Охарактеризуйте Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури

Уявити історію людства, його культуру неможливо без визначних пам’яток минулого — священних книг народів світу.

Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньої індійської літератури. Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії

Та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають10, що веди мають божественне походження.

Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.

У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.

Найяскравішою пам’яткою літератури є Біблія. У грецькій мові слово «бібліа» означає «книги». Але для багатьох поколінь людей різних народів це слово стало символом віри. Віруючі сприймають Біблію як суцільний текст Святого Письма, хоча книга ця складається з багатьох творів, створених у різні часи, різними авторами, на різних мовах. Найдавніші твори Біблії виникли ще у ХІІ столітті до н. е. Останні за часом творення з’явилися на початку нашої ери.

Християнська Біблія складається з двох частин — Старий і Новий Завіти. Перша частина Біблії, Старий Завіт, є спільною для двох релігій — іудаїзму та християнства. Друга частина — Новий Завіт — викладає суто християнські ідеї.

Книги Старого Завіту поділяються на три великі цикли. Перший цикл — це П’ятикнижжя — п’ять хронікально-епічних книг, що приписуються Мойсеєві: Книга Буття, Книга Вихід, Книга Левіт, Книга Числа, Книга Второзаконня (Повторення Закону). Другий цикл — «Пророки» — розділ, у який входять давні хроніки: «Книга Ісуса Навіна», «Книга Суддів Ізраїлевих», «Книги Царств», а також до цього циклу входять твори пророків, що їх приписують Ісаї, Єремії, Єзекиїлу та дванадцяти «малим пророкам». Третій цикл — «Писання» — збірник текстів різних жанрів: гімни, повчальні повісті, збірки афоризмів, хронікальні тексти, любовна поема «Пісня над Піснями».

Історія створення Старого Завіту охоплює період від ХІІ до ІІ століття до н. е. Мова оригіналу Старого Завіту, з якого перекладалися майже всі книжки — давньоєврейська, деякі твори, зокрема «Книга приповістей Соломонових», писалися грецькою мовою.

Новий Заповіт містить 27 «книг»: чотири Євангелія, Діяння апостолів, 21 Послання апостолів, Апокаліпсис (Об’явлення Іоана Богослова). Книги Нового Заповіту створювалися впродовж І—ІІ століття н. е. Усі вони перекладені з грецької мови.

Слово «євангеліє» означає «добра новина» або «проголошення доброї звістки», і спочатку воно застосовувалося до християнської проповіді взагалі. Учені дійшли висновку, що тексти створювалися для читання вголос, наприклад, на зборах християнської громади.

Євангелія від Марка, Матфея і Луки розкривають загальнодоступні сторони новозавітного вчення. Коли ж читач перших трьох канонічних Євангеліїв переходить до четвертого, він потрапляє у світ таємничих і багатозначних символів. Євангеліє від Іоанна тлумачить земне життя Ісуса як саморозкриття сутності світу.

Коран — священна книга мусульман. Мусульманство, або іслам, релігія, яка виникла в Аравії у VІІ столітті. Кожне плем’я давніх арабів, що жили в Аравії до VІІ ст., вірило у свого бога-покровителя. Язичеській вірі у численних богів-покровителів іслам протиставив учення про єдиного, могутнього і справедливого бога-творця, правителя і верховного суддю світу.

Коран — це збірка проповідей Мухаммеда, які звернуті до язичників, що ще не прийняли ісламу, повчальних оповідок, молитов тощо. Проповіді Мухаммеда розташовані в Корані без певної тематичної системи. Сури Корану складаються з нерівної кількості змістових відрізків (айат, у перекладі — «знамення» або «чудо»), їх подано в Корані не за змістом чи хронологією, а за принципом зменшення розміру. Від сури до сури наполегливо проголошується думка про всемогутність і справедливість єдиного бога — Аллаха. У Корані немає систематичного викладення основ мусульманської релігії, тут подаються лише найважливіші положення, які вже набагато пізніше склали у певну систему мусульманські богослови. Відповідно до вчення ісламу, все існуюче у світі створене Аллахом і всі явища та події, які сталися і мають статися у Всесвіті аж до кінця світу і страшного суду, визначені ним і відбуваються згідно його волі. Сучасні дослідники Корану виділяють у тексті Корану фрагменти іудейської та християнської міфології та вірувань, арабського фольклору, норми мусульманського права.

Коран справив значний вплив на культуру багатьох народів Сходу, прискорив формування літературної арабської мови.

Висновок. Священні книги народів світу відігравали і відіграють важливу роль у духовному житті людства. У цих книгах відтворюється узагальнений життєвий і духовний досвід багатьох поколінь різних народів, етичні норми, що їх прагнули залишити нащадкам. Ідеї, сюжети, образи священних книг надихали і надихають митців на створення нових творів.

Опорні поняття: пам’ятки духовної культури, моральні настанови і закони, біблійні образи, веди, Старий Заповіт, Новий Заповіт, Євангеліє.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Охарактеризуйте Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури. И в закладках появилось готовое сочинение.

Охарактеризуйте Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури.





|