. Очевидно, домашнє утворення виявилося непоганим, тому що перші іспити хлопчик здав успішно. У школі К. багато читав, захоплювався класикою й такими італійськими письменниками XIX в., як Алессандро Мандзони, роман якого «Заручені» дуже любив, так само як і поезію Байрона й Шиллера. У цей час він і сам починає писати вірші на історичні теми, перекладає дев'яту пісню «Илиади», складає сатиричні віршики на своїх однокласників і вчителів і ліричні вірші такі, як «Моєї матері» ("A mia madre").

В 1851 р. батько К. стає офіцером медичної служби в Челле. Провінційна атмосфера цього містечка не сприяла розвитку юного інтелекту, і К. займався тим, що розучував патріотичні пісні із сільськими хлопчиськами. Під впливом батька, що незадовго до цього, змінивши своїм політичним переконанням, знову прийняв католицтво, К. пише оди святій Єлизаветі й Іоаннові Хрестителеві

В 1853 р. К. одержав стипендію для навчання в престижної Пизанской вищій школі. Однак через рік після надходження парубок виявив, що викладачі тут занадто педантичні, а навчальні програми безнадійно застаріли. Головною перевагою навчання в Пизе була можливість участі в літературному кружку, членом якого був історик ерколе Скарамуччию. Коли Скарамуччи вмер, К. виголосив поминальну промову, у якій звеличував свого друга як щирого патріота, що уник «скорботних і марних мрій» прихильників єдності Італії. Нападки поета на прихильників об'єднання Італії, до яких ще зовсім недавно належав він сам, - типовий приклад того, як часто мінялися протягом життя його політичні погляди

В 1854 р. батько К. знову підтвердив репутацію людини, собою не володіє, нагрубив мерові Челле, за що був обвинувачений в образі дією й змушений був залишити свій пост і стать простим низькооплачуваним хірургом у Пьянкастагнайо. Виявившись без матеріальної підтримки. К., щоб заробити на життя, становить збірник «Народна арфа Антологія релігійних, моральних і патріотичних віршів італійських поетів» ("L'arpa del popolo, scelta di poemi religiosi, morali e patnotici", 1855), основну мету збірника К. бачив у піднятті морального й патріотичного духу своїх читачів

Одночасно він пише статті для журналу «Додаток» ("L'appendice"), що видавався його іншому Пьетром Туаром, і незабаром стає провідною фігурою серед обединившихся навколо «Додатка» письменників, які ставили своєю метою захистити класицизм італійської поезії тому, що вони називали «тлетворним впливом романтизму».

Після закінчення Пизанской школи К. працює викладачем гімназії в маленькому містечку Миньято-Аль-Тедеско, однак його агресивний антиклерикалізм і нісенітність привели до того, що незабаром він одержав догану від міністра утворення й втратив надію зайняти місце в Ареццо, на яке розраховував. К. перебирається у Флоренцію й в 1857 р. випускає свій перший збірник віршів «Рими» ("Rime"), в 1880 р. перевиданий за назвою «Юнацькі вірші» ("Juvenilia") Традиційні за формою, ці сонети й балади відрізняються глибокими патріотичними почуттями й позбавлені романтичної пишномовності

1857 і 1858 роки виявилися важкими для К. Через відсутність роботи він був стиснутий у засобах, до того ж у ці роки йому довелося пережити важке потрясіння в 1857 р. покінчив із собою його брат Данте, а через рік помер батько. Незабаром, втім, доля йому посміхнулася, і в 1859 р. поет жениться на Ельвірі Меникуччи, через рік одержує місце викладача грецької мови на факультеті Вищої школи в Пистойе, а ще через кілька місяців стає професором італійської літератури в Болонском університеті, що дозволяє йому жити безбідно й містити сім'ю' дружину, сина й трьох дочок. У Болонском університеті поет проробив майже все життя, що залишилося

На початку 1860-х рр. К. бере активну участь у республіканському русі, через що в 1863 р. ненадовго втрачає місця в університеті, а в 1867 р. - ледве не втрачає кафедру. Не пройшла безвісти й публікація самої скандальної поеми К. «До сатани» ("Inno a Satana", 1865Цей пантеїстичний і антиклерикальний добуток оспівує перемогу людського розуму й прогресу над тиранією християнської теології. Через рік після виходу у світло цієї поеми К. був вибраний членом парламенту від республіканської партії, однак по ряду формальних обставин здійснювати свої обов'язки не зміг

В 1878 р. К. видає перший із трьох томів «Варварських од» ("Odi barbare", 1878...1889), де намагається вловити дух античності, наслідування ритмічній структурі грецької й латинської поезії. «Варварські оди» з переважаючої в них історичною темою, а також більше ліричні «Нові вірші» ("Rime nuove", 1861...1887) уважаються найкращими, самими вправними в його творчості. До числа відомих поетичних збірників К. ставляться також «Легке й серйозне» ("Levia gravia", 1861...1871), «Ямби й еподи» ("Giambi ed epoch", 1867...1879) і «Рими й ритми» ("Rime е ritmi", 1899); останній збірник, на думку критиків, трохи уступає попередньої. У кращих віршах К. відчувається глибоке, хоча й трохи відчужене бачення безперервності людського буття. Незалежно від того, чи випливають його вірші формам античної поезії або традиційному розміру італійського вірша, поет прагне уникати романтичної пишномовності, його вірші витримані в строгому класичному стилі

Незважаючи на те що репутація К. завжди ґрунтувалася переважно на його поетичній творчості, до якого він ставився майже як до священнодійства, його поетична спадщина відносно невелика. Із тридцяти томів зібрання творів К. вірші займають усього чотири томи. В основному ж поет писав монографії й есе наукового й полемічного характеру, присвячені всіляким темам від літературознавства до політики

В останні роки життя К., що був також блискучим оратором, уважався національним поетом Італії, користувався репутацією образованнейшего людини свого часу. В 1890 р. він став сенатором - почасти завдяки своїй літературній репутації, а почасти через зміну політичних поглядів:

У старості поет став монархістом, прихильником експансіоністської політики Італії Вафрике.

Кандидатура К. на Нобелівську премію 1906 р. була безперечної, оскільки в списку кандидатів він значився з 1902 р. Поетові була вручена премія «не тільки за глибокі знання й критичний розум, але насамперед за творчу енергію, свіжість стилю й ліричну силу, настільки характерну для його поетичних шедеврів».

У своєму мовленні С. Д. Вирсен, член Шведської академії, співвідніс біографію К. з історією політичного життя Італії. «Язичество» К., на його думку, було реакцією на витрати католицтва, але ніяк не відкиданням християнства. «К. - це утворений історик-літератор, вигодуваний античною літературою, а також Данте й Петраркою, відзначив Вирсен. Він відданий... ідеалам античності й гуманізму Петрарки». Вирсен додав, що «непорушною істиною залишається той факт, що поет, спонукуваний ідеалами патріотизму й волелюбності, це завжди людина найвищого духу».

Через слабке здоров'я К. не зміг особисто бути присутнім на церемонії нагородження. Через рік він помер. У цей час К. в основному читають фахівці з літератури, які найчастіше відзначають життєвість і універсальність його поезії. Його творчість найтіснішим образом пов'язане з Рисорджименто - рухом XIX в., що ставило своєю метою політичне об'єднання Італії

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Кардуччи Джозуе. И в закладках появилось готовое сочинение.

Кардуччи Джозуе.





|