Трошкина Дар’я, 9 клас «Б» школи

Трошкина Дар'я, 9 клас "Б" школи №1308 р. Москви

Війна... Війна це завжди величезне зло. Це сльози, це невтримне горе й радість перемоги. Велика Вітчизняна війна почалася 22 червня 1941 року. В 3 години 30 мінут фашистська армія вторглась на територію нашої країни. «22 червня рівно в 4 години Київ бомбили, нам оголосили, що началася війна», ці рядки народилися в людей у перші дні війни

Немецкофашистские війська дуже швидко пересувалися вглиб нашої країни. З кожним захопленим містом, селом і з кожним захопленим селом число вбитих, поранених, знедолених людей росло. Упали такі міста, як Липецк, Рига, Смоленськ. Гітлерівська армія підійшла до Ленінграда. Блокада Ленінграда - це, мабуть, одне з найважчих випробувань, що випали на частку російського народу. У цьому місті  за час блокади загинуло більше 700 000 чоловік. У Ленінграді, абсолютно приреченому з погляду навіть фізіологічних можливостей людини (узимку 19411942 років норма видачі хліба коливалася між 125 і 500 грамами в добу, узимку 19421943 між 300 і 500 грамами, а, крім хліба, не було вже нічого), існували правила виживання: вижили ті, хто допомагав, з останніх сил, піклувався, обігрівав, кормил близьких людей. У блокаді Ленінграда загинув, захищаючи родину, рідний брат мого прадіда

По країні оголошена загальна мобілізація. І все від мала до велика вставали на захист Батьківщини. Мільйони людей були покликані в Червону Армію. Безліч подвигів бути зроблено в роки Великої Вітчизняної війни. Але, звичайно, про всіх героїв розповісти неможливо.

Війна не обійшла стороною й моєю родиною. У моєї прабаби Марії Іванівни на війні загинуло чотири старших брати й батько, у прадіда шість братів. У грудні 1941 року мого прадіда Пригунова Олександра Григоровича направили в піхотне училище, після закінчення якого він був зарахований у діючу армію. У Москві в нього залишалася дружина із трьома дітьми. Вони завжди жили душу в душу, ніколи не сварилися, ділили радості й суму. Як же нелегко їм було розставатися! Але Олексій запевняв родину, що обов'язково повернеться живим. Протягом усього шляхи, а він був довгим і нелегким, котрий він пройшов, Олександр не переставав писати теплої, повні любові листа до родини. Коли в нього закінчився папір, він став писати на бланках про поштове відправлення, але писав регулярно з кожного проміжного пункту

Разом зі своїми товаришами по службі він брав участь у битві за Москву, воював під Сталінградом. У складі першого Білоруського фронту наступав на столицю Німеччини Берлін. Усім видали по аркуші паперу й конверту. Він намагався відволікти рідних від сумних думок. Ні слова про переживання перед боєм. Тільки гарні новини. На окраїні Берліна був поранений осколком у руку й потрапив у госпіталь. Рідні кілька днів нічого про нього не знали, думали, що він загинув, але надія залишалася, і через тиждень прийшов лист від Олександра, він писав, що з ним усе в порядку й незабаром він повернеться домийся

Прадід почав війну молодшим лейтенантом, а закінчив капітаном, командиром батальйону. Олександр Григорович був нагороджений багатьма бойовими орденами й медалями. Дев'ятого травня на його груди не було місця від бойових нагород

Після війни в посаді керівника заводу з виробництва ракет Олександр проробив 28 років. За цю працю був нагороджений ордером Леніна. Щороку на Червоній Площі в День Перемоги, надягши заслужені медалі й ордена, мій прадід виступав перед молоддю, розповідав про труднощі війни, про виконання свого боргу перед країною

У мирний час мій дідусь і його брат, ідучи по стопах мого прадіда, закінчили військові училища, а потім мій дідусь в 1974 року закінчив Військову академію. Так зложилося, що моєму дідусеві довелося служити в Німеччині, поруч із Берліном, там, де був поранений мій прадід. І якби не було війни, те все б зложилося не так. І, мабуть, у нашій країні немає жодної родини, якої не торкнулася війна. Про це можна говорити багато, але, дай боже, щоб на нашу частку й на частку наших дітей не випало ні однієї війни. Адже це так страшно...

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Трошкина Дар’я, 9 клас «Б» школи. И в закладках появилось готовое сочинение.

Трошкина Дар’я, 9 клас «Б» школи.





|