Робот-Поліцейський

Продовжуючи дивитися на сайті, я часто замислююся, а хто, властиво тут позитивні герої, а хто негативні? І не можу чітко відповісти на це питання. Здавалося б, самі негативні герої, у наслідку, роблять дуже гарні вчинки, а герої, здавалося б, позитивні - зовсім навпаки.

Фільми Робот-Поліцейський
Робот-Поліцейський



Так зложилося, що кожну статтю я починаю з невеликого культурологічного або історичного екскурсу до першооснов обговорюваної теми. Не буду порушувати порядок речей я й цього разу. Напередодні оповідання про вселений «Робокопа» скажу пари слів про літературні формули


Джерело:Фільм " Робот-Поліцейський"


Автор:Підлога Верховен


Вид: Відомі поліцейські в кіно 

Здавалося б, чого загального в якихось літературних формул і залізного мужика зі здоровенним пістолетом? А загального-те чимало. У далекому 1976-ом року американський культуролог Джон Кавелти закінчив роботу над монографією «Пригода, таємниця й любовна історія: формульні оповідання як мистецтво й популярна культура» (Adventure, mystery and romance: Form/>

Формульним добуткам, що зображують ідеальний мир (мир, позбавлений безладдя, двозначності й обмеженості), протиставляються добутки мимитические, що представляють мир у звичному й максимально реалістичному виді. Зрозуміло, що в цей час практично не існує добутків, що належать винятково до одному із двох полюсів: у більшості формульних добутків проступає фактура реального миру, у мимитических же добутках дуже часто присутні компоненти ідеального. Так, наприклад, фентезийная серія «Ведьмак» Анджея Сапковского - прекрасний приклад вростання мимитических елементів (бруд навколишнього світу; осмислені жорстокість, цинізм і підлість окремих героїв; натуралистичние комплекси й психологічні відхилення окремих позитивних персонажів) у типову формульну конструкцію. Звернувшись до іншої форми мистецтва - комп'ютерним іграм - можна привести приклад розведення мимтического добутку формульними елементами. У чудесній грі Europa 1400: The Guild, що надає гравцеві можливість відчути всі принадності життя в середньовічній Європі, безладдя навколишнього світу обмежений строгим (досить великим, але все-таки) набором однотипних дій

Ще однією відмінною рисою формульних добутків є розважальність і орієнтація на ескапизм (відхід від реальної дійсності в мир фантазій і ілюзій). Властиво, саме за це й дістається нерідко подібним до добутків від апологетів Високого Мистецтва

Втім, повернемося до нашого металевого барона. На перший погляд здається, що фільм «Робокоп» - типичнейший зразок формульного добутку, оповідання про кібернетичного супергероя, що захищає слабких і скривджених і караючому злісних і підступних. Глядач ідентифікує себе з головним персонажем, поринає в безодню вигаданого миру й одержує примітивне задоволення від происходящего на екрані екшна. Так? А от і немає!



«Робокоп» Підлоги Верховена - зразок, напевно, одного із самих талановитих і неординарних добутків, побудованих по формулі «супергерой у ворожому світі». Формульний «Робокоп» наскрізь пронизаний витонченими мимитическими нитками, аналіз складу яких дозволяє винести картину за межі розважального гетто, віднести до елітного й досить нечисленному клану «розумної» кінофантастики. Стереотипні ситуації й характери, що є основою будь-якого формульного добутку, представлені у Верховена в зовсім нових фарбах. Режисер не побоявся експериментувати в рамках устояної формули й домігся серйозного успіху. Його «формульний» робот-поліцейський сам зробився архетипом, активно експлуатованим у сучасному мистецтві. Як же так вийшло? Завдяки чому формульний добуток з нехитрим на перший погляд сюжетом стало одним зі стовпів сучасної кінофантастики?

Будемо розбиратися


Залізний дроворуб

Підлога Верховен, режисер «Робокопа», народився в Голландії, країні тюльпанів, вітряних млинів і немислимих воль. Там же він і осягав ази кіномистецтва, знімав документальні картини, працював для телебачення. В 1971-ом року Підлога дебютувала у великому кіно, і з тих пор з кінематографом не розставалися

Фільми, зняті Верховеном в «голландський» період, начисто позбавлені голлівудського лиску й гламурного глянцю. Експерименти з виразними засобами, сполучення ультра-жорстоких сцен і філософських колізій, неприкритий натуралізм, інтелектуальний епатаж - от відмітні риси нідерландських картин режисера



