Важкі висоти старшого

Важкі висоти старшого лейтенанта Кошеля

Історію надіслав Кошель Всеволод Віталійович

Хочу розповісти про мого діда, героя ВОВ.

Кошель Іван Якович народився в 1923 році в селі Подгородное, біля Дніпропетровська, і 7 липня 1941 року був покликаний у Червону Армію. Після навчання в школі кулеметників у Ленинакане потрапив служити в 776 горнострелковий полк.31грудня 1941 року висадився десантом під Керч у селище Камишбурун, у бої знищив вогнем з кулемета 20 гітлерівців. У наступних боях поранений у руку, евакуйований Втуапсе.

Потім проходив службу в 7м полицю 24й Залізної Самароульяновской тричі Червонопрапорної орденів Суворова й Богдана Хмельницького дивізії. В 1943 році став служити в полковій розвідці. Під Кривим Рогом, виконуючи термінове завдання командування серед білого дня був відправлений за "мовою", взяв у полон двох німців, за що був нагороджений орденом Слави 3й ступеня

У цьому ж році вертаючись із пошуку група старшини Кошеля нарвалася на кулеметне гніздо німців, Старшина Кошель наказав групі залягти, а сам взяв на плече патронний ящик, рушив убік німців, вони прийняли його за свого й дозволили заплигнути в окоп, у рукопашній сутичці поодинці знищив 3х німців, захопив кулемет, у наступному бої командував взводом, улаштувавши засідку, взвод знищив 60 німців і 2 танки. Старшина був нагороджений орденом Слави 2й ступеня

В 1944 році дивізія брала Карпати. У плині двох тижнів не вдавалося взяти висоту "Ключову", що відкривала шлях на Верецовский перевал. Було вирішено використовувати невеликі штурмові загони для узяття висоти, в один з таких загонів потрапив взвод, у якому служив Кошель И. Я. Висота була укріплена багатоярусною системою оборони, із бліндажами й дзотами. Під час штурму вдалося прогризть перший ярус оборони, захопити кулемети й міномет, частину бійців залишилася на цьому ярусі, інші продовжували намагатися добратися до вершини. Близько 30 чоловік зі штурмової групи добралися до самої вершини, завалювали траншейні ходи, намагаючись зменшити площа оборони. Німці запекло штурмували пік висоти, намагаючись скинути радянських воїнів

Коли загинув командир роти, командування на себе прийняв дід. Під його командуванням оставшиеся в живих воїни зуміли відбити 12 атак німців і в такий спосіб удержати висоту до підходу основних сил дивізії. У живі на висоті залишилося 7 чоловік, у тому числі й моєму діді, старшина Кошель. За той бій всі семеро командуванням 18армії були представлені до звання Героїв Радянського Союзу

Тому що мій дід уже мав 2 ордени Слави, то Указом Президії Верховної Ради СРСР, старшина Кошель був нагороджений орденом Слави 1й ступеня. Вручав орден йому "всенародний староста " Калінін у Кремлі. Але це було пізніше. До цього дід встиг вирізнитися ще раз у чеських Татрах. Командуючи разведвзводом і вертаючись із розвідки, виявив частини румунського артполку, раптовою атакою розвідники знищили кілька знарядь і взяли в полон 20 румунських солдатів, у самих же не було навіть поранених

Дід знову був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Зі штабу фронту подзвонили в дивізію й сказали, що сильно масно для 22х  літнього старшини, крім трьох орденів Слави мати ще й Золоту Зірку. У підсумку Дід одержав орден Вітчизняної Війни й разом з ним напрямок на курси офіцерів. А потім скінчилася війна. Мій дід, Кошель Іван Якович, закінчив війну молодшим лейтенантом, не вважаючи ювілейних нагород і орденів, за час війни одержав наступні бойові нагороди: ордена Слави всіх трьох ступенів, орден Вітчизняної Війни 2 ступені, медаль "За відвагу", медаль "За оборону Кавказу", дві медалі "За бойові заслуги".

Кілька фронтових медалей він втратив, тому що любив і поважав тільки ордена Слави, медалі не вважав. Із семи братів Кошелей, додому повернулися тільки двоє: Іван і Василь. Інші загинули на фронтах. Дід повернувся з війни інвалідом 2й групи. Умер в 2002 році, ховали його у формі, з військовим оркестром і почесною вартою

Наказом міністра оборони України від 1999 року він, повний кавалер ордена Слави, навічно зарахований у списки окремого медичного батальйону 93й механізованої дивізії, що дислокується біля його рідного Новомосковска. Я був там і особисто бачив ліжко діда, його тумбочку й портрет у казармі цього медбата.

Вічна слава всім сражавшимся за Батьківщину, будь те ВОВ, Афганістан або Чечня!

2292 (4)>

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Важкі висоти старшого. И в закладках появилось готовое сочинение.

Важкі висоти старшого.





|