Вега Лопе Фелікс де Карпьо

Дата народження - 25 листопада - 1562

Дата смерті - 27 серпня - 1635

Lope Felix de Vega Carpio

(Повне ім'я Лопе Фелікс де Вега Карпьо)

Іспанський письменник

Народився 25 листопада 1562р. у Мадриді в бідній дворянській сім'ї. З раннього років виявив незвичайні творчі здатності (в 10-літньому віці перевів у віршах «Викрадення Прозерпини» Клавдианаучился в єзуїтській колегії, потім в університеті Валькала.

Якийсь час Лопе де Вега служить у пажах у єпископа Херонимо Манрике, а в 1583 р., за деякими відомостями, бере участь у військовій експедиції на Азорські острови. Незабаром він уже обертає на себе увага як поет, і Сервантес із похвалою озивається про нього у своєму пастушачому романі «Галатея» (1585).

Кінець 80-х – перші виступи Лопе де Вега як професійного драматурга, що зблизили його із закулісним миром, з акторським середовищем. Він захоплюється однієї з популярних мадридських артисток – Оленою Осорьо, дочкою театрального антрепренера Херонимо Васкеса. Зв'язок Лопе із замужньою акторкою тривала біля п'яти років. Вона окончилась розривом після того, як в Олени Осорьо з'явився новий, більше богатий шанувальник

1588 – після розриву з акторкою Оленою Осорио (Филида в його віршах) Лопе поширює вірша, що ганьблять її саму і її сім'ю, і незабаром попадає під суд за наклеп і виганяє з Мадрида на вісім років. Спогаду про цей епізод згодом надихнули його оповідання «Доротея» (La Dorotea, 1632).

Через три місяці після оголошення цього вироку Лопе де Вега жениться на дочці придворного герольда Исабеле де Урбина, а через три тижні після весільної церемонії відбуває на борті галеона «Сан Хуан» до британських берегів як солдат – учасника походу «Непереможної армади». На палубі корабля їм була написана поема «Краса Анджелики» (La hermosura de Angelica, опублікована в 1602 р.), у якій він прагнув суперничати з «Шаленим Роландом» Ариосто.

Після поразки «Непереможної Армади» Лопе де Вега селиться із дружиною Вваленсии.

1590-1596 – служить секретарем у спочатку в Толедо, потім в Альба де Тормес у герцога Альби. За цей час створюється ряд комедій, у тому числі «Учитель танців» (El maestro de danzar, 1594) і пасторальний роман «Аркадія» (La Arcadia, опублікований в 1598 р.).

1595 – умирає дружина Лопе де Вега, потім і дві його малолітні дочки. Приблизно до цього ж часу ставиться початок зв'язку Лопе де Вега з однієї з талантливейших артисток його часу, Микаелой де Лухан, зв'язку, що тривала до 1613 г.

1596 – служить секретарем у маркіза Мальпика.

1598 – драматург переселяється в Мадрид і служить секретарем у герцога Лемосского. Лопе вступає в другий шлюб з Хуаной де Гуардо, дочкою великого мясоторговца-оптовика.

Перші два десятиліття XVII століття були періодом надзвичайної продуктивності Лопе де Вега. У поетичному трактаті «Нове мистецтво складати комедії в наш час» (Arte nuevo de hacer comedias en este tiempo, 1609) Лопе де Вега формулює найважливіші естетические принципи своєї драматургії: відмова від строгого проходження правилам аристотелевско-классицисткой поетики; проходження смакам іспанського масового глядача, що збігає із законами природного мистецтва; ці закони відповідають вимогам «постійного вдосконалювання мистецтва й принципу наслідування природі», вічно мінливої й що диктує відповідні зміни в змісті й формі драми. У цьому трактаті Лопе де Вега згадує про те, що написав чотириста вісімдесят три п'єси. У передмові до XI частини зборів своїх комедій, що вийшла у світло в 1618 р., драматург говорить уже про вісімсот своїх драматичних добутків. А через два роки в передмові до XIV частини цих же зборів повідомляється, що число їх досягло девятиcот.

Поряд з величезною кількістю комедій, створених Лопе де Вега до кінця 20-х років XVII століття, множиться кількість його поетичних і прозаїчних створінь. Лопе де Вега публікує поему «Пісня про Дракона» (La Dragontea, 1598), що зображував загибель ненависного Іспанії англійського адмірала пірата Френсиса Дрейка, поему про легендарного заступника Мадрида «Исидор» (Isidro, 1599) і повчально-авантюрний роман «Мандрівник у своїй батьківщині» (El peregrine en su patria, 1604), що представляє особливий інтерес для иографов і дослідників прикладеним до йому списком, очевидно, неповним, створеним драматургом до 1604р. двохсот дев'ятнадцяти комедій

1604 – виходить перша частина зборів комедій Лопе де Вега без ведена й участі автора. Тільки починаючи з IX частини, випущеної в 1617р., видання це стало здійснюватися під спостереженням самого драматурга, що і довів його до XX частини, надрукованої в 1625р. Частини XXI-XXV були видані вже після кончини Лопе де Вега його зятем Луїсом де Усатеги.