У другій половині 80-х Верховен перебирається в Голливуд. Там він виявляє, що правила гри на американській фабриці мрій разюче відрізняються від усього того, до чого він звик, працюючи в Європі. Звичний для Верховен метод створення кіно складався в збагаченні формульних картин більшою кількістю мимитических елементів, ускладненні сюжету психологічними колізіями, глибокому й несподіваному розкритті характерів. У Голливуде ж від режисерів насамперед чекали комерційного успіху. Кінематографічні якості картин відходили на другий план, балом правил дохід. Зрозуміло, що все це викликало у Верховена, прихильника «європейського» (тобто авторського) підходу до створення фільму, що ниє зубний біль. Однак він не був би великим режисером, якби відступив або здався на милість грошовим мішкам. Стисши зуби, голландець зважився зіграти на голлівудському полі, але зіграти на ньому за своїми правилами. Верховен блискуче впорався із цим завданням

Футуристичний бойовик «Робокоп» став першим більшим голлівудським проектом Верховена. Побудований по канонічній «супергеройській» формулі, він, однак, разюче відрізняється від більшості фантастичних екшнов. Щоб розібратися - які стереотипні ситуації й характери використовував Верховен, і в що він їх перетворив, давайте згадаємо сюжет фільму

Недалеке майбутнє, Детройт. Поліцейський Алекс Мерфи тільки-тільки одержав призначення в одній з найбільш кримінальних частин міста. Перший день на новому місці в Мерфи не задався - бравого копа вбивають при виконанні завдання. Учені з корпорації Omni Consumer Products (OCP) використовують останки Мерфи для створення киборга-полицейского. Робокоп, корячись закладеним у нього директивам (співзвучним, до речі, законам роботехники Азимова), відправляється нести на вулиці Детройта порядок і спокій. Незабаром робот-поліцейський з'ясовує, що один з босів OCP устав на хибку кримінальну доріжку й щосили лигається зі злочинцями, наркоторговцами й іншими маргінальними особистостями. Залізний міліціонер вирішує покласти кінець негодяйскому свавіллю. Махінатор з OCP, у свою чергу, вирішує покласти кінець роботові-поліцейському. Починається ґрунтовна заварушка, з якої робокоп (при активній підтримці своєї колишньої напарниці) виходить переможцем. Злочинні негідники відправляються горіти в Аду, а капосний бос із OCP трагічно вивалюється з вікна хмарочоса. Хеппи-енд.



Здається, що більше стереотипний сюжет придумати важко. Верховен згадує, що коли він у перший раз познайомився з передбачуваним сценарієм фільму, він відразу відправив його в сміттєвий кошик, і якби не дружина, що вмовила Пола уважніше придивитися до тексту, те там би він і залишився лежати до кінця століть. Хвала Мельпомене, розкуйовдивши купи цукеркових фантиків і апельсинових шкурок, Верховен витяг сценарій на світло божий і приступився до роботи...


Голландський бунтар

Після «Робокопа» Підлога Верховен прийнявся знімати крупнобюджетние хіти один за іншим. В 1990-ом року на більші екрани виходить блискучий фантастичний фільм «Згадати всі» (Total Recall), що базується на сюжеті оповідання знаменитого письменника Филипа Дикий «Продаж спогадів за оптовими цінами» (We Can Remember It For You Wholesale). В 1992-ом - еротичний трилер, що шокує, «Основний інстинкт» (Basic Instinct). Трохи особняком коштує провальний проект «Шоугелз» (Showgirls, 1995), про яке зараз навіть сам Верховен згадує з неприхованою відразою. Нарешті в 1997-ом року Верховен знімає чудовий фільм «Зоряний десант» (Starship Troopers) по однойменному романі класика американської фантастики Роберта Хайнлайна.

«Зоряний десант» - молочний брат «Робокопа». Багаторівневе кіно, заповнене незліченними алюзіями, рясно присипане пудрою політичної й соціальної сатири й приправлене збитими вершками карикатурної жорстокості й насильства, спершу було сприйнято глядачами в багнети. Схильні до скоропалительним висновків критики обвинуватили Верховена в садизмі, мілітаризмі й традиційному в подібних випадках фашизмі. По щастю час усе розставило по своїх місцях, і зараз «Зоряний десант» заслужено вважається однієї з вершин сучасного фантастичного кінематографа.

80-е роки в США ознаменувалися виходом з андеграунда киберпанка і його стрімким перетеканием в авангард сучасного мистецтва. Кінематограф, втім, поставився до жанру досить насторожено, тому експериментували з ним вирішувалися переважно незалежні кіностудії. Киберпанковский антураж - недалеке майбутнє, тотальне панування мультинациональних корпорацій-титанів, девальвація вартості людського життя, симбіоз людини й машини - ідеально підходив для реалізації задуму Верховена. Він не збирався знімати науково-фантастичний бойовик. Сатира на суспільство споживання, заповнена політичними й соціальними алюзіями, присмачена неабиякою порцією фірмових сцен насильства й жорстокості, багаторівнева й розумна - от що планував створити голландський режисер

Страницы: 1 2 3

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Робот-Поліцейський. И в закладках появилось готовое сочинение.

Робот-Поліцейський.





|