Вавила й блазні

Російська билина

У чесно й удови так у Ненили

А було в їй чадо Вавила

А поїхав Вавилушка на ниву

Він адже нивушку свою ора ти,

Ще білу пшеницю засевати:

Родну матінку свою хоче кормити.

А до тої вдови так до Ненилі

Прийшли люди до неї веселі

Веселі люди, не прості,

Не прості люди блазні

Уж ти здраствуєш, чесна вдова Ненила!

У тебе де чадо так нинь Вавила?

А виїхав Вавилушка на ниву

Він адже нивушку свою ора ти.

Ще білу пшеницю засевати:

Родну матінку хоче кормити.

Говорять як ті адже блазні:

Ми підемо до Вавилушке на ниву,

Він чи не йде з нами скоморошить?

А пішли блазні до Вавилушке на ниву:

Уж ти здраствуєш, чадо Вавила,

Тобі дай боже нивушку ора ти,

Ще білу пшеницю засевати,

Родну матінку тобі кормити.

Вам спасибі, люди веселі,

Веселі люди, блазні;

Ви куди пішли так по дорозі?

Ми пішли на инищее царство

Перегравати царя Собаку,

Ще сина його да Перегуду,

Ще зятя його да Пересвітла,

Ще дочка його так Перевроду

Ти підемо, Вавила, з нами скоморошить.

Говорило отут чадо Вавила:

Я адже пісень співати так не вмію,

Я в гудок грати так не горазден.

Говорив Кузьма так з Дем'яном:

Заграй. Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят.

Заграв Вавила в гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособил.

У того адже чаду у Вавило

А було в руках те понукальце,

А и стало отут адже погудальце;

Ще були в руках так отут адже вожжи,

Ще стали шовкові струни

Ще те чадо так отут Вавила

Бачать: люди отут так не прості,

Не прості люди те, святі;

Він походить із ними скоморошить.

Він повів їх так адже додому же.

Ще отут чесна вдова так отут Ненила

Ще стала отут так їх кормити.

Понесла вона хліби те житні

А и стали хліби те пшенични;

Понесла курку варену

Ще курка так адже злетіла,

На грубний стовп села так запеклася

Ще та вдова так отут Ненила

Ще бачать: люди не прості,

Не прості люди те, святі

Відпустила отут Вавилу скоморошить.

А йдуть так блазні по дорозі,

На гумне мужик горох молотиться

Тобі бог допомогти так ті, селянин,

На біло горох так молотити!

Вам спасибі, люди веселі,

Веселі люди, блазні!

Ви куди пішли так по дорозі?

Ми пішли на инищее царство

Перегравати царя Собаку,

Ще сина його да Перегуду,

Ще зятя його да Пересвітла,

Ще дочка його так Перевроду

Говорив так отут так адже селянин:

У того царя так у Собаки

А окол двору те тин залізний,

А на кожної отут так на тичинці

По людській сидить голівці;

А на трьох адже на тичинках

Ще немає людських голівок,

Отут і вашим те так бути голівкам

Уж ти ой еси так ти, селянин!

Ти не міг адже нам добра отут сдумать,

Ще лиха нам ти не сказав би!

Заграй, Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят.

Заграв Вавила в гудочек,

А Кузьма з Дем'яном припособил

Полетіли голубята те чередами,

А чередами отут так табунами;

Вони стали як у мужика горох клевати,

Він адже став їх кичигами сшибати,

Зашибав він, думав, голубяток,

Зашибав так всіх своїх ребяток.

Говорив так отут так адже селянин:

Уж як важко отут так згрішив я!

Це люди йшли так не прості,

Не прості люди те, святі!

А йдуть блазні по дорозі,

А назустріч мужик їде торговати.

Тобі бог допомогти так ті, селянин

Ай тобі горщиками торговати!

Вам спасибі, люди веселі,

Веселі люди, блазні!

Ви куди пішли так по дорозі?

Ми пішли на инищее царство

Перегравати царя Собаку,

Ще сина його да Перегуду,

Ще зятя його да Пересвітла,

Ще дочка його так Перевроду

Говорив так той так адже селянин:

У того царя так у Собаки

А окол двору так тин залізний,

А на кожної отут так на тичинці

По людській сидить голівці;

А на трьох те адже так на тичинках

Ще немає людських голівок,

Отут і вашим те так бути голівкам

Уж ти ой еси так ти, селянин!

Ти не міг адже нам добра отут сдумать,

Ще лиха нам ти не сказав би!

Заграй, Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят.

Заграв Вавила в гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособил

Полетіли ка ропци з ряба мі,

Полетіли строкаті хи із чюхарями,

Полетіли марьюхи скосачами.

Вони стали по голоблях те сідати,

Він адже став їх отут так бити

И у свій адже віз так класти.

Наклав він їх так весь возочек,

А поїхав мужик так у городочек.

Ставав він так у рядочек,

Розв'язав так він так свій возочек

Полетіли куропци з рябами,

Полетіли пеструхи із чюхарями,

Полетіли марьюхи скосачами.

Подивився адже у своєму те він возочке,

Ще отут у нього одні так черепочки.

Ой, я важко отут так згрішив адже!

Це люди йшли так не прості,

Не прості люди те, святі!

А йдуть блазні по дорозі,

Ще червона так отут дівиця

А вона полотна так полоскало

Уж ти здраствуєш, червона дівиця,

Набіло полотна так полоскатн!

Вам спасибі, люди веселі,

Веселі люди, блазні!

Ви куди пішли так по дорозі?

Ми пішли на инищее царство

Перегравати царя Собаку,

Ще сина його да Перегуду,

Ще зятя його да Пересвітла,

Ще дочка його так Перевроду

Говорила червона дівиця:

Пособи вам бог переиграти

И того царя так вам Собаку,

Ще сина його да Перегуду,

Ще зятя його да Пересвітла

А и дочка його так Перевроду

Заграй, Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят,

Заграв Вавила в гудочек,

А у звончатий у переладец.

А Кузьма з Дем'яном припособил.

А в тієї в червоної в дівиці

У їй були те полотна те адже холщови.

Ще стали те атласні так шелкови.

Говорить як червона дівиця:

Отут адже люди йшли так не прості,

Не прості люди те, святі!

А йдуть блазні по дорозі,

А прийшли в инищее царство

Заграв як отут так цар Собака,

Заграв Собака в гудочек,

А у звончатий у переладец

Ще стала вода так прибивати,

Хоче він водою їх потопити.

Заграй, Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят.

Заграв Вавила в гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособил.

И пішли бики те отут чередами,

А чередами отут так табунами,

Ще стали воду випивати,

Ще стала вода так убивати.

Заграй, Вавила, у гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособят.

Заграв Вавила в гудочек,

А у звончатий у переладец,

А Кузьма з Дем'яном припособил.

Зайнялося инищее царство

И згоріло із краю й до краю

Посадили отут Вавилушку на царство,

Він привіз адже отут так свою матерь.

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Вавила й блазні. И в закладках появилось готовое сочинение.

Вавила й блазні.





|