1605-1635 – перебуває на службі в Луїса Фернандеса де Кордова-І-Арагон, герцога де Сесси. Велика переписка між драматургом і його патроном служить найціннішим джерелом біографії Лопе й матеріалом для характеристики мадридського літературного й світського життя

До цього ж періоду ставиться розквіт його драматичної творчості

1608 – Лопе де Вега публікує більшу епічну поему «Завойований Єрусалим» (La jerusalen conquistada).

1609 – Лопе де Вега одержує звання familiar del Santo oficio de la Inquisicio'n (добровільного слуги інквізиції) і в цій ролі, як повідомляють сучасники, розпоряджається в 1623р. церемонією спалення на багатті одного францисканского ченця, запідозреного вереси.

До 1610р. написана п'єса «Саламейский алькальд».

1612 – Лопе де Вега вступає в релігійну, напівчернечу організацію терциариев ордена св. Франциска Ассизского. У цьому ж році публікується роман у віршах і прозі «Віфлеємські пастухи» (Los pastures de Belen).

Між 1613 і 1618р. написана комедія «Собака на сіні».

1614 – Лопе де Вега приймає духовний сан. Видано збірник «Священні вірші» (Rimas sacras).

1619 – опублікована п'єса «Овече джерело», написана в 1612-1613гг.

1621 – видана поема «Соловей» (La Filomena), у якій Лопе де Вега використовує античний переказ про походження солодкозвучного птаха для полеміки зі своїми літературними ворогами

1624 – видані чотири новели («Пригоди Діани», «Нещастя через честь», «Сама розсудлива помста» і «Гусман Хоробрий»).

1625 – Лопе де Вега обчислює кількість своїх драматичних добутків цифрою одна тисяча сімдесят, а в поетичному посланні до свого давнього друга Клаудьо Конде («Egloga a Claudio»), написаному в 1632 р., помножив їх до тисячі п'ятисот. Ця ж цифра фігурує й у заключних словах однієї з пізніх комедій Лопе – «Дівчина із глечиком» (написана до 1627р.).

1627 – за поему «Трагічна корона» (Corona tragica), присвячену звеличанню Марії Стюарт, тато Урбан VIII нагороджує Лопе де Вега титулом доктори теології

1630 – Лопе де Вега публікує поему «Лавр Аполлона» (El laurel de Apolo), що містить широкий огляд сучасної йому літературного життя й характеристики двохсот вісімдесятьох іспанських і португальських письменників, тридцяти шести іноземних поетів і двадцяти чотирьох древніх авторів

1632 – Лопе де Вега друкує давно вже створене їм дійство в прозі – діалогічний роман «Доротея», реалістичне оповідання про сучасне дворянське суспільство Мадрида

«Еклога до Клаудьо», поеми «Амариллис» (Amarilis, 1633) і «Филида» (Fills, 1635), жартівна поема, що пародіювала італійський лицарський епос, «Війна котів» (La gatomaquia, 1634) і філолофсько-утопічна поема «Золоте століття» (El siglo de oro, 1635) були останніми великими поетичними утворами Лопе де Вега. Очевидно, останнім драматичним добутком семидесятидвухлетнего письменника була комедія «Подвиги Белиси» (Las bizarrias de Belisa, 1634).

27 серпня 1635 – Лопе де Вега вмер у Мадриді. Поховано він був у церкві св. Себастьяна, що в 1937 р. була висаджена фашистами

Пам'яті Лопе де Вега були присвячені два збірники: «Посмертне прославляння» (Fama postuma), видане іншому й учнем Лопе Хуаном Пересем де Монтальбан при участі ста п'ятдесятьох трьох іспанських письменників, і «Поетичні похорони» (Essequie poetiche), складені сто чотирма італійськими поетами й надруковані Фабьо Франки у Венеції. Офіційні іспанські кола втрималися від яких-небудь знаків уваги до пам'яті письменника. Королівська рада відхилила прохання міського керування Мадрида про врочисте поховання його пороху. В 1644 р. ця ж рада у своїй постанові про театри й театральний репертуар наказав вилучити з репертуару майже всі, що представлялися до цих пор п'єси, «у сюжети яких були уплетені любовні історії, і, особливо, твори Лопе де Вега, які принесли стільки шкоди добрим вдачам».

Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй - » Вега Лопе Фелікс де Карпьо. И в закладках появилось готовое сочинение.

Вега Лопе Фелікс де Карпьо.





|