Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники)

На рубежі ХVII—ХІХ століть в європейській літературі ствердився новий напрям — романтизм. Поштовх зародженню цього напряму дали події Французької буржуазної революції

Та наполеонівські війни, що розпочалися після неї, але підготував його весь розвиток мистецтва попередніх епох. У XVІІІ ст. романтичним називали все незвичайне, фантастичне, дивне, таке, що зустрічається лише в книгах (романах), а не в житті. На межі XVІІІ—XІX ст. термін «романтизм» вжили для визначення нового літературного напряму, протилежного класицизму.

Романтизм був пов’язаний із докорінним переглядом всієї системи цінностей, що їх відстоювали у добу Просвітництва. На той час Європа переживала сильне духовне потрясіння і розчарування від подій Французької революції, війн, що охопили майже всі європейські країни. Це розчарування породило сумнів, що людині під силу перебудувати на краще суспільний порядок на основі розуму. Адже революція не принесла суспільної гармонії, навпаки, вона викликала кривавий терор, насильство, війни. Віра в могутність розуму, суспільну гармонію похитнулася. З іншого боку, Французька революція дала приклад можливостей особистості, яка, знехтувавши загальновизнані правила, ствердилася завдяки своєму винятковому характеру. Для багатьох європейців таким прикладом став Наполеон. Таким чином, сама історія підказувала героя нової доби — виняткову людину, яка протистоїть суспільству і його нормам.

Романтизм був підготований і розвитком літератури. Багатьох письменників не задовольняли суворі класицистичні правила, яким мали підкорятися їхні твори. Вже в межах Просвітництва виникає рух письменників, головним гаслом якого була творча свобода. Пригадаймо, німецькі «штюрмери», Гете, Шиллер. Романтики підхопили ці гасла й пішли далі у художніх пошуках. Романтики довели, що почуття, уява, фантазія не менш важливі для людини, ніж розум і здоровий глузд, який обожнювали просвітителі. Саме ці риси роблять людину духовно самобутньою, і романтикам належить відкриття, що кожна людина неповторна, що в її душі цілий світ.

Художник-романтик не ставив собі за мету точно відтворити реальну дійсність. Для нього важливіше висловити своє відношення до неї, більше того, створити свій, вигаданий образ світу, часто за принципом кон трасту з навколишнім життям, щоб донести до читача і свій ідеал, і свою неприязнь до світу, з яким він не може примиритися. У пошуках ідеалів романтики звернулися не до доби античності, як класицисти і просвітники, а до Середньовіччя з його культом ідеального кохання, лицарських подвигів, добрих та злих чарівників. Через середньовічну літературу прийшли романтики і до народної творчості — легенд, казок, пісень та переказів, відкрили їхню красу і чарівність. Це знайшло відображення у творчості Е. Т. А. Гофмана, В. Скотта, М. Гоголя.

Література романтизму висунула свого героя, який найчастіше виражає авторське відношення до дійсності. Це людина з особливо сильними почуттями, з незрівнянно гострою реакцією на світ, який відкидає закони, яким підкоряються інші. Тому він завжди постає над оточенням. Герой цей самотній, і тема самотності є у творах різних жанрів, особливо в ліриці. Провідними тут були мотиви трагічної долі особистості, «світової туги», «космічного песимізму». Особливо це відчувається у творчості Дж. Г. Байрона, М. Лермонтова, Г. Гайне.

Заслуга романтизму полягає в розвитку жанрів історичного роману й драми, фантастичної повісті, ліро-епічної поеми, балади, романсу. Надзвичайного розвитку досягли лірична поезія і лірична пісня. Водночас у різних країнах романтизм виявив специфічні риси, виконував особливі соціальні та культурні функції.

У країнах Південно-Східної Європи на розвиток романтизму мав вплив національно-визвольний рух. Взаємовідносини особистості з національними проблемами, мотив «національної туги» та ін. виявилися, наприклад, у творчості А. Міцкевича, Т. Шевченка. В Україні романтизм відіграв значну роль у пробудженні національної свідомості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних традицій, мови, літератури. Значне місце в становленні романтизму в українській літературі посідала Харківська школа романтиків.

Під впливом європейського романтизму своєрідно розвивається американська література. Творчість Ф. Купера, Е. По, Г. Лонгфелло увійшла в скарбницю світової літератури, вплинула на її розвиток.

Висновок. Романтизм як напрям у літературі розкрив нові можливості зображення людини, підніс особистість і її духовну неповторність, свободу. Романтики звернулися до першоджерел мистецтва — народної творчості, збагативши літературу її образами.

Опорні слова: романтизм, романтичне світосприйняття, Французька буржуазна революція, доба Просвітництва, творча свобода.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники). И в закладках появилось готовое сочинение.

Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).





|